ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

МКІП планує запустити наступного року музейний реєстр

Міністерство культури та інформаційної політики створює музейний реєстр, який об'єднає більш ніж 12 млн експонатів.

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

За її словами, створення музейного реєстру фінансує уряд Польщі, роботи вже виконано більш ніж на половину.

"Я сподіваюся, що до середини наступного року ми зможемо його запустити. Уже було тестування з окремими музеями", – повідомила Бондар.

Вона розповіла, що основна ідея музейного реєстру – доступ через вебінтерфейс, співробітник входить за електронною адресою і логіниться за кепом посадової особи. Для кожного музею інтерфейс буде стандартизовано, він динамічно змінюватиметься відповідно до внесених даних.

"Ми детально опрацювали його структуру. Зупинилися на тому, що хочемо фінально додати функцію контролю за переміщенням цінностей, щоб одразу бачили не тільки що і де перебуває в країні, а й що, де, куди і коли виїхало", – зазначила Бондар.

Музейний реєстр буде відкритим для широкого загалу. 

"Держава має розуміти, які об'єкти, де перебувають і в якому стані. Водночас і громадяни отримають можливість доступу до інформації про музейні цінності в країні... Це ж клас, коли ми в реєстрі за пошуком "Малевич" можемо подивитись, де в Україні можна побачити його роботи, або дізнатись, де є скелети мамонта", – зазначила Бондар.

Крім інформаційної функції, реєстр покликаний допомогти в захисті експонатів.

"Ми одразу ставимо критерії, прийняті Європою або Інтерполом. Наша електронна база має автоматично за деякими сценаріями підключатися до цих каналів. Якщо з'являється галочка, що об'єкт вважається зниклим, міжнародні правоохоронні структури мають бачити його, щоб моніторити у світі", – зазначила Бондар.

Такий інструмент зміг би допомогти Україні в судових позовах щодо повернення цінностей. Як приклад Бондар навела ситуацію зі скіфським золотом.

Як повідомляв ІМІ, наприкінці листопада 2023 року до України після майже 10 років судів повернулись артефакти з чотирьох музеїв Криму, які з 2014 року експонувалися на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Нідерландах. Музей Алларда Пірсона передав їх до Національного музею історії України. Саме там вони зберігатимуться до деокупації Криму.

Із 2014 року виставка "Крим – золотий острів у Чорному морі" ("Скіфське золото") експонувалась у Нідерландах. Після російської окупації Криму виставка стала об'єктом судових суперечок між Україною, Музеєм Алларда Пірсона та кримськими музеями. 

У 2016 році амстердамський суд ухвалив, що колекція "скіфського золота" має належати Україні, а не окупованому Росією Криму. У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама підтвердив рішення суду першої інстанції. У січні 2022 року окупаційні музеї Криму подали касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно постановив повернути "скіфське золото" Україні.

Liked the article?
Help us be even more cool!