На впровадження норм закону про медіа необхідно близько 10 років – медіаюрист Ігор Розкладай

Фото – ukrinform.ua

Новий закон “Про медіа” набере чинності 31 березня, проте на повноцінне впровадження його норм у медіапростір України необхідно близько десяти років.

Про це сказав юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, член Незалежної медійної ради, член робочої групи з розроблення закону Ігор Розкладай під час зустрічі з розробниками документа, повідомляє ZMINA.

Зокрема, до 30 квітня 2023 року має відбутися передання Переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України, від РНБО до МКІП (п. 29 перехідних положень).

До 30 вересня 2023-го мають бути погоджені структури власності медіа.

Із 30 вересня цього ж року – початок створення органів співрегулювання (утворюються ліцензіатами та реєстрантами, а також їхніми громадськими об’єднаннями та об’єднаннями підприємств у формі громадських спілок у порядку, передбаченому Законом України “Про громадські об’єднання”, з урахуванням особливостей, передбачених цим законом. Детальніше – див. Розділ VII Закону “Про медіа”).

До 1 січня 2024-го має бути затверджена Стратегія Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024–2026 роки. А 31 березня того ж року набирають чинності повні санкції щодо онлайн-медіа (п. 14 перехідних положень).

1 січня 2024 року наберуть чинності норми закону щодо обсягів програм державною мовою.

31 березня 2024 року – закінчення строку реєстрації нелінійних медіа (насамперед це VoD-сервіси, які зараз узагалі не регулюються), що діють на момент набрання чинності норм Закону “Про медіа”.

Також 31 березня 2024-го – кінцевий термін реєстрації друкованих медіа, інформаційні агентства мають визначитися зі своїм статусом: їхні реєстраційні документи втратять чинність.

Затвердження критеріїв онлайн-медіа має відбутися через рік після набрання чинності законом.

До 30 вересня 2024-го триватиме реєстрація іноземних лінійних медіа, що походять із країн поза ЄС.

31 березня 2025 року – кінцевий термін подання заяв про внесення фільмів до Державного реєстру фільмів.

1 січня 2026 року наберуть чинності норми щодо обсягів програм незалежних студій виробників.

Норми щодо обсягів європейського продукту, яких вимагає Європейська директива про аудіовізуальні сервіси, стануть чинними аж 1 січня 2031 року. Це прямий наслідок війни, сказав Розкладай.

Щодо електронного кабінету – однієї з ключових змін, запроваджених законом у сфері взаємодії між регулятором і учасниками медіаринку, він мав би з’явитися 2024 року, сказав Ігор Розкладай, але дати запуску не назвав, адже це безпосередньо пов’язане з фінансуванням регулятора. 

“Ми розуміємо, що треба закласти кошти, провести тендери, розробити якісне ТЗ; цей кабінет має бути досить захищений. Тож це займе певний час”, – пояснив він.

Експерт наголосив на важливій ролі громадських організацій в імплементації положень, які мають контролювати перебіг впровадження, роз’яснювати, проводити тренінги тощо.

На думку Розкладая, надалі з’явиться певний пакет поправок до Закону “Про медіа”: “Очевидно, ми побачимо на практиці елементи, які потребують вдосконалення, це нормально, особливо з такими великими актами, як цей”. Він закликав експертів та активістів надсилати розробникам документа повідомлення та пропозиції щодо виправлення чи уточнення його певних положень, якщо такі будуть.

Як повідомляв ІМІ, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа” 29 грудня 2022 року. Верховна Рада ухвалила закон №2693-д “Про медіа” в другому читанні й у цілому 13 грудня 2022 року. Ухвалення цього закону є однією з вимог надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС.

У першому читанні парламент підтримав законопроєкт №2693-д “Про медіа” 30 серпня.

Ухвалений Закон України “Про медіа” передбачає норми, які врегульовують роботу засобів масової інформації. Зокрема, передбачається реєстрація онлайн-медіа; зобов’язання щодо прозорості для онлайн-медіа, а також санкції, що можуть бути застосовані до онлайн-медіа.

Обговорення документа викликало суперечки в медійному та експертному середовищі.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав доопрацювати ухвалений парламентом у першому читанні законопроєкт "Про медіа", щоб не допустити звуження сфери використання державної мови. 

Інтернет-асоціація України заявила, що законопроєкт "Про медіа" суперечить декларованим цілям і загрожує "тоталітаризмом у медійній сфері".

Низка правозахисних громадських організацій закликали Верховну Раду забезпечити відкритість та інклюзивність доопрацювання проєкту закону "Про медіа" під час підготовки до його розгляду в другому читанні.

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” привітала ухвалення Україною нового закону про медіа та підписання його президентом Володимиром Зеленським попри виклики, пов'язані з війною. 

Натомість Міжнародна федерація журналістів приєдналася до українських філій - Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України - та закликала владу України переглянути новий Закон “Про медіа”.