ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Профільний комітет підтримав доопрацьований законопроєкт "Про медіа"

01.07.2020, 17:56
Фото – legal-support.top
Фото – legal-support.top

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні за основу доопрацьований законопроєкт “Про медіа” №2693-д і відхилити альтернативний законопроєкт №2693-2. Такі рішення комітет ухвалив більшістю голосів на засіданні 1 липня, повідомляє “Детектор медіа”.

Доопрацьований законопроєкт №2693-д досі не зареєстровано та офіційно не оприлюднено на сайті Верховної Ради. Законопроєкт №2693-2 автори (представники фракції “Європейська солідарність”) зареєстрували 29 травня.

На засіданні комітету не було представників “Європейської солідарності”, які цього дня підтримували лідера фракції Петра Порошенка в суді.

Над доопрацьованою редакцією законопроєкту “Про медіа” працювали члени робочої групи та народні депутати від “Слуги народу”. Голова комітету, співавтор законопроєкту Микита Потураєв (“Слуга народу”) сказав, що закон “підтримується переважною більшістю індустрії”. Водночас, додав він, “є нові медіа, які (але не всі!) не хочуть ніякої відповідальності перед українським суспільством”.

Перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич (депутатська група “За майбутнє”), хоч і була співавторкою першої редакції законопроєкту, висловила зауваження до доопрацьованої версії, в якій “залишилося чимало неузгоджених питань”. Серед таких питань вона назвала:

  1. Невизначеність строку продовження повноважень старих членів Нацради до моменту призначення нових. Констанкевич нагадала, що з літа 2019 року троє членів Нацради працюють безстроково. І запропонувала, щоб у законопроєкті додали визначений строк, довше за який не можуть продовжуватися повноваження старих членів Нацради до моменту призначення нових.
  2. Принципи формування членів Нацради, за якими депутатські групи не мають можливості делегувати своїх кандидатів до Нацради.
  3. Статус і оплата праці членів Нацради та її апарату. Законопроєкт передбачає посадовий оклад члена Нацради в розмірі 75 прожиткових мінімумів (понад 164 тис. грн станом на липень 2020 року): таку суму, за підрахунками пані Констанкевич, отримує “підрозділ з 10 військових”, що не є співмірним. Також вона запропонувала вилучити із законопроєкту норми про оплату праці співробітників апарату Нацради. На її думку, досить положення про те, що посади державних службовців Нацради прирівняно до посад службовців секретаріату Кабміну.
  4. Повноваження Нацради затверджувати з Антимонопольним комітетом України (АМКУ) методику визначення ринків у сфері аудіовізуальних медіа. Це, на думку депутатки, суперечить нормам закону про АМКУ, який єдиний має компетенцію досліджувати ринок і визначати його межі, а також визначати монополіста.
  5. Повноваження Нацради затверджувати типові умови договорів на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу і затверджувати максимально граничні тарифи на такі послуги. Ірина Констанкевич вважає недоцільним надавати ці повноваження Нацраді.
  6. Положення про ліцензування та реєстрацію, на думку депутатки, потрібно уніфікувати. Вона не деталізувала, як саме.

Микита Потураєв відповів Ірині Констанкевич, що троє членів Нацради безстроково продовжують виконувати повноваження членів через непередбачену ситуацію пандемії: “Проблема не в законі, а в тому, що ми не можемо провести конкурс, не можемо його завершити. Кандидати вже пройшли спецперевірку, ми могли б його провести, якби не пандемія. Ми також не можемо провести конкурси для тих людей, що йдуть до нас у секретаріат. Це проблема. Згоден, що треба поставити якийсь граничний термін, але з приписом, що в надзвичайних умовах може бути продовжено”.

Щодо статусу Нацради він нагадав: на думку європейських колег, у законопроєкті, навпаки, не досить забезпечено незалежність Нацради.

Він також пояснив, навіщо наділяти Нацраду повноваженням встановлювати тарифи на телекомунікаційні послуги у сфері мовлення: “У нас є монополіст “Зеонбуд” і є Концерн РРТ, між ними більше року триває суперечка щодо тарифів, вона в глухому куті. Саме через це ми пропонуємо надати регулятору можливість врегульовувати такі суперечки”.

З критикою законопроєкту виступили представники фракції “Опозиційна платформа – За життя”. Вони посилалися на листи Національної спілки журналістів України та кількох десятків керівників інтернет-видань, блогерів і представників регіональних видань із закликом відкликати законопроєкт, на критичний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, наданий до попередньої версії законопроєкту. Голова НСЖУ Сергій Томіленко додав, що “закон створить нові проблеми для газет і редакцій онлайн-медіа”.

Після обговорення члени комітету більшістю голосів підтримали законопроєкт №2693-д і рекомендували Верховній Раді ухвалити його в першому читанні за основу.

Законопроєкт №2693-2 члени комітету фактично не обговорювали, оскільки на засіданні навіть не було його авторів. Жоден член комітету не проголосував на підтримку цього проєкту, і більшістю голосів депутати рекомендували Раді його відхилити.

Як повідомляв ІМІ, 19 червня “Детектор медіа” оприлюднив підготовлений робочою групою драфт тексту законопроєкту №2693 “Про медіа” в новій редакції.

18 червня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив перенести розгляд проєкту закону №2693 “Про медіа” в новій редакції, підготовленій комітетом, та законопроєкту 2693-2 “Про медіа” на 1 липня. 

Оновленого тексту проєкту №2693 на сайті парламенту ще немає. Проєкт №2693-2 зареєстровано на сайті парламенту  29 травня.

19 травня Верховна Рада відправила законопроєкт №2693 “Про медіа” на доопрацювання в Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У квітні Олександр Ткаченко повідомив, що до законопроєкту №2693 “Про медіа” внесуть зміни й перепишуть у ньому розділ про діяльність онлайн-ЗМІ.

5 лютого 2020 року Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції “Слуга народу” підтримав законопроєкт №2693 “Про медіа” і рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні. Водночас комітет не підтримав альтернативний проєкт закону №2693-1 “Про медіа”, авторами якого є представники фракції “Європейська солідарність”.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!