Італія розпочала розслідування щодо просування в медіа російської пропаганди

Фото – delfi.lt

Комітет з безпеки парламенту Італії розпочав розслідування щодо просування російської пропаганди через італійські медіа. Про це повідомляє Ліга з посиланням на Politico.

Як пише видання, після серії скандалів, пов'язаних з появою в італійських ЗМІ публікацій із пропагандистськими кремлівськими наративами, парламент Італії вирішив сам зайнятися розв'язанням цієї проблеми.

Журналісти та медіа часто аргументують появу в їхніх публікаціях та ефірах експертів із прокремлівською позицією необхідністю дотримуватися журналістських стандартів та "балансу", даючи висловитися кожній зі сторін.

Однак саме це призводить до того, що на програми з такими учасниками відмовляються приходити респектабельні експерти, які не хочуть виявитися співучасниками в поширенні пропаганди й у такий спосіб завдати шкоди своїй репутації та репутації інституцій, які вони представляють.

Наприклад, про таке рішення нещодавно заявила експерт із коледжу оборони НАТО Андреа Гіллі.  

Найгучніший з подібних скандалів спричинило інтерв'ю міністра закордонних справ рф Сергія Лаврова, який, як пише Politico, "скористався нагодою, щоб практично безперешкодно брехати", зокрема видати твердження, що Адольф Гітлер мав "єврейську кров". Видання нагадує, що після цього Єврокомісія була змушена нагадати мовникам ЄС, що вони "не мають допускати підбурювання до насильства, ненависті та російської пропаганди у своїх ток-шоу".

Депутатка Андреа Романо, яка стала однією з ініціаторів парламентського розслідування про російську пропаганду, заявляє, що "дезінформація є частиною військової стратегії росії". Вона вважає, що "режим путіна дуже ефективний у своїй здатності проникати в демократичні дебати, збивати з пантелику і породжувати сумніви". Вона вважає, що "було б дурістю закрити на це очі".

Президент парламентського комітету з безпеки Адольфо Урсо вважає, що росія навмисно використовує італійські медіа в гібридній війні для забруднення громадської думки фейками та дезінформацією. За його словами, з 2016 року робоча група ЄС задокументувала щонайменше 13 тисяч випадків вкидання фейкових новин, метою яких було "не лише заплутати аудиторію, а й підштовхнути її до зміни позиції".