Війна не заважає судитися з херсонськими журналістами
Різний тиск на журналістів Херсонщини з боку фігурантів критичних матеріалів, що зменшився у 2022 та на початку 2023 років, наразі набирає обертів.
Інститут масової інформації неодноразово писав про погрози та інші методи тиску, але місцеві журналісти почали помічати, що минулого та цього року зросла кількість судових позовів до місцевих журналістів і медіа. І частину з них місцеві медійники називають такими, що мають характер тиску.
За кілька років до повномасштабного вторгнення позови про захист честі та гідності були не надто поширеними. До кінця 2023 року тягнулася справа за позовом прокурорки до редакції газети "Новий день", яка закінчилася перемогою журналістів, у 2021 році суд відмовив тоді підсудному, а нині засудженому за організацію нападу на Катю Гандзюк Владиславу Мангеру. Він позивався до автора і вимагав спростувати певні факти та судження в публікаціях про себе.
Велика війна збільшила кількість таких позовів. Пошук за ухвалами в Єдиному реєстрі судових рішень показав чотири справи, повʼязані з херсонськими медійниками. І майже всі вони мали ознаки тиску.
Першим про те, що фігуранти матеріалу подали на нього до суду, заявив каховський журналіст Олег Батурін.
Позов проти нього подали у вересні 2022 року каховці Максим і Анастасія Штефан.
Предметом спору став перепост журналіста Олега Батуріна на своїй сторінці у фейсбуці статті сайту "Європростір", у якій ішлося про те, що Максим Штефан, власник компанії SmartNET з Каховки, співпрацює з російськими окупантами. Також у ній мовилося про його дружину Анастасію Штефан, відому своїми антиукраїнськими поглядами, і її батька Олексія Супрунова. Останній ще з 2014 року активно виступав на підтримку російської окупаційної влади й у 2022–2023 роках перейшов на бік загарбників.
Під час судового процесу представник позивачів, адвокат Денис Мацкевич, змінював позовні вимоги й заявляв, що подружжя Штефанів цікавить лише визнання інформації недостовірною.
5 лютого Жовтневий районний суд Кривого Рогу вирішив залишити позов без задоволення.
"Тому що це абсолютно висмоктана з пальця історія. Причому люди навіть не заморочуються над тим, щоб хоча б грамотно скласти позов, я вже мовчу про зміст", – пояснює Олег Батурін, розповідаючи, чому позов проти нього не мав ніяких перспектив.
Але додає, що суди, яких він пройшов уже не один, вимагають витрати часу.
"Тобто ти витрачаєш час на ці всі юридичні тонкощі. Але, з іншого боку, я це сприймаю як досвід. Інша річ, наскільки це потрібно взагалі. Особливо зараз", – додає він.
За словами Олега, він не відкидає, що подібні історії можуть продовжуватись і далі.
І це можуть використовувати ще й для того, щоб у журналіста було менше часу на роботу і, відповідно, він міг щось упустити з поля зору, а більше часу йшло на судові справи.
"Я вважаю, що журналіст має звернутися до фахівців – тобто мати якогось юриста чи адвоката, який може порадити, підказати. Але я б також радив самому максимально включатися в цей процес, просто от прискіпливо все перевіряти, вивчати закони, на які посилаєшся. Це максимально корисний досвід", – радить Батурін.
Автор і сам протягом останніх двох років мав досвід судових позовів.
Так, на початку 2023 року херсонське ТОВ "Дніпронафтопродукти" подало позов про захист ділової репутації до Господарського суду Одеської області, щоправда не на медіа МОСТ, а на ГО "Херсонська обласна агенція громадської журналістики "МІСТ".
Компанія вважала, що інформація про те, що на її заправках заправляли військову техніку та автомобілі окупаційних органів влади за талонами, є неправдивою. Автор посилався на анонімне джерело, однак пізніше ця людина погодилася свідчити в суді відкрито, незважаючи на можливі проблеми. Але це поки що не знадобилося.
Після року судових засідань одеський суд таки відмовив херсонським бізнесменам у позові, адже він був адресований неналежному відповідачу. Апеляційний суд зобовʼязав компенсувати витрати громадської організації на адвоката в розмірі 5 тисяч гривень.
Але це не єдиний позов, який за останні два роки отримав МОСТ.
Влітку 2023 року на видання подав до суду депутат Херсонської обласної ради від політичної партії "Блок Володимира Сальдо" Сергій Сорокунський.
Другим відповідачем було інше місцеве видання "Гривна". Депутат вимагав спростувати твердження, які були викладені навіть не в текстах журналістів, а в скриншоті анонімного телеграм-каналу "База зрадників Херсона", яким журналісти проілюстрували статтю про депутатів облради. Причому в тексті було вказано, що видання нічого не стверджують і що, за даними МОСТу, претензій до депутата Сорокунського в правоохоронців немає. Малиновський районний суд міста Одеси відмовив позивачу, бо той позивався до неналежних відповідачів, але невдовзі адвокат депутата подав новий позов – вже до онлайн-медіа МОСТ та "Гривна".
Адвокат депутата Сергія Сорокунського просив суд встановити юридичний факт, що інформація, яка розміщена на анонімному телеграм-каналі "База зрадників Херсона" та на вебсайтах видань МОСТ і "Гривна", є недостовірною і такою, що зачіпає гідність та перешкоджає діловій репутації його клієнта, і спростувати її.
У результаті вчора Херсонський міський суд відмовив і в цьому позові, але подробиць ми поки не знаємо, адже було виголошено тільки вступну і резолютивну частину рішення.
Але за період, поки тривав судовий розгляд, правоохоронці зацікавились особою Сергія Сорокунського. У нього провели два обшуки, заарештували частину майна і знайшли цікаві документи.
Серед них був пропуск, про який нам розповідали місцеві мешканці Музиківки, але існування якого більше нічим не підтверджувалося. Цей пропуск Сорокунський возив влітку-восени 2022 року на лобовому склі свого автомобіля, і його бачило багато людей. Завдяки джерелу МОСТу в правоохоронних органах ми отримали фотокопію цього документа.
У пропуску, виданому окупаційною адміністрацією, вказано, що Сергій Сорокунський мав статус "федерального радника".
На нашу думку, після цього депутату вже немає навіть сенсу подавати апеляційну скаргу, але він цілком має на це право.
Очевидно, що, як і Олег Батурін, ми в редакції вважаємо цей та подібні судові позови не так спробою захистити свої права, як спробою залякати та змусити домовлятися. Хоча в разі з людьми, які можуть бути замішаними в співпраці з окупантами, може мати місце спроба володіти рішенням суду, в якому ця співпраця буде визнана недоведеною. Хоча, як бачимо, Сергію Сорокунському навіть таке рішення не допомогло, і він має всі шанси отримати новий судовий процес, але вже в межах кримінального провадження.
Примітно, що всі три описані судові позови, які забрали так багато часу і сил у журналістів, були так чи інакше пов’язані зі справами, в яких фігурували люди, які, ймовірно, могли бути причетними до співпраці з окупантами. А у двох справах позивачі перебували за кордоном.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області
Help us be even more cool!
