Редактори комунальних ЗМІ отримали покрокові юридичні інструкції з реформування

Редактори комунальних ЗМІ отримали покрокові юридичні інструкції з реформування. Такі рекомендації редактори отримали 16 грудня в Києві на всеукраїнській нараді з питань реформування комунальних газет, повідомляє “Детектор медіа”.

Під час наради, організованої Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) та Держкомтелерадіо, понад 130 редакторів комунальних ЗМІ отримали рекомендації щодо підготовки документів для проведення перетворення юридичної особи – редакції газети. Рекомендації розробили юристи Української асоціації медіабізнесу та Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) в рамках проекту ОБСЄ.

Рекомендації містять опис чотирьох етапів, щодо яких даються окремі покрокові інструкції до дій. Зокрема, перший етап – це прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи – редакції газети та його реєстрація; другий – державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом перетворення; третій – державна реєстрація новоствореної юридичної особи, четвертий – перереєстрація друкованого ЗМІ.

Автори рекомендацій (юристи) детально описали особливості і проблемні питання, які можуть виникати в ході кожного етапу та порадили, які документи готувати і куди їх подавати, наголосили на вимогах до цих документів, аби вони були юридично правильні.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко наголосив також на тих моментах, з якими він категорично не погоджується. Зокрема, він не вважає, що реформовані газети обов’язково мають стати ворогами влади. “Вважаю, що їх завдання будувати якісну комунікацію між громадою і владою. Також не погоджуюся з позицією деяких редакторів, які кажуть: “Я породив цю газету, я її і вб’ю”. Ці газети фінансувалися місцевими громадами, вони належать не лише редакторам. Важко з фінансуванням, але є й позитивні приклади. Приміром, Львівська облрада виділила на підтримку газет, які реформуються, 500 тис. грн. Треба домагатися виділення коштів на висвітлення діяльності влади, це буде реальна підтримка, це має стати одним з пріоритетів”, – сказав він, порівнявши всіх, хто вибрав перший етап, а таких 244, з 300-ма спартанцями.

Редакторів комунальних газет цікавило: можливість впливу на депутатів місцевих рад, які не хочуть голосувати за реформування; можливість сплати коштів “Укрпошті” за розповсюдження не на рік вперед, а хоча б на квартал; які конкретно документи подавати реєстраторам у разі кількох рішень сесій; як фінансово вижити у разі підняття мінімальної заробітної плати в державі, що автоматично збільшить навантаження на редакції; як приватизувати приміщення, якщо воно не в комунальній власності, а в державній тощо.

Головні редактори деяких комунальних ЗМІ звернулися до віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка з проханням вплинути на місцеві органи влади, а саме місцеві ради, які не хочуть ухвалювати рішення щодо реформування друкованих ЗМІ. “Дайте мені перелік цих органів влади, я озвучу їх на засіданні Кабміну на всю Україну”, – сказав Кириленко, звертаючись до голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка.