Комітет захисту журналістів закликав Киргизстан відхилити закон "про неправдиву інформацію"

Фото - AFP/Vyacheslav Oseledko

Комітет захисту журналістів вважає, що президент Киргизстану Садир Жапаров повинен відхилити ухвалений парламентом країни закон “про недостовірну інформацію”, оскільки той ставить під загрозу свободу преси в країні.

Про це йдеться в заяві Комітету захисту журналістів, оприлюдненій 10 серпня, повідомляє ZMINA.

Законопроєкт “Про захист від недостовірної (неправдивої) інформації” парламент країни ухвалив 28 липня. Він набере чинності, якщо його підпише президент.

За словами автора документу, члена парламенту Гульшат Асилбаевої, він необхідний “для боротьби з широким використанням фальшивих акаунтів і ферм тролів для дискредитації політичних діячів в країні”.

Законопроєктом дозволяється будь-якій людині вимагати, щоб нібито помилкова або інформація, яка дискредитує його, розміщена в інтернеті, була видалена протягом доби. Якщо контент не буде видалений протягом цього часу, позивач має право подати заяву про припинення діяльності вебсайту або облікового запису в соцмережі, поки відповідний контент не буде видалений.

У документі не уточнюється, як саме буде здійснюватися цей процес: розв’язання цього питання залишили на розсуд Кабміну.

Також в тексті закону є вимога до власників вебсайтів і облікових записів в соцмережах публічно відображати свої імена, ініціали та адреси електронної пошти. До того ж інтернет-провайдери та загальнодоступні точки доступу в Інтернет, такі, як інтернет-кафе, мають обов’язково каталогізували особистості своїх користувачів.

“Закон Киргизстану про “недостовірну інформацію” загрожує серйозно підірвати крихку свободу преси в країні”, – заявив директор програми CPJ Карлос Мартінес де ла Серна.

На його переконання, Жапарову слід відхилити законопроєкт, а місцевій владі – утриматися від додавання “великих, але погано прописаних нових повноважень вказаним державним органам, які можна легко використовувати проти журналістів”.

В організації нагадали, що вказаний документ є переглянутою версію більш раннього проєкту закону, який повернув до парламенту експрезидент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков у серпні 2020 року після громадського протесту й засудження CPJ. Тоді десятки ЗМІ та журналістів направили голові держави відкритого листа, в якому наголошувалося, що пропонований закон спрямований на знищення антикорупційних репортажів у країні.

Нове законодавство обмежує термін “неточна (недостовірна) інформація” онлайн-інформацією, що “ганьбить честь, гідність і ділову репутацію іншої особи”.

Справи про дифамацію в Киргизстані розглядаються відповідно до цивільного кодексу країни, який передбачає внесення виправлень і відшкодування моральної шкоди. Нове законодавство зберігає право позивачів звертатися до суду окремо для відшкодування збитків.

Юрист Інституту медіаполітики Нурбек Сидиков заявив, що законопроєкт надає власникам вебсайтів та інтернет-користувачам право “не погоджуватися” з позивачами й оскаржувати відсторонення в суді. Однак процес оскарження, ймовірно, займе не менше чотирьох-п’яти місяців, протягом яких вебсайти та облікові записи залишаться заблокованими. До того ж, поки діє припинення, обвинуваченим заборонено відкривати будь-які нові вебсайти або облікові записи в соцмережах.

За словами Сидикова, в законопроєкті не уточнюється, як уряд забезпечуватиме дотримання положень, що вимагають від власників вебсайтів, облікових записів у соцмережах, провайдерів інтернет-послуг і публічних точок доступу в Інтернет ідентифікувати користувачів.

У разі набрання чинності закон дозволить владі ухвалювати “дуже швидкі заходи” для блокування критики ЗМІ та журналістських розслідувань, а також призведе до посилення самоцензури серед журналістів, вважає експерт.

Нагадаємо, згідно зі світовим індексом свободи преси міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” Киргизстан посідає 79 місце зі 180.