ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Суд відмовив у позові директорці музею Голодомору, яку цькували через зовнішність

Фото – Дмитро Вага / Бабель

Голосіївський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак про захист гідності та ділової репутації. Торік її професійні здібності поставили під сумнів у соцмережах через її зовнішність.

Про це повідомила Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”, адвокатки якої супроводжують Гасиджак у цій справі.

Адвокатка Оксана Гузь зазначила, що подаватимуть апеляцію на це рішення суду.

“Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину, але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді”, – сказала Гузь.

Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та недостовірною та компенсацію шкоди адвокатки Гасиджак подали восени минулого року.

У позові адвокатки зазначали, що, зокрема: 

  • поширена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу щодо позивачки як науковиці, громадської активістки, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
  • інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.

“Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права”, – зазначила адвокатка Оксана Гузь.

Асоціація “ЮрФем” зазначає, що подібної судової практики в Україні поки немає. “Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої”, – йдеться в повідомленні.

Передісторія

Як повідомляв ІМІ, улітку 2023 року в соцмережах почали цькувати тоді ще виконувачку обовʼязків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак через її зовнішність, поширюючи її світлини з образливими підписами. Так, юрист Клим Братківський наголосив, що керівниця цієї установи не може мати такий вигляд. Про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці, яку після хвилі критики закрив. У коментарях до публікації деякі користувачі підтримували Братківського та теж глузували з очільниці музею, але більшість засуджувала такі твердження і наголошувала на тому, що він, як юрист, має розуміти, що подібні тези є дискримінаційними та неприпустимими. 

Цькування Лесі Гасиджак через її зовнішність засудив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

27 липня 2023 року Леся Гасиджак повідомила, що готує позов до суду через образу честі та гідності.

Liked the article?
Help us be even more cool!