ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

У Латвії кожен третій журналіст стикався з погрозами, образами та публічною дискредитацією – дослідження

12.09.2022, 11:03
Фото – morgueFile / Delfi
Фото – morgueFile / Delfi

У Латвії кожен третій журналіст стикався з образами на свою адресу, приниженням та публічною дискредитацією. Про це свідчать дані дослідження Worlds of Journalisms Study (WJS) (RSU/SKDS, 2021), результатами якого поділилася омбудсменка з громадських ЗМІ Анда Рожукалне, повідомляє Delfi.

Так, 78% опитаних у межах дослідження журналістів визнали, що зазнавали образливих чи ненависницьких висловлювань (18% стикалися з цим часто чи дуже часто), 72% стикалися з публічною дискредитацією своєї роботи (13% часто чи дуже часто), а 14% респондентів ставали об'єктами цькування.

Ще 36% журналістів повідомили, що зазнавали інших видів загроз або залякувань, 48% відповіли, що їхня особиста мораль була поставлена ​​під сумнів, дані 23% респондентів використовувалися для сфабрикованих історій, 24% зіткнулися з поширенням їхньої особистої інформації, 24% респондентів повідомили, що через роботу їм довелося розбиратись із судовими позовами, а ще 12% журналістів пережили тероризування та залякування.

Після нападок чи нападів 63% опитаних журналістів у Латвії отримали підтримку від своєї медіаорганізації і майже стільки ж (64%) відчули розуміння та підтримку своїх колег. Рідше її надавали організації журналістів (14%), неурядові організації (НУО), які підтримують журналістів (7%) чи громадські установи (8%).

Журналісти регіональних та локальних ЗМІ становлять майже третину опитаних (137 респондентів, або 28%). Їхні відповіді в опитуванні показують, що 68% (11% – часто чи дуже часто) працівників місцевих ЗМІ отримували ворожі висловлювання на свою адресу, майже стільки ж (63%) стикалися з публічною дискредитацією їхньої роботи (9% – часто чи дуже часто).

Опитування показало, що третина, або 30% респондентів, зазнавали стеження, кожен п'ятий був змушений розв'язувати питання за позовами в судах (8% – часто або дуже часто), стільки ж зазначили, що поширювалася їхня особиста інформація, 13% зазнали переслідування, 37% пережили інші види погроз або цькування.

За словами омбудсменки, в Латвії нападів і погроз найчастіше зазнають журналісти, які займаються розслідуваннями, а також журналісти, які профілюються на аналітиці.

Вона визнала, що в Латвії, як і в інших країнах, ні медіаорганізації, ні правоохоронні органи ще не розробили серйозних стратегій, які б допомогли боротися з серйозними випадками та запобігати нападкам, а також підтримувати працівників ЗМІ, які регулярно зазнають образ або отримують погрози в інтернеті

Видання нагадує, що на початку 2020 року латвійські професійні асоціації ЗМІ підписали меморандум про співпрацю з держполіцією для інформування про випадки погроз на адресу журналістів, пов'язаних із професійною діяльністю.

У звіті Єврокомісії за 2021 рік, опублікованому 13 липня 2022 року, у латвійському розділі згадується, що наприкінці 2020 року та у 2021 році на Платформі Ради Європи зі сприяння журналістиці та безпеці журналістів не було попереджень про Латвію, проте латвійські журналісти зазнають нападів в онлайн-середовищі.

Нагадаємо, згідно з опитуванням ІМІ, 88% українських медійників стикалися з інтернет-тиском (атаки ботів, погрозливі листи, булінг, психологічний тиск тощо). 87% тих, хто стикався з кібербулінгом, пов’язують це зі своєю професійною діяльністю. 

Liked the article?
Help us be even more cool!