Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.

Про це розповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров Укрінформу.

“Щодо рекомендацій: у 2021 році комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.

За її словами, в мові діють не лише формальні засоби й не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.

“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми (“пан”, “пані”), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.

Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів і важливо не забувати про це різноманіття.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови й увела цим рішенням у правове поле єдиний офіційний текст правопису. Також у Нацкомісії пояснили, що невикористання фемінітивів не є порушенням стандарту державної мови. 

Текст українського правопису спільно з Нацкомісією опрацювала робоча група, створена 3 квітня 2025 року, до якої ввійшли представники низки наукових установ та університетів. Під час роботи група отримала 1400 пропозицій змін до тексту правопису. Частину пропозицій урахували, інші розглянуть під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку.

Нацкомісія зазначила, що зміни в правописі не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.

Міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що в основі затвердженого правопису – редакція 2019 року. 

Текст правопису набере чинності після ухвалення Кабінетом Міністрів рішення про втрату чинності постанови від 22 травня 2019 року № 437 “Питання українського правопису” та буде оприлюднений на офіційному сайті Нацкомісії.

Робоча група, яка працювала над оновленням українського правопису, видалила в ілюстративній частині приклади, повʼязані з Росією.