Слідство ймовірно встановило особи виконавців убивства Шеремета - газета "Факти"

Газета “Факти і коментарі” з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляє, що не виключено, що слідство встановило особи виконавців убивства журналіста Павла Шеремета, яке сталося 20 липня 2016 року у Києві. Про це йдеться у матеріалі Інни Золотухіної “Відмовившись від пропозиції Клименка, Павло Шеремет, мабуть, когось розчарував…”, опублікованому на сайті видання 5 травня.

У неофіційній бесіді джерело в органах внутрішніх справ зазначило, що вважає невипадковою прес-конференцію в МВС (8 лютого - ред.), де показали розширену версію запису з відеокамер.

“Швидше за все, ця прес-конференція була невипадковою. Не виключено, що слідство встановило особу дівчини, яку підозрюють у вбивстві, і продемонструвало відео, щоб подивитися, як вона буде реагувати. До речі, у нас є інформація, що обидва виконавці не є громадянами України і давно виїхали з країни”, - повідомило джерело.

Також джерело в силових структурах повідомило виданню, що вбачає в діях переслідувачів, що стежили за журналістами “Української правди”, а також Оленою Притулою і Павлом Шереметом, професійний почерк. Джерело вважає, що, швидше за все, стежили колишні співробітники спецслужб, яких хтось найняв. Або їхні колеги з іншої держави.

При цьому джерело видання не виключає, що стежили за Шереметом з метою щось у нього знайти.

“Те, про що розповіли журналісти, нагадує розвідувально-пошукові заходи (РПЗ), - вважає джерело в силових структурах. - Зверніть увагу: спочатку невідомі щось шукали в електронній пошті співробітників “Української правди” і, мабуть, сподівалися потрапити до редакції. Потім з'явилася машина спостереження біля будинку Шеремета та Притули. Причому вона не їздила за ними по місту (як це буває під час зовнішнього спостереження), а весь час стояла на місці, у дворі будинку. На вулиці Івана Франка камери зафіксували також підозрюваних у вбивстві журналіста”.

За словами джерела, розвідувально-пошукові заходи проводять, коли необхідно знайти який-небудь предмет.

“А спостереження за власником предмета встановлюється для того, щоб зрозуміти, де він зберігає потрібну річ, і при першій нагоді її забрати… Як правило, розвідувально-пошукові заходи мають обмежений термін дії. Коли час закінчується, а результату немає, вирішують, що робити далі. Судячи з усього, замовник зрозумів, що не зможе отримати бажане, і наказав убити журналіста”, - вважає джерело.

Видання вважає непрямим доказом версії про те, що злочинці хотіли щось забрати у Павла Шеремета, той факт, що після загибелі журналіста Нацполіція провела обшук в його банківському сейфі в Ощадбанку. “Довіреність на цей сейф була нібито у Олени Притули. Може бути, саме там і зберігалося те, що шукали?”, - пише видання.

Видання намагалося поговорити з Оленою Притулою щодо вбивства, але вона відмовилась від інтерв'ю. Як пише видання, саме Олена Притула визнана потерпілою у справі і має доступ до матеріалів слідства. “Але ... вона досі не найняла адвоката, який захищав би її інтереси під час розслідування і в суді, а також міг замість неї спілкуватися з пресою. У близькому оточенні власниці “УП” підозрюють: вона, ймовірно, знає, хто “замовив” її цивільного чоловіка, але чомусь мовчить”, - пише видання.

Як повідомляв ІМІ, Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

Після вбивства Шеремета на одному з інтернет-видань з'явилося відео запису камер відеоспостереження, зроблене за кілька годин до вбивства Шеремета, з якого випливає, що вибуховий пристрій під автомобіль, в якому наступного дня їхав журналіст, заклала жінка, у неї був спільник.

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва-Боровик передала в Нацполіцію матеріали, які свідчили, що розмови співробітників “Української правди”, зокрема вбитого Павла Шеремета, прослуховувались.

2 серпня 2016 року Печерський районний суд Києва дав дозвіл надати слідчим доступ до банківської скриньки журналіста Павла Шеремета, яка знаходилася у “Сбербанку Росії” у Києві.

8 лютого 2017 року заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко заявив, що слідство визначило пріоритетну версію вбивства журналіста Павла Шеремета, пов'язану з професійною діяльністю Шеремета як на території України, так і за її межами.

8 лютого 2017 року начальник Головного слідчого управління Олександр Вакуленко повідомив, що у слідства немає жодної людини в статусі підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета.
Павло Шеремет помер після вибуху автомобіля, у якому знаходився, в результаті травматичного шоку і значної крововтрати.

8 лютого Національна поліція України заявила, що вибуховий пристрій, в результаті спрацьовування якого загинув Шеремет, мав в своєму складі протипіхотну міну.