Ложка реальності з діжки пропаганди – відеоблогери окупованої Донеччини

З початком повномасштабного вторгнення росіяни активно створюють пропагандистські сайти та телеканали, завдяки їм та місцевим колаборантам з’являються ворожі медіамережі, телеакадемії та різноманітні пропагандистські грантові проєкти. Топпропагандисти Кремля проводять конкурси та тренінги для журналістів, набирають на окупованих територіях нових колаборантів, які б працювали на них. Окремо готують блогерів. До цього процесу залучають молодь і за максимумом розширюють присутність так званих громадських блогерів в інформпросторі. Наскільки професійно роблять свою справу “спеціально навчені” блогери, про що розповідають у своїх коротких відео – на декількох свіжих прикладах.

“Ви просто подивіться на це диво техніки!”

“Українці, а українці? А у вас таке є?” – питає Космонавт из Донецка, автор відео з мережі “ТікТок”.

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. Ролик про автомат з водою

У кадрі двоє мешканців окупованого Донецька в захваті від вуличного автомата з продажу води – це донецькі блогери. А їхній відеоролик, опублікований у тіктоку, став вірусним у регіональному сегменті соцмереж. Його обговорювали мешканці Донецької області та активно коментували українці з інших регіонів країни, що цікавляться життям в окупації.

Скриншот з тікток-сторінки “Космонавт із Донецька”

Відео записав блогер “нового покоління” з нікнеймом Космонавт из Донецка. Їх, таких “космонавтів”, після повномасштабного вторгнення значно побільшало, але сама мережа телевізійників, радійників та блогерів, “заточених” на пропаганду, в Донецьку працює з 2014 року, з моменту окупації обласного центру. 

Так само давно існує проблема постачання питної води в Донецьку. Але про проблеми в окупації говорити не заведено. Проблеми замовчують, замилюють та прикривають “красивим” відео.

І якщо поява на вулицях стандартного автомата з продажу питної води – це інформаційний привід і подається наче щось дивовижне та надзвичайне, то, найімовірніше, блогер-пропагандист говорить про проблему питної води в Донецьку, а не про “нові технології”. До речі, воду в Донецьку подають до осель погодинно.

“Перша вода самообслуговування в Донецьку!” – “Сюди можна і картку прикладати”, – добивають глядача останнім аргументом сучасні відеоблогери окупованого Донецька. 

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. Блогери показують, куди прикладати картку

“Тут навіть 19 літрів і немає потреби в людях, воно саме набирає. Женю, ти бачив колись таке? У вас такого ніколи не буде!” – відповідає співрозмовник у кадрі, звертаючись до мешканців вільної України.

Глядачі в коментарях тим часом дивуються: чи це не стьоб, не тролінг? Це відео пропонують як досягнення “молодої республіки”.

“Ну, звісно, за України літак три рази на тиждень до Барселони літав, а тут воду раз на тиждень дають!” – підсумовує один з коментаторів.

Отже, наявність критичного мислення та обізнаність у контексті не дає пропагандистам ані шансу.

Відвертий тролінг як орієнтир на молодь

Блогери, що створюють пропагандистський контент для молоді, часто роблять це на рівні мемів: “Українці атакують у коментарях? Тоді спитай у них, як вони відпочили минулого літа в Криму?”  

Донецькі блогери тепер мають можливість мандрувати на нові окуповані території, так відкрили для себе Крим, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь.

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. В окупованому Мелітополі, “столиці Запорізької обл.”

“Люди, це Бердянськ! І я перебуваю в центрі Азова, не того Азова про який ви могли подумати!” – каже блогер-пропагандист із натяком на відомий полк “Азов”, який так люто ненавидить та боїться окупант. 

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. “Серце Азова” в окупованому Бердянську

“Дивіться, ще вивіски українською лишилися, а було б це десь у Львові – російською вивіска?” – маніпулює мовним питанням блогер з окупованого Донецька.

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. Коментарі під відео про окупований Бердянськ

Ролики в сучасних жанрах та формах, що імпонують молоді, стилізовані під “аніме” або під відомі “комп’ютерні ігри”, натяки та алюзії на популярні телешоу, кіно та серіали. 

Скриншот з відео, тікток “Космонавт із Донецька”. Відеопропаганда, стилізована під елемент “геймерської індустрії”

І знов “улюблена тема” – відбудова зруйнованого російськими військами Маріуполя. Тут блогер-пропагандист просуває тезу “руского міра”, який насправді “врятував маріупольців” та “звільнив Маріуполь” від “фашистського режиму”. 

Але коментарі глядачів з усієї країни доводять, що більшість розуміє справжню ціну, та радять автору відео подивитися стрічку “20 Днів у Маріуполі”, просять наступним зняти відео та “показати сусідні двори”, а не “одну яскраву будівлю посеред паркової зони”, нагадують, що можна ще розповісти “про братські могили” й про те, що 10 нових будинків, які в буквальному сенсі стоять на кістках маріупольців, не замінять 90% житлового фонду, який частково або повністю зруйнувала російська армія під час наступу та повної блокади міста.

Зазвичай це короткі відео, де в 15 секунд намагаються вмістити якомога більше інформації: титрування замість голосу, динамічна музика замість інтершуму, кліповий монтаж. Тут стьоб та аматорство створюють потрібну пропагандистам картинку. 

Варто нагадати, що Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки офіційно розпочав співпрацю з адміністрацією соцмережі “ТікТок” задля протидії розвитку російської пропаганди в цій мережі. Вже заблоковано 24 канали, які просували проросійські наративи, агресивну риторику геноциду. 

“Робота над блокуванням каналів зі списку на території України та виявленням нових триває. І якщо вам відомі тікток-канали, які ведуть підривну діяльність проти України, і ви хочете долучитися до очищення українського інформаційного простору від російського сміття, надсилайте посилання на ворожі ресурси на електронну адресу [email protected]”, – йдеться в повідомленні ЦПД. 

Комерційні “тікток-війська” “ДНР”

Окрема категорія блогерів – записувачі відеоконтенту в суто комерційних цілях. 

За їхньою участю можна простежити не лише, у якому стані перебуває малий та середній бізнес в окупації, які сегменти представляє, але й сам ринок реклами “ДНР”, можна використати як окремий показник рівня життя на тимчасово окупованих територіях. 

Скриншоти з відео, тікток-сторінка. Кирил Сиріус рекламує “Хавчик” та автомийку в окупованих Кіровському та Маріуполі

Серед таких Кирил Сиріус, у соцмережах донеччанин засвітився ще 2017 року. Починав з реклами себе як рієлтора, а тепер рекламує все, водночас плутаючись в економічних поняттях, використовує їх там, де не треба, та вигадує свої економічні теорії. 

Скриншоти з відео тіктоку “Кирил Сиріус”. Реклама “хлібного ларька” та продавчиня Марина, мкр Текстильщик, окупований Донецьк, 2024 рік

“Навіть хлібний кіоск потребує реклами!” – починає своє рекламне відео Кирил Сиріус, та й з таким маркетингом для занедбаного хлібного кіоску, що стоїть на вході не менш занедбаного ринку, і не посперечаєшся.

Скриншот з тіктоку “Кирил Сиріус”. Коментарі під рекламою “хлібного ларька”, окупований Донецьк, 2024 рік

“І що ми можемо сказати про це чудове місце? Графік рботи: із 6-ї ранку до 14-ї вечора з можливістю пролонгації до 5-ї години вечора! – плутається в часі та економічних поняттях сучасний донецький блогер – Що більше ми напишемо багато приємних коментарів, і якщо поставимо мільйон лайків, то більшою буде зарплатня в Марини, яка прямо зараз відпускає хліб”. Серед анонсів іншої реклами від Сиріуса: “Зара в Донецьку”, “Хавчик у Кіровському”, “світові тренди в ДНР”, “турецька якість” та “нова колекція “беушних” машин” у Макіївці.

Скриншот з відео, тікток. Кирил Сиріус рекламує “нову колекцію“ вживаних авто в окупованій Макіївці, 2024 рік

Кирил Сиріус – місцева зірка, він рекламує крамницю з напоями в торговельному центрі Донецька так, наче це найкращий винахід людства, а на відео з рекламою кіоску також в окупованому Донецьку з продажу чоловічого взуття наголошує, що “все взуття продається в коробках”, отже не крадене і не від мародерів, але, як кажуть, це не точно. 

Серед замовників реклами також кіоски із шаурмою, торговельні точки з продажу кепок, хлібні кіоски, ремонт велосипедів та автомийки. З окупацією Маріуполя до рекламного ринку донецького блогера додались і маріупольські забігайлівки під виглядом ресторанів.

“Атмосфера 90-х, у меню хачапурі, гриль та суші, будівля сайдингом обшита, а ви це рестораном називаєте?” – обманути глядача не просто, коментатори-глядачі одразу розуміють рівень послуг у місцях громадського харчування в зруйнованому, окупованому Маріуполі. І так з усім.

Комерційних блогерів також можна вважати своєрідними “провідниками” в реальність, яка є в окупації. Адже за правилами реклами доводиться показувати, як усе добре, навіть якщо записуєш відео в ресторані на тлі зруйнованого центру Маріуполя, у кав’ярні біля місця смерті сотень маріупольців та зруйнованого Драматичного театру. 

“По ютубу здавалось, що все гарно” 

Так чи інакше, приховати дійсність за дешевими відео не виходить. Адже випадкові свідки цієї реальності, такі як В’ячеслав Махавкін, цю реальність розкривають. Причому роблять це випадково. 

Скриншот з ютуб-сторінки “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”

Так, маріуполець В’ячеслав Махавкін на початку березня повернувся до окупованого Маріуполя й одразу почав з підтверджень того, що в сучасному світі кожен, хто має смартфон, може стати носієм і джерелом інформації. Наскільки це небезпечно в окупації, судячи з усього, автор відео не оцінює тверезо. Адже показує місто без пропагандистської мішури. 

Скриншот з відео ютубу “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”. Розбитий ЦУМ, вид ззовні, Маріуполь, березень 2024 року

Цей користувач соцмережі “Ютуб” з категорії громадських блогерів, які знімають аматорські відео як хобі. 

Скриншот з відео ютубу “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”. Котлован зруйнованої багатоповерхівки, Центральний район Маріуполя, березень 2024 року

Зокрема, зняв і місце трагедії зруйнований окупантами Драматичний театр, біля якого так часто тепер роблять свої “ідеальні” відео найрізноманітніші журналісти, блогери з метою показати, як усе “гарно” у “звільненому” від мирного життя Маріуполі.

“А отакий вигляд має Драматичний театр – сітка будівельна, щоб не травмувати психіку людей… На жаль, театр став цвинтарем для людей, будується на кістках фактично. Я, звичайно, радий, що повернувся, але те, що я побачив, не сильно мене радує…” – розчаровано каже маріуполець на відео, яке зафільмував власноруч. 

Скриншот з відео ютубу “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”. Зруйнований Драматичний театр Маріуполя, березень 2024 року

“Я, звісно, очікував більшого, не знаю… на ютубі надивився: “Все відроджується!” Але фактично, звісно, я б сказав – гаси світло! Видно, що не все так добре тут і далеко не все відновили, це ніби для тих, у кого зір поганий. Ось дивіться: можна побачити тепер. У принципі, міг я не повертатися з Європи, але потяг уже пішов, що ж поробиш…” – підсумовує автор ютуб-каналу під час загального огляду центральних вулиць Маріуполя та спальних районів окупованого міста.

Скриншот з відео ютубу “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”. Розбитий ЦУМ Маріуполя, вигляд зсередини, березень 2024 року

Автор відео прогулюється містом і фільмує все, що його цікавить і, як він вважає, зацікавить глядача.

“За два роки моєї відсутності відбулися зміни в не найкращий бік. Що робити в цьому місті? Як далі жити, у якому форматі? Багато стихійних звалищ тут на ринку, і запах відповідний, зокрема й пластмаса. Так ось живуть люди фактично. Я два з половиною роки не був у Маріуполі. По ютубу мені здавалося, що все гарно і все відновили, але фактично це не так. Нічого гарного я особливо тут не бачу”, – розповідає чоловік.

Скриншот з відео ютуб-сторінки “Вячеслав Махавкин Mariupol Life”. Зруйнований Центральний ринок Маріуполя, березень 2024 року

Чи довго протримається автор на платформі “Ютуб” зі своїми відео – невідомо, адже погроз за свою “Велику прогулянку Маріуполем” він вислухав чимало. Коментатори з окупованого Маріуполя не добирають слів та агресивно реагують на правдиве відео. Варто зазначити, що така діяльність в окупації є вкрай небезпечною.

Ворожа мережа

Російська пропаганда вкладає мільйони в розбудову системи “медіазрадників” на окупованих територіях. “Столичні спеціалісти” їдуть до окупованої частини Донеччини та Приазов’я з Москви та Петербурга і вже на місці шукають колаборантів, які готові до співпраці. Хтось за ідею, хтось за гроші, або і те й інше. Залучають до створення медіамережі та відповідної пропагандистської картинки й молодіжний рух. На окупованих територіях створюють мережу медіахабів для молоді. Потім цих блогерів, навчених основних тез агресивної риторики та геноцидної пропаганди, ми можемо бачити на відкритих міжнародних відеоплатформах. У якості подібного відеопродукту можна сумніватися, він виходить низькосортний, а тематика, виконання та самі автори здебільшого викликають подив.

Юлія Гаркуша, регіональна представниця Інституту масової інформації в Донецькій області