Харківська міськрада готується акредитовувати журналістів по-новому

Харківська міська рада розробляє абсолютно нове Положення про порядок акредитації журналістів і технічних працівників ЗМІ.

Про це повідомив регіональний представник Інституту масової інформації (ІМІ) у Харківській області Євгеній Лісічкін.

27 листопада 2017 року директор Департаменту у справах інформації та зв’язків з громадськістю Харківської міської ради Юрій Сідоренко у листі повідомив, що йде робота над розробкою абсолютно нового Положення про порядок акредитації журналістів і технічних працівників ЗМІ при Харківській міській раді. Новий порядок планують прийняти на одному із двох найближчих пленарних засідань Харківської міської ради.

Під час зустрічі з представником ІМІ Юрій Сідоренко пообіцяв врахувати в новому Положенні рекомендації, які ІМІ розробив у рамках дослідження «Рада дружня до медіа».

У процесі дослідження експерти ІМІ виявили, що у чинному Положенні про порядок акредитації журналістів і технічних працівників ЗМІ при Харківській міській раді встановлені норми, які призводять до перешкоджання професійній діяльності журналістів.

На зустрічі регіонального представника ІМІ з директором Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Юрієм Сідоренком та заступницею директора Департаменту Ольгою Мірошніченко представники міськради наполягали на збереженні процедури акредитації, мотивуючи це тим, що існує високий ризик провокацій під час відкритих засідань ради.

У чинному Положенні зафіксовано, що в сесійній залі можуть бути представники засобів масової інформації, які акредитовані. Експерти  ІМІ нагадують, що, згідно з вимогами Закону України «Про інформацію», відсутність акредитації не може бути підставою для недопущення журналіста на відкритий захід органів влади, яким і є пленарне засідання сесії ради.

8 листопада 2017 року  саме таке порушення закону і призвело до конфлікту під час пленарного засідання сесії Харківської міськради. Разом з громадськими активістами за дверима сесійної зали залишилися і журналісти кількох медіаресурсів міста. Вони розповіли, що в прес-службі міськради їм повідомили: «Якщо акредитації на захід немає, відвідати сесію вони не зможуть».

Також експерти ІМІ зазначили, що чинне Положення про порядок акредитації містить додаткові, крім визначених у Законі України «Про інформацію», відомості чи документи, що вимагаються до заяви про акредитацію від ЗМІ, а саме: інформація про засновників або видавців, статутні завдання, періодичність випуску, тираж, сфера (регіон) поширення.

Також у Положенні частково не відповідає вимогам Закону «Про інформацію» процедура припинення акредитації, не передбачено можливості оскарження рішення про припинення акредитації, зокрема до суду.

Пунктом 5 Положення про порядок акредитації визначено, що постійні акредитаційні картки можуть видаватися також журналістам, які не є штатними чи позаштатними працівниками засобів масової інформації, але постійно висвітлюють діяльність міської ради.

У чинному законодавстві, що регулює порядок здійснення акредитації, не передбачено таких вимог для акредитації, як «постійне висвітлення діяльності». Це також порушує принцип рівності та справедливості, на яких повинні ґрунтуватися усі дії, пов’язані з акредитацію, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про інформацію».

Щоб з’ясувати, чи названі недоліки Положення про порядок акредитації становлять перешкоду для отримання інформації, регіональний представник ІМІ у Харківській області Євгеній Лісічкін поставив такі запитання місцевим журналістам:

• Чи потрібна акредитація для журналістів і технічних працівників ЗМІ, з урахуванням того, що можливі ймовірні провокації під виглядом журналістів і т.д?
• Чи були складності з акредитацією в міськраді та чи були складнощі з висвітленням роботи сесій Харківської міськради?

Лариса Говіна, журналістка телеканалу «АТН»:

«Як у кореспондента телекомпанії "АТН", у мене не було проблем з висвітленням сесій міськради і з акредитацією. Я вважаю, що Положення про акредитацію ЗМІ в харківській мерії має право на існування, з огляду на те, що Харків є прифронтовим містом і додаткові заходи безпеки, в принципі, виправдані. Однак це повинно, перш за все, спрощувати роботу журналістів, а не створювати додаткові перешкоди в доступі на заходи міськради».

Марина Ніколаєва, журналістка телеканалу «АТН»:

«Вважаю, що офіційна акредитація як форма взаємодії із засобами масової інформації абсолютно не потрібна. У журналістів, у тому числі фрілансерів, є або редакційні посвідчення, або посвідчення спілок журналістів, цього цілком достатньо, щоб зрозуміти, хто є хто. Якщо хто-небудь буде використовувати свідомо фейкові посвідчення для провокації, то сам журналістський пул його "здасть" поліції/охороні. Медіаспільнота завжди різко реагує на провокаторів, які прикриваються журналістськими посвідченнями. У мене особисто проблем не було, але я неодноразово бачила, як кореспондентів нових видань, стажистів або представників ЗМІ з інших міст не пускали на сесії міськради».

Олена Павленко, журналістка газети «Харьковская неделя»:

«Сама постановка питання з акредитацією порушує Закон України "Про інформацію". Вірніше, міськрада може за бажанням робити акредитаційні карти, однак відсутність такої карти не дає їй право не допускати журналіста на заходи (крім тих, на яких обговорюються питання безпеки в разі надзвичайної ситуації – це прописано в Законі).

Тетяна Доцяк, журналістка телеканалу ICTV:

«Я навіть гадки не мала ні про яку акредитацію в міськраду і, чесно, ніколи не акредитовувалася. Мене особисто жодного разу не питали навіть документи на вході».

Светлана Шекера, журналістка телеканалу «Інтер»:

«Акредитація як запобіжник від небажаних "гостей" у міськраді, коли під виглядом журналістів проходять сторонні люди, потрібна. Але ж акредитація у нинішньому вигляді, з тими вимогами, які висуваються нині, взагалі неможлива. Тобто неможливо виконати її умови стовідсотково, приміром надати інформацію щодо засновників, копію ліцензії, статутну інформацію. На вході до мерії ці карти ніхто не перевіряє. Складностей із висвітленням роботи Харківської міськради у нас не було. За виключенням того випадку, коли на сесію не допустили активістів, завчасно перед початком закривши двері зсередини і викрутивши ручки дверей.

Нагадаємо, Інститут масової інформації дослідив регламенти 47 міських та обласних рад у рамках дослідження «Рада дружня до медіа». Експерти оцінювали, наскільки регламенти рад відповідають Закону України «Про інформацію». Більше половини – 30 із 47, – отримали відзнаку «Рада дружня до медіа», серед яких є і Харківська обласна рада.

IMI