Понад половину українців хочуть швидкого покарання корупціонерів, навіть з порушенням законів – КМІС
Більш ніж половина українців – 55% – хочуть якомога швидшого покарання корупціонерів, навіть якщо це буде через порушення законів. Іншої думки, що треба карати за законом, навіть якщо це займе багато часу, дотримуються 42% українців. Решта 3% не визначилися зі своїм поглядом.
Такими є результати всеукраїнського опитування про динаміку довіри соціальним інституціям у 2021–2023 роках, яке провів Київський міжнародний інститут соціології впродовж 29 листопада – 9 грудня 2023 року.
Відповідно до результатів опитування, що менше респонденти довіряють судам, то більше вимога карати якомога швидше навіть з порушенням закону.
Серед респондентів, які довіряють судам, 41% говорять про потребу якомога швидшого покарання. Водночас серед респондентів, які не довіряють судам, таких уже 63%. Подібна тенденція простежується і щодо довіри поліції.
У всіх регіонах, крім сходу, переважає прагнення якомога швидшого покарання корупціонерів. На сході думки розділилися рівно навпіл.
Як зазначає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, корупція лишається одним з найбільших подразників в українському суспільстві. На тлі критично низької довіри судам і прокуратурі дедалі більше українців не бачитимуть легальних шляхів досягнення справедливості.
“Ми вже бачимо, що більшість українців вимагають покарання корупціонерів навіть з порушенням законів (і порівняно з періодом до вторгнення є радикалізація поглядів). Насправді це є тривожною тенденцією, оскільки входить у суперечність з розбудовою сучасної європейської правової держави”, – зазначив Грушецький.
За його словами, останні викриття окремих посадовців здатні лише на певний час бути аргументом, що боротьба з корупцією дійсно ведеться. Проте громадськість очікує на реальні вироки та реальну відповідальність.
“Тому “улюблений” метод затягування в часі та в результаті “поховання справ” може врятувати чийогось друга-корупціонера, але може мати нищівний ефект на підтримку влади у вже скорому майбутньому. І якщо судді, наприклад, намагаються ховатися за “суддівською незалежністю”, то політики несуть відповідальність перед виборцями та можуть легко втратити владу на наступних виборах”, – зауважує виконавчий директор КМІС.
Як повідомляв ІМІ, у порівнянні з груднем 2022 року зростає критика органів влади. Зокрема, частка тих, хто довіряє Верховній Раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє, зросла з 34% до 61%.
Help us be even more cool!