Лише 10% облікових записів у соцмережах, зареєстрованих як онлайн-медіа, відповідають критеріям повної прозорості. Йдеться про ресурси, які одночасно оприлюднюють контактні дані та інформацію про власника. Про це свідчать результати моніторингу Інституту масової інформації.
Дослідження охопило 606 облікових записів, зареєстрованих Національною радою з питань телебачення і радіомовлення станом на 1 січня 2026 року на платформах спільного доступу до відео та інформації.
Прозорість оцінювалася за двома ключовими параметрами:
- наявність на сайті контактної інформації редакції (номер телефону, електронна пошта, поштова адреса або адреса розташування);
- відкритість даних про власника медіа (юридичну або фізичну особу) разом з ідентифікатором медіа.
За цими критеріями лише 60 облікових записів отримали максимальну оцінку – по 1 балу, що дозволяє вважати їх повністю прозорими. Це становить 10% загальної кількості досліджених медіа.
З них 39 представлені на платформі YouTube. За тематикою переважають спортивні медіа – 29. Ще 19 мають новинний або політичний характер, а 12 позиціюються як блоги.
Щодо прозорості контактних даних, більшість зареєстрованих облікових записів публікує свої контактні дані, обов’язкові для онлайн-медіа:
- 383 облікові записи (63,8%) є повністю прозорими – вказують адресу, електронну пошту та номер телефону;
- 143 медіа (23,8%) частково прозорі, розміщують не всі відомості щодо свого місця розташування та способів зв’язку з ними;
- 74 облікові записи (12,3%) взагалі не прозорі, адже не містять жодних контактних даних.
Щодо прозорості власності. Хоча оприлюднення інформації про власника не є обов’язком для онлайн-медіа, однак:
- 74 облікові записи (12,3%) є прозорими, адже розміщують дані про фізичну або юридичну особу, яким вони належать, а також ідентифікатор медіа;
- 432 онлайн-медіа (72%) є частково прозорими, оскільки обмежуються лише ідентифікатором медіа, що дозволяє самостійно встановити власника (реєстранта) цього медіа;
- 94 облікові записи (15,6%) не містять ні інформації про власника, ні ідентифікатора медіа, хоча оприлюднення останнього є прямим обов’язком згідно з медійним законом.
Загалом результати дослідження свідчать, що сама реєстрація онлайн-медіа не гарантує відкритості перед аудиторією. Більшість ресурсів дотримується лише мінімальних вимог, передбачених законом, переважно щодо контактних даних. Водночас повноцінна прозорість – із чіткою інформацією про власника, редакційну структуру, політики та правила роботи – залишається радше винятком, ніж нормою.
Раніше ІМІ писав, що станом на 1 січня 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала як онлайн-медіа 606 облікових записів на таких платформах спільного доступу: YouTube, TikTok, Twitch, Instagram, Telegram, X, Facebook, Viber, WhatsApp, LinkedIn і Threads.
