"Репортери без кордонів" зробили розслідування щодо місцеперебування полоненого журналіста Дмитра Хилюка

Міжнародна неурядова організація "Репортери без кордонів" оприлюднила розслідування щодо того, де росіяни утримують полоненого в березні 2022 року журналіста агенції УНІАН Дмитра Хилюка.

Як встановили автори розслідування, 3 березня 2022 року російські військові заарештували Дмитра Хилюка та його батька в саду їхнього будинку. Через вісім днів окупанти звільнили батька, а журналіста утримували в кількох місцях, перетворених на тимчасові в'язниці. Одним з таких місць був аеропорт у Гостомелі, який росіяни окупували на початку наступу. Через нього пройшли багато полонених. Там вони утримувались у величезних промислових холодильниках. Український військовий, опитаний розслідувачами, підтвердив, що перебував там транзитом одночасно з Дмитром Хилюком з 12 березня. У цей же період був узятий у полон і заарештований український розвідник Юрій, також опитаний "Репортерами без кордонів". 21 березня, коли його перевели до СІЗО № 2 Новозибкова, Дмитро Хилюк уже був там. Переклик ув'язнених відбувається двічі на день. Коридор головного корпусу відлунює. Юрій запам'ятовує імена, які українські в'язні змушені вимовляти вголос перед своїми тюремниками. Одне з них − Хилюк.

Водночас на неодноразові звернення близьких Дмитра Хилюка Москва обмежувалася запереченнями або ухильними відповідями. У листі від 19 січня 2023 року, з яким ознайомилися розслідувачі, міністерство оборони Російської Федерації заявляє, що не зобов'язане надавати жодної інформації про українських затриманих, пов'язаних зі "спецоперацією", нікому, за винятком Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). У цьому листі російська влада також запевняє, що "безумовно поважає міжнародне гуманітарне право".

В іншому офіційному листі, від 12 січня 2023 року, Слідчий комітет Російської Федерації, головний орган країни, відповідальний за розслідування у федеральних установах, стверджує, що "не має інформації про кримінальне провадження" проти Дмитра Хилюка. Офіційно журналіст не затриманий і не переслідується.

"Вони поводяться так, ніби його більше не існує", − зауважила Тетяна Катриченко, координаторка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ), громадської організації, яка стежить за справою Хилюка.

Як зазначають "Репортери без кордонів", протягом кількох тижнів розслідування вони зібрали кілька неопублікованих свідчень, які дозволили простежити шлях журналіста від його арешту 3 березня 2022 року в Україні до ув'язнення в Росії.

"Ці свідчення є доказом його насильницького зникнення і державної брехні", − заявив Арно Фроже, керівник відділу розслідувань РБК.

Ще одне ексклюзивне свідчення колишнього в’язня, який перебував у сусідній з журналістом камері. Цей військовослужбовець, який побажав залишитися невідомим, надав дуже точні подробиці про становище Дмитра Хилюка. За його словами, журналіст спочатку перебував у загальній камері старої будівлі в'язниці разом зі щонайменше десятком людей, перш ніж його перевели в камеру 42, ймовірно, у квітні 2022 року.

Потім його швидко помістили в одиночну камеру принаймні до кінця травня. "Спецпризначенці" регулярно допитували журналіста про його діяльність, звинувачуючи в "українській пропаганді та роботі проти Росії". Також Дмитра Хилюка кілька разів били. 

"Хоча умови утримання в цій в'язниці є не найгіршими в російській пенітенціарній системі, насильство, залякування і позбавлення прав є звичним явищем, а жодні побачення не дозволяються. Юрій розповідає, наприклад, як був покусаний собаками, нацькованими на нього після потрапляння до російської в'язниці. Жахливе свідчення, ілюстрація тяжких випробувань і подекуди жахливих умов, у яких перебувають полонені з України. Коли Юрія заарештували 8 березня 2022 року, йому навіть довелося провести одну ніч у братській могилі, використовуючи тіла та одяг убитих, щоб захиститися від холоду", – йдеться в розслідуванні "Репортерів без кордонів".

Як резюмують розслідувачі, вони опитали п'ятьох свідків, які підтвердили перебування Дмитра Хилюка в Новозибковському СІЗО №2 протягом 2022 року.

"Отже, його затримання Росією більше не викликає жодних сумнівів. Згідно з цими свідченнями, у цій в'язниці досі перебувають щонайменше 500 українців. МІПЛ вважає, що Дмитро Хилюк є одним зі 123 цивільних осіб, заарештованих у Київській області, які досі утримуються в Росії", – наголошують в організації.

Як повідомляв ІМІ, журналіст УНІАН Дмитро Хилюк уже понад рік перебуває в російському полоні. Його офіційний статус не військовополонений, а цивільний заручник. Таких мають віддавати поза обмінами, але росіяни цього не роблять. 

До села Козаровичі Київської області окупанти ввійшли 26 лютого 2022 року, розставили тут свою техніку й пішли по хатах. Один зі снарядів під час бою на початку березня влучив і в хату Хилюків. Тоді вдома перебувала вся родина – Дмитро і його хвора мама з татом. Росіяни почали полювати на чоловіків у селі. 

Того вечора вони схопили і Дмитра, і його батька. 

Шеф-редактор агенції УНІАН Михайло Ганницький розповів, що Дмитро вже з окупації писав йому лише приватні SMS про розбиту хату і порожні крамниці в селі. Жодних даних щодо російських військ Дмитро не передавав. Чи знали в той момент окупанти, що Дмитро журналіст, достеменно невідомо. Однак десь у Росії його тримають досі й не хочуть відпускати, зазначив він. 

“Жодного разу Російська Федерація не виконала обіцянку щодо Дмитра і ще кількох людей. Їх узгоджували в списку. На вечір узгодили, на ранок не привозять на обмін”, – сказав Михайло Ганницький.

Козаровичі деокупували 31 березня. Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу. У цій статті, зокрема, йдеться про порушення законів та звичаїв війни – жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

У квітні 2022 року Координаційний штаб поводження з військовополоненими повідомив батькам, що Росія підтвердила утримання журналіста в РФ.

У серпні завдяки Міжнародному комітету Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього листа, на конверті був штамп “почта России”. У листі,  датованому 14 квітня 2022 року, було одне речення: “Дорогі мої мамо і тато, я живий, здоровий, у мене все добре”.