У соцмережах почали цькувати в. о. директорки музею Голодомору через її зовнішність

Фото – Громадське радіо

У соціальних мережах почали цькувати виконувачку обовʼязків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак через її зовнішність, поширюючи її світлини з образливими підписами, повідомляє ZMINA. 

Як пише видання, одним з перших, хто став це робити, є юрист Клим Братківський, який наголосив, що керівниця цієї установи не може мати такий вигляд. Про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці, яку після хвилі критики закрив.

Скриншот ZMINA

У коментарях до публікації деякі користувачі підтримували Братківського та теж глузували з очільниці музею, але більшість засуджувала такі твердження і наголошувала на тому, що він, як юрист, має розуміти, що подібні тези є дискримінаційними та неприпустимими. 

Скриншот ZMINA

На ситуацію відреагувала феміністична ініціатива “Марш жінок”, перепитавши в Братківського, скільки має важити юрист, щоб вважатися професіоналом, а також чи є чіткі критерії й для інших професій.

“Найчастіше через призму зовнішнього вигляду оцінюють саме жінок та їхній професіоналізм. Сотні коментарів про те, якою насправді має бути жіноча фігура, непрохані рекомендації, скільки кілограмів треба скинути, що вдягати тощо. Підставте до слова “розповніла” ім’я будь-якої відомої української жінки, і ви сто відсотків знайдете якусь новину про це”, – йдеться в дописі “Маршу жінок”. 

Як пояснили у феміністичній ініціативі, ця практика досі існує тому, що, окрім заяв про те, що Україна – це Європа, українці все ще опираються тим цінностям, на яких будується європейське суспільство. Проте це не означає, що там немає таких явищ. Це означає, що там ті, хто цькує людей за зовнішність, отримують загальний осуд від суспільства і стають нерукоподаваними.

На неприпустимості подібної дискредитації та закликів до дискримінації наголошує і керівниця безпосередньо із захисту представників громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна. За її словами, коли людину оцінюють з погляду відповідності тій чи іншій посаді, зовнішні характеристики мають бути вилучені з критеріїв відбору, оскільки вони жодним чином не впливають на освіту, професійні якості чи досвід працівника або працівниці. Також правозахисниця наголосила, що Леся Гасиджак могла б подати до суду за публічну дискредитацію та заклик до зняття з посади, оскільки це твердження є дискримінаційним оцінним судженням.

ZMINA намагається звʼязатись із самою Лесею Гасиджак, щоб зʼясувати, чи планує вона подавати позов. 

Крім того, цькування Лесі Гасиджак через її зовнішність засудив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

“Ганебно і недопустимо, щоб будь-яка особа стала об'єктом цькування або ворожого ставлення через свою зовнішність чи будь-які інші особисті характеристики! Вважаю абсолютно неприпустимими та недоречними недавні випадки цькування виконувачки обов’язків директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак. Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінки її здатності до керівництва та виконання обов'язків на посаді. Ніхто не має права ставитися до когось із презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність”, – написав він у телеграмі.