Колишні білоруські правоохоронці, котрі покинули країну через режим самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, спираючись на свідчення джерел, вважають, що Лукашенко міг бути причетним до вбивства журналіста УП Павла Шеремета. Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на розслідувальну ініціативу BYPOL.
Розслідувачі зазначають, що пару місяців тому з ними зв’язалося їхнє джерело – колишній співробітник служби безпеки. Він повідомив, що Павла Шеремета вбило за наказом президента Білорусі Олександра Лукашенка, а винними були офіцери спецпідрозділу КДБ “Альфа”.
В BYPOL стверджують, що журналіст був особистим ворогом Лукашенка.
Неприязнь між ними почалась ще у 1997 році, коли Шеремет висвітлював контрабанду та неохоронюваність на білорусько-литовському кордоні.
Також джерело із силових структур надало ексклюзивну інформацію про можливу причетність спецпідрозділів КДБ Білорусі до цієї справи.
Так, співрозмовник назвав одного з можливих учасників злочину. Це В’ячеслав Сидоракін. Його ім’я звучало у фільмі “Операція Манкурти. Частина 2”. Сидоракін допомагав офіцеру КДБ втекти з Білорусі з архівом секретних документів. Також у розслідуванні звучить імʼя Юрія Гаркача – ще одного працівника білоруського спецпідрозділу “Альфа” КДБ, якого засудили у 2022 році за незаконні дії зі зброєю на 4 роки позбавлення волі.
Навесні 2012 року голова КДБ Білорусі Вадим Зайцев призначив своїм помічником з особливих завдань офіцера спецпідрозділу КДБ “Альфа” Юрія Гаркача. Горкач звітував безпосередньо лише йому. З гаража “Альфи” їм виділили службовий автомобіль – чорний BMW X5. Йому також виділили окремий кабінет у центральній будівлі штабу КДБ з доступом до оперативної бази даних.
На базі підрозділу “Альфа” Гаркач створив спеціальний відділ для виконання особливих завдань голови КДБ. Сидоракіна, як очікується, завербували до цього відділу разом зі снайпером “Альфи” Олександром Зайцевим, сином голови КДБ Білорусі.
Група Гаркача мала здійснювати службові відрядження для виконання особливих завдань за кордоном. Гроші на це виділялися через перше головне управління зовнішньої розвідки КДБ Білорусі.
Для юридичних консультацій з виконання доручень Гаркачу допоміг довірений слідчий КДБ, який умів зберігати таємниці, Іван Санько, який на той час дружив з Вадимом Зайцевим.
Десь у травні-червні 2012 року Зайцев дав Гаркачу 15 тисяч доларів готівкою за виконання завдання з поїздки до Росії на BMW X5 у складі групи з п’яти осіб до Москви. Вони повернулися з Росії через кілька днів. Теоретично група могла поїхати на розвідку щодо Шеремета. З 2012 до 2015 рр. Шеремет фактично жив на дві країни – РФ та Україну.
Гаркач їздив в Україну з 30 серпня по 13 вересня 2013 року, Санько – з 20 серпня по 2 вересня 2012 року та з 4 по 15 серпня 2013 року, Зайцев з 4 по 27 липня 2012 року та з 29 вересня по 3 жовтня 2013 року. Сидоракін їздив в Україну тричі у 2016 році: з 13 по 17 березня, з 13 по 17 квітня та з 9 по 12 червня.
В ініціативі підкреслюють, що чоловік, якого помітили вночі неподалік від авто Шеремета візуально схожий на Сидоракіна, а жінка поруч з ним на Тетяну Козлову, яка з 2000 р. також служила у спецпідрозділі “Алмаз” МВС Білорусі. Хоча з 2012 року офіційно жінка кордону з Україною не перетинала.
BYPOL – ініціатива, створена колишніми міліціонерами, які не підтримують режим Лукашенка. У своєму розслідуванні вони спираються на документи, свідчення свідків та відкриті джерела.
Вбивство Павла Шеремета
Як повідомляв ІМІ, журналіст Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Національна поліція затримала та оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства Павла Шеремета. Нині серед підозрюваних – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військова медикиня Яна Дугарь та волонтерка Юлія Кузьменко. У січні 2022 року суд залишив Антоненка та Кузьменко під нічним домашнім арештом, а Дугарь перебувала під заставою в розмірі 168 тис. 160 грн. Вони заявляли про непричетність до вбивства та вважають переслідування політичним.
З моменту повномасштабного вторгнення РФ сплив термін дії запобіжних заходів у всіх обвинувачених, адже судові засідання не проводилися.
У вересні 2023 року стало відомо, що справу про вбивство Шеремета мали почати розглядати спочатку через зміну складу суду.
У січні 2024 року Шевченківський районний суд Києва зупинив розгляд справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, фігурантами якої є Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко і Яна Дугарь, у зв’язку з проходженням Антоненком і Дугарь військової служби.