У липні ІМІ зафіксував в Україні 18 злочинів проти журналістів

18 злочинів проти свободи слова в Україні зафіксував у липні Інститут масової інформації. З них 13 вчинила росія проти медіа і журналістів на українській території. 

Серед російських злочинів – обстріли журналістів, погрози, кібератаки на українські медіа, блокування доступу до сайтів медіа, вимкнення українського мовлення та припинення роботи медіа через повномасштабну війну. 

Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. 

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Так, у липні журналісти французького телеканалу FRANCE 24 потрапили під російський обстріл у Слов'янську під час роботи над сюжетом про роботу українських рятувальників на Донеччині. 

Росіяни продовжували й у липні погрожувати українським журналістам, але кількість погроз зменшується. Зокрема, листи з погрозами ув’язненням та кримінальною відповідальністю за журналістську діяльність отримали запорізькі видання inform.zp.ua та 061.ua. Листи, підписані різними користувачами, надходять з російських поштовиків на електронні адреси українських медіа. Нагадаємо, що ці редакції регулярно отримують такі листи ще з березня.

Крім того, росіяни продовжують вчиняти кібератаки на платформи українських медіа. Так, 10  липня через масові скарги на контент про порушення авторських прав була зірвана пряма трансляція російськомовного марафону "FreeДом" на платформі YouTube.

Цього ж дня хакери видалили фейсбук-акаунт головного редактора "Преступности.НЕТ" Анатолія Чубаченка та ютуб-канал видання. Редактор та колектив видання вважають, що це все робота російських спецслужб або російських хакерів, оскільки видання відстоює Україну і всіляко розвінчує російські фейки. Ба більше, 11 липня сайти миколаївських інтернет-видань "Преступности.НЕТ" та "Niklife", які входять до складу інформаційного агентства "Українська медіа група", зазнали масштабної DDoS-атаки. Певний час сайти не працювали. Редакції пов’язують кібератаку в один ланцюжок подій після злому ютубу та фейсбук-акаунту і вважають, що це зробили одні й ті самі люди, пов’язані з російськими спецслужбами.

Ще один випадок кібератаки пов'язаний з атакою на сервери та мережі радіостанцій TAVR Media. В ефірі радіостанцій унаслідок атаки було запущено фейк, що Президент України Володимир Зеленський перебуває в реанімації.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українській стороні

У липні ІМІ зафіксував п’ять випадків порушень свободи слова в Україні, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки перешкоджання (чотири) та цензури (один).

Випадки перешкоджання зафіксовано у Хмельницькому, Вінниці та Полтаві. Журналісти Хмельницького та Вінниці поскаржилися на вибірковість влади та правоохоронців у доступі до інформації та до місця обстрілу.

Так, у Вінниці поліція не пустила редактора видання "20 хвилин" Вадима Павлова на місце трагедії в місті після російського обстрілу 14 липня. Водночас журналіст звернув увагу на вибірковість медіа, яких допускали на місце події. Нагадаємо, що представники влади та журналістської спільноти "Медіарух" дійшли згоди, що журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. Водночас дозволяється оприлюднення зроблених представниками ЗМІ фото та відео щодо подій на місці ведення бойових дій після завершення 12 годин для військових об’єктів, через три години – для цивільних об’єктів. 

У Хмельницькому обласна рада не надала коментарів журналістці редакції ЖАР.INFO Марії Турчині щодо гуманітарних потреб області та роботи облради з міжнародними партнерами для покриття цих потреб. Водночас іншим ЗМІ коментарі на цю тему надавалися – місцевому телеканалу, який пов’язують з родичкою голови Хмельницької облради Віолети Лабазюк.

У Полтаві журналісти заявили про перешкоджання з боку посадовців міської ради, зокрема пресслужби. Журналісти поскаржилися на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність "живого" спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Медійники ініціюють круглий стіл за участю міської влади та ЗМІ, щоб вирішити конфлікт і розробити чіткий та прозорий алгоритм комунікації. 

Випадок цензури ІМІ зафіксував у Кропивницькому: місцеве видання "Гречка" змушене було видалити із сайту матеріал про роботу місцевих вищих навчальних закладів в умовах війни через "наполегливе прохання" обласного управління Нацполіції. Редакторка видання Анастасія Дзюбак наголосила, що представники вишів у спілкуванні з журналістом "Гречки" повідомляли лише дозволену для поширення інформацію, яка не може нашкодити безпековій ситуації в місті. За її словами, озвучену ними інформацію досі можна знайти на сайтах цих університетів та інститутів. Зокрема, йдеться про стан укриттів та готовність закладів працювати в онлайн- та офлайн-форматах. 

Порушення зафіксовано в чотирьох регіонах: у Полтаві, Вінниці, Хмельницькому та Кропивницькому.

Детальніше – тут.