Портнов програв у Верховному Суді 24 каналу, Шабуніну та Офісу генпрокурора
Верховний Суд задовольнив скарги Офісу Генерального прокурора, ПрАТ “Телерадіокомпанія Люкс” (“24 канал”) і голови правління громадської організації “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна та скасував рішення двох попередніх інстанцій, які були на користь Андрія Портнова.
Про це повідомляє “Судовий репортер” з посиланням на постанову від 29 вересня.
У березні 2019 року після прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною статті 369-2 ККУ (незаконне збагачення) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у мережі Facebook розмістила інформацію про закриття 65 кримінальних проваджень та надала їх перелік.
У списку закритих справ під №32 значилося кримінальне провадження від 27 листопада 2017 року щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн грн. При цьому, САП не наведено відомостей про конкретну особу (прізвище, ім'я, по-батькові) та інших ідентифікуючих ознак, які б прямо вказували на Портнова.
У червні 2019 року в ефірі “24 каналу” вийшла програми “Право на гідність”, автор якої Віталій Шабунін розповів про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про “незаконне збагачення”, та розмірковував про зміст нових законопроєктів. Зокрема, він зазначив, що “забрати майно можна буде в Портнова, кримінальне провадження про незаконне збагачення якого на суму 26 мільйонів було закрито. Але матеріали про ці статки залишилися, тож можна спробувати дістати їх за цією новою процедурою цивільної конфіскації”.
Андрій Портнов подав позов про визнання поширеної інформації недостовірної та її спростування.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що існування кримінального провадження № 42017000000004815 від 27 листопада 2017 року, в якому не було складено та вручено повідомлення про підозру не дає підстав стверджувати про те, що воно здійснювалось щодо Портнова. Тому поширена інформація є недостовірною та негативною, оскільки створює уявлення про Портнова як особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення. Канал і Офіс генпрокурора у фейсбуці зобов’язали публікувати спростування.
Однак Верховний Суд із цим не погодився і рішення на користь Портнова скасував.
Суд зазначає, що оспорювана інформація по суті узгоджується із фабулою кримінального провадження.
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42017000000004815 від 27 листопада 2017 року, у період з липня 2011 року по 31 грудня 2013 року службова особа, перебуваючи на посадах радника Президента України — керівника Головного управління з питань судоустрою, а у подальшому на посаді радника Президента України, одержала неправомірну вигоду в орієнтовному розмірі 26 млн грн. Відомості про особу якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї у витягу відсутні. У витягу є інформація про закриття кримінального провадження 06 березня 2019 року згідно пункту 4 ч.1 ст.284 КПК.
Відомості, опубліковані САП, про закриття 65 справ у зв’язку з рішенням Конституційного Суду набули значного розповсюдження та стали підставою для численних публікацій у мережі інтернет із зазначенням прізвища Портнова.
При цьому, САП у своєму повідомленні не наведено відомостей про конкретну особу та інших ідентифікуючих ознак, які б прямо вказували на позивача.
Саме по собі зазначення САП відомостей про посаду (радник Президента України) та вартості імовірних необґрунтованих активів прямо не вказує на Портнова.
Натомість подальший аналіз зацікавленими особами поширеної САП оспорюваної інформації, у тому числі використання журналістами і засобами масової інформації під час журналістських розслідувань, та зроблені ними власні висновки, в даному випадку, не можуть перебувати в межах відповідальності САП та Офісу Генерального прокурора.
Більш того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що інформація про зв’язок між закритим кримінальним провадженням та Портновим, поширювалась в мережі Інтернет і до публікації 28 березня 2019 року.
Верховний Суд вважає, що поширена антикорупційною прокуратурою інформація стосується лише результатів розслідування кримінального провадження, а не наявності чи відсутності події чи складу злочину та доведеності вини Портнова. Очевидно, що інформація про кримінальні провадження, які були закриті у зв’язку з рішенням Конституційного Суду, є суспільно важливою, а повідомлення САП було спрямовано на інформування суспільства про юридичні наслідки такого рішення. При цьому САП дотримано необхідний баланс між задоволенням актуального суспільного запиту та повагою до прав позивача.
З приводу сюжету Шабуніна на “24 каналі” Верховний Суд дійшов висновку, що він не суперечить принципу презумпції невинуватості, не містить тверджень про винність Портнова у злочині, а лише вказує на його зв’язок із кримінальним провадженням, яке було закрито внаслідок визнання неконституційною статті Кримінального кодексу.
Верховний Суд не встановив, що поширена інформація є такою, що не відповідає дійсності, порушує немайнові права позивача та потребує спростування. У позові Портнова повністю відмовлено.
Андрій Портнов був народним депутатом України V та VI скликання, з 2010 – заступником глави Адміністрації Президента Віктора Януковича – керівником головного управління з питань судової реформи та судоустрою.
Help us be even more cool!
