Журналіст УНІАН Дмитро Хилюк уже понад рік перебуває в російському полоні

Журналіст УНІАН Дмитро Хилюк уже понад рік перебуває в російському полоні. Його офіційний статус не військовополонений, а цивільний заручник. Таких мають віддавати поза обмінами, але ворог цього не робить. 

Весь минулий рік держава, сподіваючись визволити Дмитра, просила журналістів не робити про нього матеріалів, а тепер навпаки, йдеться в сюжеті ТСН.

Батько Дмитра Василь показав журналістам напівпорожню кімнату сина, яку російські буряти розбили й розікрали понад рік тому. “Немає матраца, тут жили ті рускіє, винесли того матраца, викинули”, – показав чоловік.

До села Козаровичі Київської області окупанти ввійшли 26 лютого 2022 року, розставили тут свою техніку й пішли по хатах.

Один зі снарядів під час бою на початку березня влучив і в хату Хилюків. Тоді вдома перебувала вся родина – Дмитро і його хвора мама з татом.

Росіяни почали полювати на чоловіків у селі. 

“Ми з Дімою пішли подивитися, що тут робиться, це ж темніло, хотіли прибрати трохи, і от тільки доходимо до хати, і вилітають звідти п'ять чоловік з автоматами кричать, матюками”, – пригадав чоловік. Того вечора схопили вони і Дмитра, і його батька. 

Шеф-редактор агенції УНІАН Михайло Ганницький розповів, що Дмитро вже з окупації писав йому лише приватні SMS про розбиту хату і порожні крамниці в селі. Жодних даних щодо російських військ Дмитро не передавав. Чи знали в той момент окупанти, що Дмитро журналіст, достеменно невідомо. Однак десь у Росії його тримають досі й не хочуть відпускати, зазначив він. 

“Жодного разу Російська Федерація не виконала обіцянку щодо Дмитра і ще кількох людей. Їх узгоджували в списку. На вечір узгодили, на ранок не привозять на обмін”, – сказав Михайло Ганницький.

Офіційний статус Дмитра Хилюка і таких, як він, – цивільні заручники. Скільки наразі таких ворог утримує у своїх в'язницях, у координаційному штабі з питань полонених не кажуть. Розповідають лише, що за рік загалом удалося звільнити майже дві з половиною тисячі людей. І цивільних з них трохи більш як сотня. За міжнародним правом обмінювати їх на військових не можна, а відпускати ворог цивільних не хоче. 

“Щодо цивільних – це набагато складніше, це рівень складності підіймається, тому що ви ж розумієте: ми, як демократична країна, ми не можемо наловити росіян цивільних і висувати певні умови, тому тут справді складна ситуація”, – пояснив представник Координаційного штабу з питань полонених Петро Яценко.

Батько журналіста Василь показав журналістам місце, де їх із Дмитром утримували перші дні полону. Це підприємство в Козаровичах, просто на їхній вулиці.

Згодом батька звільнили, Дмитра та інших відвезли в невідомому напрямку. Очільник Димерської громади Володимир Підкурганний, до якої належать і Козаровичі, каже, що наразі лише з його громади в полоні залишаються 42 людини. 

“У мене немає відповіді, логіка тут узагалі відсутня щодо того, кого затримували, я вам скажу більше: на окупованій території атовці були, і вони не затримані”, – сказав Володимир Підкурганний.

Минулого року з однієї з російських колоній від Дмитра Хилюка надійшов дуже короткий лист. І ця записка підтверджує – він живий.  “Дорогі мої мамо і тато, я живий, здоровий, у мене все добре. Діма”, – йшлося в записці.

Будинок Дмитра вже відбудували. Друзі, колеги, громада з допомогою добробатів відновили стіну, полагодили дах і паркан. Старенькими батьками Дмитра нині опікується Тетяна Поляковська – колега Дмитра. Привозить їм його зарплатню і смаколики. Не дає падати духом і теж чекає на його повернення. 

“Будемо Дімі допомагати реабілітуватися, налагоджувати життя, влаштуємо свято, і я особисто хочу, щоб Діма з батьками кудись поїхав і відпочив”, – сказала Тетяна Поляковська.

Мати Дмитра намагається не плакати, перебирає світлини сина і мріє про зустріч. 

Як повідомляв ІМІ, 28 березня 2022 року журналістка Наталія Богута повідомила, що Дмитро Хилюк зник та, ймовірно, перебуває в полоні російських військових. Попри звільнення Київщини від російських окупантів Хилюка так і не було знайдено.

Точне місце перебування полоненого росіянами кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не відоме, йдеться в матеріалі Медійної ініціативи за права людини за грудень 2022 року.

Дмитра Хилюка викрали 3 березня в Козаровичах на подвір’ї власного будинку. Спочатку його утримували на території окупованого Димера, згодом вивезли до СІЗО в Росію. 

Козаровичі деокупували 31 березня. Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу. У цій статті, зокрема, йдеться про порушення законів та звичаїв війни – жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

У квітні минулого року Координаційний штаб поводження з військовополоненими повідомив батькам, що Росія підтвердила утримання журналіста в РФ.

У серпні завдяки Міжнародному комітету Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього листа, на конверті був штамп “почта России”. У листі,  датованому 14 квітня 2022 року, було одне речення: “Дорогі мої мамо і тато, я живий, здоровий, у мене все добре”.