Криза незалежних медіа: як призупинення фінансування впливає на журналістику Донбасу

Колаж ІМІ

У січні 2025 року адміністрація Дональда Трампа призупинила фінансування програм USAID в Україні, що стало серйозним викликом для багатьох незалежних медіа, які працюють на Луганщині та Донеччині. Це рішення зупинило або поставило під загрозу виконання вже затверджених грантів і проєктів, які були життєво важливими для редакцій, що працюють в умовах війни. Для більшості цих медіа донорське фінансування було основним джерелом доходів, дозволяло створювати якісний контент і зберігати команди.

Представниця Інституту масової інформації в Луганській області Валентина Троян з’ясувала в керівників місцевих медіа, як це рішення вплине на роботу і які наслідки можуть чекати регіональні медіа.

"Сєвєродонецьк онлайн"

Для громадської організації "Сєвєродонецьк онлайн", яка є засновницею однойменного медіа, призупинення реалізації американських проєктів є більш ніж критичним. Останнього місяця команда реалізовувала один з них, а виплати днями заморозили, говорить комунікаційниця ГО "Сєвєродонецьк онлайн" Катерина Горячко.

"Також редакція мала почати виконувати грант від іншого, теж американського донора. Ситуація така сама. Весь наш колектив – вимушені переселенці з Луганщини, а наше медіа – одне з небагатьох, яке фокусується на висвітленні подій саме нашого регіону. Призупинення фінансування означає, що "Сєвєродонецьк онлайн" не зможе продовжувати систематичну роботу, а наші читачі втратять той місточок, те джерело ексклюзивної інформації, яке розповідало про стан справ з рідного серцю Сіверськодонецька та околиць", – пояснює Катерина.

За її словами, менеджмент видання шукає альтернативні шляхи закриття нагальних потреб редакції, пише заявки до інших фондів, але це все займає час і не є гарантією успіху. "Дуже сумно чути хвилю хейту та радості про "грантожерство". Іноді люди не розуміють, що за нововведенням Трампа стоять не просто гроші, а долі людей, таких самих земляків, які переймаються питанням забезпечення своїх сімей, просто виживання…" – зауважує Катерина.

Один з наслідків такого рішення – різке зменшення кількості згадок про Сіверськодонецьк та Луганщину в інформаційному всеукраїнському полі. Натомість, припускає Катерина Горячко, на цьому тлі збільшиться кількість наративів про "невдячних переселенців, що привели війну".

"Російська пропаганда залюбки скористається ситуацією. А ми регулярно намагалися протидіяти кремлівським посіпакам", – додає вона.

Поки редакція працює в штатному режимі. Що буде далі, Катерина не знає. Але засновники намагатимуться зберегти колектив. 

"Думаю, ми вийдемо до наших читачів із проханням підтримати нас донатами. А так залишається чекати й сподіватися, що рішення призупинити допомогу Україні переглянуть і Росія не отримає подарунок у вигляді додаткової можливості впливати на наше суспільство", – резюмує Катерина.

"Трибун"

Відчутно зачіпає призупинення фінансування американських програм і релоковане з Рубіжного (Луганська область) медіа "Трибун", зазначає його головний редактор Олексій Артюх.

"Ми були на стадії погодження великого проєкту і планували найближчим часом перезапустити ще один. Крім того, ми закрили два мініпроєкти й очікували оплату, але, судячи з усього, її теж відтермінували", – говорить Олексій.

За його словами, видання продовжує працювати в штатному режимі, у повному складі й поточні обставини сприймає як черговий виклик. "Не впевнений, що зможемо реалізувати всі заплановані активності, але на контент та наповнення це жодним чином не вплине", – каже головред.

Втім, міркує Олексій Артюх, у довгостроковій перспективі наслідки призупинення фінансування можуть бути сумними. "Багато медіа ризикують зникнути, а журналістам буде важче знайти роботу. Кількість якісного контенту теж відчутно зменшиться. Але такі реалії, потрібно якось адаптуватися", – резюмує Олексій Артюх.

"Реальна газета"

Релоковану з Луганська "Реальну газету" призупинення фінансування зачепило несильно. Колектив мав лише один проєкт USAID, пояснює головний редактор "Реальної газети" Андрій Дихтяренко.

"Погано, що ми написали купу заявок якраз на проєкти USAID і чекали рішення. А зараз це все підвисло. Загалом не плануємо щось кардинально змінювати, у нас є стабфонд під такі випадки. Трохи  більше будемо економити, але кардинально –  поки нічого. Працюємо!" – говорить Андрій Дихтяренко.

"Новини Донбасу"

Більшість проєктів релокованого з Донеччини видання "Новини Донбасу" мають американське фінансування. З поточних проєктів лише щодо одного немає відповіді, всі інші – призупинено, пояснює керівниця медіа Любов Раковиця.

Вона зазначає, що один невеликий проєкт на неамериканські кошти має стартувати в лютому. І зауважує, що зараз також призупиняються й освітні, досліджувальні, менторські та інші проєкти, в яких вона та її колеги брали участь чи планували це зробити.

"У нас є "подушка безпеки", яку ми формували на випадок криз. Але планували її використовувати для розвитку. Втім, зараз доведеться проїдати. Однак, ми плануємо оптимізувати роботу: буде менше контенту, трохи змінимо фокус", – ділиться планами Любов Раковиця. В її баченні наслідки цього замороження фінансування катастрофічні, оскільки призупинення американського фінансування зачепило багато сфер не лише в Україні. Також Любов Раковиця наголосила, що окупанти не тільки не збираються припиняти свою діяльність, а, навпаки, посилять її. 

"Зараз, в умовах війни, це може стати критичним. Наша основна аудиторія дуже сильно від того постраждає, бо злива пропаганди лише підсилиться", – наголошує Любов Раковиця.

Агенція медійного росту "Або"

Призупинення фінансування стало справжнім шоком для команди Агенції медійного росту "Або", говорить співзасновниця Лєра Лауда.

"Агенція "Або" заснувала і розвиває низку власних медіа – "Свої", "Вечір", "Характер", "Свій дім" та платформу памʼяті "Меморіал". Бюджет більшості з них на 70–80% складався з донорських коштів зі США, тому їхня втрата стала серйозним ударом", – розповідає вона.

Унаслідок цього організація змушена терміново скоротити 15% команди, перевести деяких співробітників у редакції, які ще мали фінансування, а також урізати гонорари та повністю відмовитися від фрилансерів. "Це несподіване випробування для всієї команди", – зазначає вона.

Крім того, команда шукає альтернативні шляхи фінансування: веде переговори з бізнесом, розвиває відеопродакшен і дизайн-напрям, створює комерційні продукти.

Однак деякі медіапроєкти, зокрема онлайн-журнал "Свої.City", який існує з 2018 року, під загрозою. "Це було одне з перших незалежних онлайн-медіа про схід України. Якщо ми не знайдемо фінансування, його команда може втратити роботу, а читачі – доступ до важливих історій та аналітики", – застерігає вона.

Лауда висловлює занепокоєння щодо ситуації в локальних медіа мережі "The City". "Редакції в регіонах покладалися на грантове фінансування, а тепер багато з них можуть припинити роботу. Це особливо небезпечно в прифронтових містах, де незалежні ЗМІ є ключовим джерелом достовірної інформації", – наголошує вона.

За словами Лауди, найближчі місяці стануть критичними для агенції. "Або ми мобілізуємо всі наші сили й знайдемо фінансування, або будемо змушені скоротити команду до мінімального рівня й починати все спочатку", – підсумовує вона.

Фарватер.Схід та "Зміст тижня"

Останні зміни в грантовому фінансуванні стали серйозним викликом і для онлайн-медіа "Фарватер.Схід" та "Зміст тижня", говорить голова громадської організації "Кризовий медіа центр "Сіверський Донець" Олена Ніжельська. Ця ГО є засновницею обох видань.

"Два наших проєкти опинилися на паузі: один спрямований на розроблення ідеї мерчу, який би підкреслював локальну ідентичність луганців, інший – на проведення публічних онлайн-дискусій задля підтримки діалогу серед внутрішньо переміщених осіб і збереження зв’язку з громадами", – розповідає Олена.

За її словами, невизначеною є доля проєкту з NDI, який стосується боротьби з дезінформацією.  "Ми ще точно не знаємо про його долю, оскільки процес підписання угоди був на фінальному етапі. Проте кінцевої інформації від донора ще немає. Якщо цей проєкт також зупиниться, це стане критичним ударом", – говорить Олена.

Вона зазначає, що команди медіа мають підтримку від ЄС, Великої Британії та ВВС, але фінансовий стан релокованих редакцій настільки вразливий, що навіть часткова втрата фінансування ставить під загрозу їхню діяльність.

"Всі наші журналісти – внутрішньо переміщені особи. Для них робота в медіа – це не просто професія, це спосіб виживання, адже орендна плата не чекає", – резюмує Олена Ніжельська.

Думка соціолога

Соціолог Ігор Акімов розділяє вплив призупинення фінансування на дві частини: геополітичний контекст і наслідки для Луганщини. Він наголошує, що протягом багатьох років США підтримували медіа в різних країнах, допомагаючи поширювати демократичні цінності, і це був важливий інструмент інформаційного впливу. "Той, хто керує інформацією, керує світом", – зазначає він, пояснюючи, що незалежні медіа навіть з невеликою аудиторією можуть впливати на суспільні трансформації, особливо коли діють спільно.

На його думку, нині відбувається передання контролю над зовнішньополітичними інструментами США від адміністрації Джо Байдена до нової адміністрації Дональда Трампа. "Очевидно, що цей інструмент потрібно перебудувати під нові цілі США у світі", – додає Акімов.

Говорячи про Луганщину, соціолог наголошує, що регіональні медіа виконують критично важливі функції – збереження історичної пам’яті, боротьба з дезінформацією та підтримка громадянського суспільства. "Якщо фінансування не відновиться, велика частина незалежних медіа може зникнути вже через два-три місяці", – попереджає він. Втрата локальних медіа призведе до того, що історія регіону може бути втрачена, а суспільство залишиться без незалежних джерел інформації.

"Я сприймаю наші медіа як обладунки, без яких скоро нам доведеться конкурувати з російськими смітниками", – застерігає Акімов, додаючи, що журналісти, які залишилися без джерел фінансування, потребують підтримки.

Він наголошує на необхідності порушення цього питання на рівні президента України, оскільки після завершення війни Україна може опинитися в ситуації, коли медіапростір контролюватиметься переважно олігархами. "Баланс порушиться у всіх аспектах нашої інформаційної реальності й потягне за собою політичні, економічні проблеми", – резюмує він.

Висновки

Багато медіа, що працювали на прифронтових територіях і висвітлювали події на сході України, можуть припинити діяльність. Це загрожує зниженням кількості незалежної журналістики в регіоні та посиленням впливу російської пропаганди. Скорочення фінансування впливає не лише на журналістів, але й на місцеві громади, які втрачають доступ до важливої інформації про безпекову та соціальну ситуацію. Редакції намагаються залучати кошти через краудфандинг, співпрацю з бізнесом та оптимізацію витрат. Проте цього може бути не досить, якщо міжнародна підтримка не відновиться.

Валентина Троян, регіональна представниця ІМІ в Луганській області