Правозахисники пропонують полегшити доступ іноземним журналістам до Криму

Про це йшлося під час круглого столу на тему «Доступ іноземних журналістів до Криму: Як прорвати інформаційну блокаду?», який організував 19 грудня Центр інформації про права людини у приміщенні Національної спілки журналістів України.

Згідно зі ст. 10 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іноземні громадяни можуть відвідувати Крим тільки з території материкової України та за наявності спеціального дозволу. Такі дозволи видає Державна міграційна служба України (ДМС).

В’їзд іноземних громадян до Криму регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 4 червня 2015 р. зі змінами від 16 вересня 2015 р (постанова №722). 

За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, ця постанова є невиправдано бюрократичною та створює суттєві перешкоди для роботи іноземних журналістів в Криму: «Для отримання спецдозволу іноземному журналістові треба приїздити в Україну, подавати документи українською мовою, отримувати лист-погодження в Міністерстві інформаційної політики, іти з усіма цими документами до ДМС і ще чекати до п’яти днів. Відсутня можливість подати документи з-за кордону через консульські і дипломатичні установи України, не можна подати документи англійською мовою. Замість висвітлення репресій в Криму іноземні журналісти витрачають нерви, час і кошти для оббивання бюрократичних порогів».

Крім того, як розповіла Тетяна Печончик, урядова постанова містить закритий список категорій іноземних громадян, які можуть отримати спецдозвіл на в’їзд до Криму. Серед них, наприклад, немає адвокатів, кінодокументалістів, дослідників, присутність яких в Криму важлива для документування та висвітлення ситуації з правами людини.

Центр інформації про права людини пропонує спростити процедуру доступу до Криму іноземних журналістів, міжнародних правозахисних місій, адвокатів. Зокрема, йдеться про те, аби передбачити повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду і напрацювати систему спрощених дозволів для міжнародних правозахисних місій, журналістів і адвокатів, метою поїздки на окуповані території яких є моніторинг та захист прав людини, а також висвітлення ситуації в Криму.

Іншою проблемою, про яку, зокрема, говорять іноземні журналісти, є вимога потрапляти до Криму з території материкової України.

Кореспондент польської «Газети виборчої» Петро Андрусечко розповів, що коли він заїжджав до Криму з території України, то мав тригодинну розмову з представником ФСБ Росії, який випитував у нього масу приватної  інформації. Журналіст зазначив, що Україна, ускладнюючи доступ до Криму, перебуває у програшній ситуації, адже іноземні журналісти, знаючи про складнощі доступу, просто відмовляються їхати на півострів. Натомість їдуть пропагандисти з тої ж Польщі та інших країн, котрі без перешкод залітають з території РФ. Журналіст зізнався, що для нього таких шлях був би дійсно легшим, ніж доїзд до КПП і перетин кордону з боку материка. 

Кримський журналіст, кореспондент Радіо Свобода Сергій Мокрушин заявив, що існуюча система перешкод щодо потрапляння до Криму не дає нічого. Адже пропагандисти з боку Росії заїжджають туди безперешкодно, а Україна як держава не може ніяк проконтролювати, хто потрапляє на окупований півострів з боку Росії.

Радник міністра інформаційної політики Юлія Каздобіна сказала, що позиція міністерства співпадає з думками правозахисників. МІП виступає за спрощення порядку в’їзду журналістів до Криму.

Кримські журналісти з BlackSeaNews Андрій Клименко і Тетяна Гучакова вважають, що необхідно спрощувати в’їзд журналістам до Криму, однак виступають проти ідеї, щоб іноземці журналісти могли заїздити в Крим з російської території, оскільки, на їхню думку, це крок до розмивання санкцій проти Росії. Андрій Клименко переконаний, що в умовах жорсткого контролю за журналістом та його джерелами у Криму журналістика про Крим неможлива, а збиранням інформації про нього мала би займатися розвідка. На його думку, правдивий репортаж з Криму можливий лише одноразово, коли журналіст назве речі своїми іменами, і після цього в'їзд на півострів буде для такої людини автоматично заблокованим. 

Світлана Остапа з ГО "Детектор медіа" зазначила, що якщо журналіст хоче писати про Крим об'єктивно, то він змушений заїздити на півострів не афішуючи своєї мети, а потім не підписуватися власним ім'ям. 

Роман Кабачій з Інституту масової інформації зазначив, що журналісти так чи інакше їхатимуть на півострів, зі свого бажання чи за редакційним завданням, тож Україна мала би всіляко сприяти такому відвідуванню. Інша справа, що дозволи з боку України не мають бути такою собі "червоною ганчіркою" для російських спецслужб, які, знаючи, що людина заїхала з дозволу України, відразу звертали б на неї увагу. "Можливо, такі дозволи варто видавати в таємному порядку", - зазначив Кабачій.  

У круглому столі взяли участь українські та іноземні журналісти, а також представники медійних організацій, зокрема Національної спілки журналістів України, Інституту масової інформації, Інституту розвитку регіональної преси, Детектора медіа та інших.

Ознайомитися із повним текстом пропозицій Центру інформації про права людини щодо спрощення існуючого порядку доступу іноземних журналістів та правозахисників до Криму можна в додатку. 

Додаткова інформація за телефоном +38 067 445 95 43 або на e-mail: tp@humanrights.org.ua

ІМІ, на основі прес-релізу Центру інформації про права людини.