"Тексти" оновили базу прихованих піарників та пояснили, як працює ринок їхніх "послуг"

Видання “Тексти” оновило Базу псевдосоціологів і прихованих піарників та зазначило, що від початку війни додало близько 50 нових людей та організацій.

У новому матеріалі видання розповіло про основних гравців цього “ринку” та як він влаштований.

Зокрема, йдеться в матеріалі, спочатку замовник та пресслужба формують завдання, а потім шукають виконавця. Ним може бути окремий блогер або лідер суспільної думки, але зазвичай до поширення інформації долучаються до трьох медіа, щоб пост блогера поширити за межі кола його підписників та друзів. Крім того, активно використовуються телеграм-канали, зокрема анонімні.

“Щоправда, мінусом є роздуті аудиторії (і від цього невиправдано захмарні ціни), а також швидкоплинність новинної стрічки в телеграмі й відсутність індексації пошуковими системами. Зате в телеграмі пости, як правило, більш “розв’язні”, через них можна “вкинути” менш перевірену інформацію, яку не візьмуть “традиційні” ЗМІ”, – зазначають “Тексти”.

Автор матеріалу Орест Зог пояснює, як визначити, що блогер чи політолог бере участь у прихованій піар-кампанії. 

“Називає конкретні імена, компанії, політичні сили, установи й дає оцінку діяльності нетопових персонажів з порядку денного (не перші особи держави, а конкретний другорядний народний депутат, заступник міністра, чиновник “Нафтогазу” чи суддя в прохідній справі, компанія “Роги і копита”, яка не має загальнонаціонального бізнесу і значення тощо, конкретний учасник ринку, проблеми якого підміняють проблеми всього ринку)”, – пише автор.

Також, за його словами, блогер перебільшує значення фрагментарних епізодів, приділяючи їм невиправдано багато уваги, вибудовує занадто екзотичні причинно-наслідкові зв’язки.

Ще людина, залучена до прихованої піар-кампанії, може коментувати тему, до якої ніяк не була дотичною досі або яка є надто вузькою як для національного рівня (оборонпром, медичні закупівлі, енергетика, ринок у Чернівцях, водогін у Дніпрі, суднобудування – явно не те, що політолог коментує щодня). Водночас до нетипової (для повсякденної діяльності експерта) специфічної теми може повертатися декілька разів протягом короткого періоду.

Визначити, що блогер чи політолог приховано піарить когось, можна і за тим, що він чи вона безапеляційно відгукується про певну людину – хвалить її або, навпаки, критикує.