ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Медіачек: Згадка про університет у матеріалі "Полтавщини" не розпалює ворожнечі

18.10.2021, 10:00

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" була подана скарга щодо матеріалу інтернет-видання "Полтавщина" під заголовком "Суд виніс вирок двом студентам ПУЕТ, які рік тому пограбували обмінний пункт".

Нагадаємо, на сайтах організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №119 щодо матеріалу інтернет-видання "Полтавщина" під заголовком "Суд виніс вирок двом студентам ПУЕТ, які рік тому пограбували обмінний пункт"

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 11 червня 2021 року до Ініціативи "Медіачек" надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що він містить розпалювання ворожнечі, об'єктивацію та поширює стереотип. Зокрема, вона звертає увагу, що в матеріалі є назва конкретного навчального закладу.

2. Новину оприлюднено на сайті 9 червня за авторства Анастасії Недогорської.

3. Розглядуваний матеріал розповідає, як один з місцевих судів Полтави засудив двох чоловіків за пограбування пункту обміну валют.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

  • "Ніхто не може бути дискримінований через свої стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики" (пункт 15).

ІІІ. Оцінювання розглядуваного матеріалу

1. Свобода ЗМІ не є безмежною, певні обмеження закладено в нормах, що регулюють роботу медіа та журналістів. Під час тлумачення цих норм визначити межі медійної свободи не завжди просто, потрібно враховувати всі вагомі аспекти конкретної ситуації.

2. У Державному реєстрі судових рішень справді є вирок, яким засуджено за пограбування обмінника двох студентів, імена яких приховано, на відміну від назви їхнього навчального закладу. Різні суди знеособлюють більші чи менші обсяги даних у судовому рішенні; в цьому випадку ступінь знеособлення явно не є максимальним.

3. Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста містить вичерпний перелік ознак, за якими дискримінація є неприпустимою, й належність до певного навчального закладу до таких ознак не включено. Тому далі ми розглянемо, чи не порушує цей матеріал більш загальні норми недопущення мови ворожнечі та стереотипізації.

4. Загальнополітична рекомендація № 15 щодо протидії мові ворожнечі, ухвалена Європейською комісією проти расизму й дискримінації 8 грудня 2015 року, передбачає, зокрема, таке: "У цій Рекомендації мова ворожнечі означає використання однієї або декількох конкретних форм висловлювань, таких як обстоювання, сприяння або підбурювання до наклепу, ненависті або паплюження щодо людини чи групи людей, а також будь-яке переслідування, образу, негативну стереотипізацію, стигматизацію або погроз щодо особи чи групи осіб, а також будь-яке виправдання всіх цих форм висловлювання, пов’язані з відкритим переліком особових характеристик або статусів, який охоплює "расу", колір шкіри, мову, релігію або переконання, громадянство або національну чи етнічну належність, а також походження, вік, інвалідність, стать, гендерну ідентичність і сексуальну орієнтацію" (пункт 9 розділу В). Як бачимо, тут уже йдеться про відкритий перелік ознак, але далі необхідно встановити, чи вислови з розглядуваного матеріалу підпадають під поняття мови ворожнечі. "Негативна стереотипізація означає застосування до члена або членів групи певного узагальненого уявлення про характеристики людей, що належать до цієї групи, уявлення, яке розглядає всіх членів цієї групи в негативному світлі, незалежно від конкретних характеристик окремого члена або членів групи" (підпункт "u" пункту 7 розділу В).

Розглядуваний матеріал не містить узагальнень щодо навчального закладу; фокусується не на ньому, а на лише двох конкретних засуджених; не містить образ, наклепницької інформації, адже самі ці відомості взято з офіційного джерела – вироку суду. Отже, тут немає ознак стереотипізації, мови ворожнечі, побудованої на фейках чи домислах, образах чи паплюженні. Не йдеться також про об’єктивацію, оскільки матеріалі не проводиться паралелей чи аналогії з неживими предметами.

5. Ініціатива бере до уваги, що наведені як приклад ознаки, за якими може виникати дискримінація певних груп, зазвичай важко приховати або змінити, а в цьому випадку йдеться про належність до певного навчального закладу. Ця належність була відбита в оприлюдненому в інтернеті вироку суду, тому журналісти логічно могли припускати, що оприлюднення цієї інформації не порушує правових норм. Водночас межі розсуду медіа щодо побудови власного новинного матеріалу є широкими, й підстави для обмеження такої свободи мають бути чітко зрозумілими.

6. Крім того, у згаданій Рекомендації йдеться: "Водночас із наведеного в Рекомендації означення мови ворожнечі виключаються такі форми висловлювання, як сатира чи об'єктивна інформаційна й аналітична журналістика, що викликають тільки роздратування, біль або тривогу" (пункт 13 розділу В). Зважаючи на те що інформацію в матеріалі взято з вироку суду, а сам він не концентрується на навчальному закладі чи яких-небудь характеристиках його студентів, Ініціатива не вважає, що цей матеріал містить вияв мови ворожнечі, включно зі стереотипізацією чи об’єктивацією.

Ініціатива "Медіачек" вважає, що редакція інтернет-видання "Полтавщина" в матеріалі "Суд виніс вирок двом студентам ПУЕТ, які рік тому пограбували обмінний пункт" не поширила мови ворожнечі.

15 жовтня 2021 року

Liked the article?
Help us be even more cool!