Зареєстровані як онлайн-медіа сторінки на платформах спільного доступу до відео та інформації мають доволі нерівномірний рівень прозорості. Якщо вимоги щодо контактних даних більшість таких онлайн-медіа виконує, то з відкритістю іншої інформації ситуація значно слабша. Як засвідчив моніторинг Інституту масової інформації, лише 10% зареєстрованих облікових записів у соцмережах можна вважати повністю прозорими одночасно за двома базовими параметрами – контактами та даними про власника.
Методологія. Дослідження охоплювало зареєстровані Національною радою з питань телебачення і радіомовлення облікові записи на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації станом на 1 січня 2026 року. У межах моніторингу проводився аналіз таких параметрів прозорості медіа:
- Оприлюднення інформації на сайті про контакти редакції (номер телефону, електронна пошта, поштова адреса або адреса розташування).
- Публікації даних про власника медіа (юридичну або фізичну особу), а також наявність ідентифікатора медіа.
Залежно від повноти оприлюдненої інформації за кожним із критеріїв онлайн-медіа могло отримати 1, 0,5 або 0 балів. В окремих випадках за мінімальний обсяг інформації медіа отримували 0,25 бала, а за наявність майже всіх необхідних відомостей – 0,75 бала. Прозорими вважались облікові записи, які отримали 1 бал; частково прозорими – ті, що набрали 0,75, 0,5 або 0,25 бала; непрозорими – ті, що отримали 0 балів.
Прозорість контактних даних. 383 зареєстровані облікові записи, або 63,8%, є прозорими та розміщують повний набір контактних даних, обов’язкових для онлайн-медіа: адресу, електронну пошту та номер телефону. Ще 143, або 23,8%, частково прозорі, тобто розміщують не всі відомості щодо свого місця розташування та способів зв’язку з ними. Також 74 медіа, або 12,3%, взагалі не прозорі, адже не містять жодних контактних даних.
Прозорість власності. Хоча оприлюднення інформації про власника не є обов’язком для онлайн-медіа, однак 74 облікові записи, або 12,3%, є прозорими, адже розміщують дані про фізичну або юридичну особу, яким вони належать, а також ідентифікатор медіа. 432 онлайн-медіа, або 72%, є частково прозорими, оскільки обмежуються лише зазначенням ідентифікатора медіа, що, по суті, дає змогу читачеві самостійно встановити власника (реєстранта) цього медіа. Водночас 94 облікові записи, або 15,6%, не містять ні інформації про власника, ні ідентифікатора медіа, хоча оприлюднення останнього є прямим обов’язком згідно з медійним законом.
Загалом 60 (10%) зареєстрованих облікових записів є повністю прозорими як у частині контактних даних, так і в частині власності. З них 39 розміщуються на платформі YouTube, 29 мають спортивну тематику, 19 – новинну чи політичну, а 12 є за своєю суттю блогами.
Суттєвий рівень дотримання вимог закону в частині розміщення вихідних даних зумовлений насамперед прямими законодавчими вимогами. Натомість інші ознаки прозорості та якісної редакційної організації – зокрема, наявність редакційної політики, відомостей про редакцію, правил виправлення помилок або принципів відмежування реклами від редакційного контенту – майже повсюдно відсутні. Саме тому аналіз за цими параметрами не проводився: їхня наявність виявилася близькою до нуля.
Результати моніторингу ІМІ свідчать, що реєстрація онлайн-медіа сама по собі ще не означає високого рівня відкритості перед аудиторією. Більшість медіа виконує лише мінімальні вимоги, прямо передбачені законом, насамперед щодо контактних даних. Натомість глибша інституційна прозорість, яка охоплює зрозумілу інформацію про власника, редакційну структуру, політики й правила роботи, залишається радше винятком, ніж нормою.
Раніше ІМІ писав, що станом на 1 січня 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала як онлайн-медіа 606 облікових записів на таких платформах спільного доступу: YouTube, TikTok, Twitch, Instagram, Telegram, X, Facebook, Viber, WhatsApp, LinkedIn і Threads.
