Правоохоронці надали неповну відповідь на запит ІМІ щодо охорони журналістів у справі Бабченка

Фото - 24tv.ua

Правоохоронні органи надали неповну відповідь на запит ІМІ щодо підтвердження або спростування припинення охорони журналістів у справі Бабченка.

12 грудня 2018 року ІМІ надіслав запити на доступ до публічної інформації до МВС і СБУ з проханням підтвердити або спростувати припинення охорони журналістів у справі Бабченка і вказати відсоток від первісного числа осіб, щодо яких охорона залишилася. В запитах не вимагалося надання інформації щодо конкретних журналістів і справ.

На запит ІМІ до МВС надала відповідь Національна поліція України, яка повідомила, що органами поліції охорони надаються послуги технічної захисту працівникам ЗМІ, на яких, імовірно, планувалися замахи потенційними організаторами спроби вбивства Бабченка.

Технічна охорона, йдеться у відповіді Нацполіції, не припинялася протягом липня-грудня 2018 року.

Також Нацполіція попередила, що статтею 381 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.

У відповіді на аналогічний запит ІМІ СБУ повідомила, що в них “запитувана інформація відсутня”.

Як зазначає юрист Алі Сафаров, обидві відповіді не відповідають вимогам законодавства України.

Зокрема, відповідь Нацполіції надає інформацію тільки про наявність технічного захисту журналістів. Проте в запиті ІМІ просив надати інформацію саме про охорону, тобто особисту охорону та охорону житла і майна, що є іншим окремим видом захисту особи. З цього питання відповідь Національної поліції України у запиті відсутня. Окрім того, відсутня відповідь на запитання щодо відсотка журналістів, щодо яких захист припинено.

“При цьому у відповіді Національної поліції України зазначається про заборону розголошення інформації, про заходи безпеки і відповідальність за таке розголошення – хоча ГО "ІМІ" не запитувало інформацію по конкретних заходах безпеки щодо конкретних осіб і не вимагало інформації по конкретних справах. Таким чином, відповідь Національної поліції України на запит містить неповну відповідь”, – зазначив юрист.

Окрім того, на думку юриста ІМІ Алі Сафарова, з огляду на положення законодавства відповідь СБУ про відсутність у них інформації за запитом не відповідає дійсності. “В провадженні СБУ знаходиться так звана справа Бабченка, і слідчі СБУ або приймали рішення про застосування заходів безпеки щодо журналістів, які беруть участь у цій справі, або не приймали. І в тому, і в іншому випадку СБУ повинно мати конкретну інформацію щодо застосування або незастосування заходів безпеки і припинення або неприпинення таких заходів. Таким чином, відповідь СБУ містить неправдиву інформацію за сутністю запиту”, – зазначив Сафаров.

Юрист ІМІ нагадує, що, відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні в наданні недостовірної, неточної або неповної інформації.

Відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, “порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Як повідомляв ІМІ, 29 травня 2018 року ввечері стало відомо, що в Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка, який із 2017 року живе в Україні.

30 травня голова СБУ Василь Грицак на брифінгу в Києві заявив, що Аркадій Бабченко живий і його смерть інсценували, аби врятувати від убивства, яке замовили російські спецслужби. Як розповів Грицак, російські спецслужби для вбивства в Києві Аркадія Бабченка завербували громадянина України Г., якому заплатили 40 тисяч доларів. Українець після отримання завдання від російських спецслужб запропонував вбити Бабченка знайомому з числа бійців на Донбасі.

31 травня 2018 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що отриманий повний список 30 людей, які могли стати жертвами російських спецслужб разом із журналістом Аркадієм Бабченком. Кожному з цього списку буде надана охорона.

1 червня 2018 року СБУ повідомила, що в межах проведення оперативно-розшукових заходів у справі підготування терористичного акту щодо російського журналіста Аркадія Бабченка спецслужба отримала інформацію про реальну загрозу безпеці інших громадян.

1 червня 2018 року в Києві групу журналістів викликали до СБУ на зустріч, пов’язану зі справою Аркадія Бабченка. Учасники зустрічі підписали документ про нерозголошення, і всім їм запропонували охорону. На зустрічі були журналісти Матвій Ганапольский, Євген Кисельов, Юлія Мостова, Павло Казарін, Юрій Макаров, Осман Пашаєв, Айдер Муждабаєв, Соня Кошкіна, Тетяна Даниленко, Сергій Іванов та Віталій Портніков. Про це стало відомо з ефіру Прямого каналу, власних джерел “Детектора медіа” та повідомлень у соцмережах та на інформаційних сайтах.