КЖЕ пояснила, чому використання їхніх висновків у судах протирічить суті саморегулювання як процедури

Використання рішень Комісії журналістської етики (КЖЕ), яка є органом саморегулювання медіа, у судових розглядах та будь-яких інших відносинах, де залучені державні органи або механізми регулювання, є таким, що протирічить суті саморегулювання як процедури.

Про це йдеться у заяві КЖЕ.

У Комісії пояснили: нещодавно зіткнулася з ситуацією, коли представники народного депутата Олександра Горобця звернулися до них з проханням відреагувати на порушення журналістської етики в одному з блогів журналістки та громадської активістки Ірини Федорів. У матеріалі згадувалося про зв’язок цього нардепа з колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком, який конфліктує з Іриною Федорів протягом щонайменше останньої декади.

Після отримання висновку Комісії, у якому члени органу дійшли висновку про наявність порушень Кодексу в матеріалі, вже сам Володимир Карплюк звернувся з проханням встановити порушення стандартів етики у іншому матеріалі тієї ж журналістки.

Водночас, зазначають у Комісії, вони дізналась, що проти Ірини Федорів та онлайн-видання «Українська правда», у якому було розміщено її блог та щодо якого Комісія встановила наявність порушень кодексу етики, був поданий позов про захист честі, гідності та ділової репутації.

У КЖЕ зазначили: розуміють, що їхнє рішення могло сприяти відкриттю юридичного провадження, а отже, вважають за потрібне надати роз’яснення щодо відмінностей між саморегулюванням та регулюванням, а відтак і щодо ролі Комісії у подібних ситуаціях.

“Перед початком розгляду скарги Комісія аналізує чи відкрите провадження з аналогічними сторонами у судах України. У разі, якщо таке провадження існує та у Комісії можуть бути підстави стверджувати, що її рішення будуть використовувати як доказ (наприклад, через прізвище представника заявника або дату відкриття провадження), то вона відмовляє заявникам у розгляді справи та продовжуватиме це робити надалі”, - зазначають в КЖЕ.

Водночас, наголошують у Комісії, вони не плануть обмежувати коло можливих заявників. 

“Ситуації, коли медіа припускаються порушень стандартів у матеріалах, які стосуються політиків, урядовців, або ж чиновників нижчого рівня, на жаль, не є поодинокими. Тому Комісія вважає, що повне позбавлення таких осіб права звертатися до Комісії не відповідатиме її місії з формування культури професійної та чесної журналістики в Україні та підвищення обізнаності громадськості стосовно медіа, яким варто довіряти”, - пояснили у Комісії та наголоили, що публічні особи, зокрема, колишні та нинішні депутати, мери міст, представники виконавчої влади та інші мають толерувати до себе більший обсяг критики з боку журналістів та громадських активістів. 

“Саме ці особи здійснюють важливу функцію громадського контролю за діяльністю публічних осіб та неодноразово дозволяли виявляти випадки політичної та економічної корупції. Така роль журналістів як “сторожових псів” підлягає додатковому захисту зі сторони міжнародного права та є однією з цілей журналістики як професії, – але також часто викликає тривалу ворожнечу зі сторони публічних осіб, які намагаються використовувати інструменти політичного та юридичного тиску для того, аби змусити голоси, критичні до себе, змовчати”, - пояснили у Комісії журналістської етики.