Скасування вироку ексберкутівцю Марчуку: адвокати потерпілої медійниці звертатимуться до Касаційного суду

Адвокати потерпілої в справі ексберкутівця Руслана Марчука щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року журналістки Марії Лебедєвої оскаржуватимуть рішення Київського апеляційного суду про скасування обвинувального вироку та призначення нового розгляду справи в Касаційному суді.

Про це Марія повідомила в коментарі представниці ІМІ.

За її словами, її захист уже готує відповідне звернення. Вона нагадала, що справу передали до суду 2016 року.

"Дивує насамперед, з якою швидкістю розглянули це рішення в апеляційному суді, на фоні інших процесів, на фоні того, як затягували слухання цієї справи в суді першої інстанції. Ці три судді апеляційного суду не змінювали рішення, а просто скасували, перекреслили вісім років слухання справи, купу людського часу і життя. Одного з потерпілих, Дмитра Фортунатова, вже немає в живих, інша потерпіла – поетеса, музикантка Єлизавета Жарікова, – як і адвокатка в справі, яка вела її від початку, Євгенія Закревська, на фронті. Останніми роками потерпілих у справі представляла в суді Оксана Михайлевич", – розповіла Лебедєва.

Вона зазначила, що в справі було шестеро потерпілих цивільних.

"Те, що відбулося, дійсно, жахливо настільки, що складно усвідомити. Всі очікували, що апеляційний суд залишить чинним це рішення, хоча Марчук цілком міг подати клопотання про закриття справи, що й зробив. Що б це дало – вирок лишився б чинним, справу б не розглядали далі в апеляційному суді. Але судді апеляційного суду, які бачили, що в цій справі спливли строки притягнення до відповідальності за всіма трьома статтями, передали її на першу інстанцію – слухати справу із самого початку", – говорить журналістка.

На думку Марії Лебедєвої, суд закриє справу через те, що спливли строки давності притягнення до відповідальності.

"У такий спосіб Марчук очистить себе формально від доволі серйозного злочину, який мав би бути записаний у його робочій біографії назавжди, якщо ця особа – законослухняний громадянин України. Суд закриє справу через те, що спливли строки давності притягнення до відповідальності за злочини. "Ми так робимо, бо ми так можемо", якщо коротко", – додає потерпіла в справі журналістка.

Як повідомляв ІМІ, Київський апеляційний суд скасував обвинувальний вирок та призначив новий розгляд справи ексберкутівця Руслана Марчука щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Строки притягнення до кримінальної відповідальності в цій справі спливли наприкінці 2023 року.

12 липня 2023 року суддя Шевченківського суду Андрій Трубніков визнав Марчука винним у перевищенні влади та службових повноважень, пов'язаних із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 365 ККУ), умисному перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста (ч. 1 ст. 171 ККУ) та незаконному перешкоджанні мирним зібранням (ст. 340 ККУ).

Суд призначив Марчуку умовне покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки та заборонив обіймати посади в правоохоронних органах терміном на два роки.

Покарання суд призначив лише за перевищення влади. Щодо двох інших статей, на час ухвалення вироку спливли строки притягнення до відповідальності.

"Саме цей вирок сьогодні скасував апеляційний суд. Але навряд чи новий розгляд у суді першої інстанції дійде до нового вироку. На 10-ту річницю розгону Майдану – 30.11.23 – спливли строки давності для притягнення до відповідальності по найважчій статті в цій справі. Це означає, що в суді першої інстанції Марчук може подати клопотання про закриття кримінального провадження. Його не виправдовують, але обвинувачений вже не понесе відповідальності", – зазначили в Адвокатській дорадчій групі.

11 січня 2024 року голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що Комітет готує слухання щодо розслідування злочинів, пов'язаних з перешкоджанням журналістській діяльності.

"Маємо падіння розслідування злочинів проти журналістів майже на 80% у 2022 році відносно 2021 року. Можна все пояснювати війною, але ми, як країна, яка йде в європейську спільноту, для якої цінність свободи слова є одною з основних цінностей, точно не маємо допускати такого", – сказав він.

У грудні Ярослав Юрчишин заявив, що як голова Комітету з питань свободи слова має три пріоритетні напрями в роботі: звільнення полонених українських журналістів, розслідування справ про перешкоджання журналістській діяльності, створення конкурентного та якісного доступу журналістів до інформації.

Щодо розслідування справ про перешкоджання журналістам у роботі Юрчишин, зокрема, сказав:

“Журналісти, як четверта влада, мають дуже чіткі гарантії їхньої професійної діяльності. І в Україні, в принципі, демократія, яка розвивається, з розслідуванням таких справ не завжди було гладко. А війна – це завжди для правоохоронних органів певне полегшення, є чим займатися, ми тут будемо ваші справи розглядати”.