Трамп, міни й мова ворожнечі: як волинські медіа маніпулюють у заголовках

Деякі волинські сайти заманюють читачів на новини маніпуляціями. Наприклад, публікуючи заголовки з перебільшенням, перекрученою інформацією, невідповідністю назви тексту або просто з неправдою.

Такий прийом називається клікбейтом – коли за допомогою емоційно зарядженого заголовка читача ніби змушують натиснути на нього. До цього впродовж лютого-березня 2025 року вдавались онлайн-медіа "Волинські новини", "ВолиньPost", "Буг", "Волинь.UA", "Район.in.ua", "Таблоїд Волині", "Конкурент", "Волинь24" та "Волинь#інфа". 

Маніпуляції щодо "рішень", яких насправді немає

Наприклад, на "Волинь#інфа" 14 березня цього року вийшла новина з маніпулятивним заголовком "Трамп заблокував вступ України до НАТО". У заголовку маніпулятивне формулювання створює враження, ніби президент США Дональд Трамп може вирішувати, чи вступить Україна до НАТО, але це не так. У тексті новини йдеться про те, що Дональд Трамп зняв зі столу переговорів питання про вступ України до НАТО. Також у новині є маніпуляція, що це підтвердив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю Bloomberg. Мовляв, за його словами, питання вступу України до НАТО більше не розглядається. Насправді генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю не дав чіткої відповіді на запитання про перспективи вступу України до альянсу. Про це, зокрема, написав Forbes. 

Ще один маніпулятивний заголовок на цьому сайті "Будапешт знову заговорив про права угорців на Закарпатті: умова для вступу в ЄС" опублікували 23 березня цього року. У першій частині заголовка йдеться про права угорців на Закарпатті без уточнень, які саме, друга ж частина створює враження, ніби через це Україна не зможе вступити до Європейського Союзу. У новині є посилання на слова глави МЗС Угорщини Петера Сійярто, який звинувачує український уряд у тому, що він досі не повернув угорській громаді права меншин, відібрані з 2015 року. Він зазначив, що, допоки ця ситуація зберігається, не може бути й мови про будь-який прогрес у переговорах щодо вступу України до ЄС. Водночас у новині не наводять конкретних прикладів вимог і не уточнюють, про які права йдеться. 

Передумовою конфлікту став неправильний переклад Європейської хартії. За інформацією на сторінці у Facebook уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, 2003 року парламент ратифікував Європейську хартію регіональних мов або мов меншин з помилками в перекладі. Зокрема, в офіційному тексті перекладу українською мовою термін "regional or minority languages" (англ.) некоректно перекладено українською як "регіональні мови або мови меншин". Переклад був з російської, а не мови оригіналу. Тож вийшло, що документ застосовується до мов національних меншин, а не до тих мов, які потребують захисту з урахуванням їхнього становища. За словами уповноваженого, некоректний офіційний переклад хартії призвів до негативних наслідків: підміни об’єкта і цілей хартії як міжнародного договору, безпідставних звинувачень України щодо неналежного виконання міжнародних зобов’язань, а також політичних маніпуляцій, спрямованих на підрив конституційного статусу державної мови. Тож 7 січня цього року уповноважений звернувся до Верховної Ради з проханням ухвалити проєкт закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов". 

Як повідомляв портал "Слово і діло", труднощі у відносинах двох сусідніх країн сталися через заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана під час виступу в парламенті щодо подвійного громадянства й автономії для угорців Закарпаття у 2014 році. Українська сторона відповіла, що українці можуть мати лише одне громадянство. За інформацією ВВС, 2018 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто виступив проти ухваленого в Україні Закону "Про освіту", заявивши, що він суттєво обмежив "права національних меншин на отримання освіти рідною мовою" (угорською). Наразі цю тему представники влади Угорщини знову почали використовувати в політичному порядку денному. 

Також цікаво, що 2022 року Угорщина стягувала свої війська до кордону з Україною в лютому, перед повномасштабним вторгненням Росії. За інформацією на сайті "Європейська правда", тоді до кордону звезли навіть військові понтони. Однак згодом редакції "Європейської правди" пояснювали, що війська з Угорщини не були наступальними. 

На сайті "Волинь24" в новині за 19 березня "Польща замінувала кордон з Білоруссю: що відбувається" заголовок узагалі не відповідає змісту. У назві стверджується як факт, що міни вже розміщено, втім у тексті новини йдеться про можливість того, що Польща може розмістити протипіхотні міни на кордонах з РФ та Білоруссю в межах проєкту "Східний щит".

Маніпулятивний заголовок про можливе замінування кордону Польщі з Білоруссю. Скрин із сайту "Волинь24"

Перебільшення як маніпулятивний прийом можна побачити в новині за 24 березня "На Волині відключать світло на чотири дні" на сайті "Волинь24". Насправді йдеться не про вимкнення електроенергії на всій території Волині, а лише в декількох селах, причому в новині є погодинний графік відключень.

Перебільшення й узагальнення спотворюють точність фактів. Скрин з сайту "Волинь24"

Мова ворожнечі в заголовках 

Мова ворожнечі, за визначенням ІМІ, – це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже наявної ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства.

Приклади мови ворожнечі можна зустріти в заголовках волинських регіональних медіа. Наприклад, на сайті "Волинь#інфа" в новині за 17 лютого "У центрі Луцька юнаки з Донеччини порізали двох волинян" акцентують на географічному походженні учасників конфлікту, у такий спосіб посилюючи негативні стереотипи щодо жителів Донецького регіону і ВПО загалом.

Приклад заголовка з мовою ворожнечі. Скрин із сайту "Волинь#інфа"

Новина зі схожим заголовком "У центрі Луцька двоє молодиків з Донеччини порізали двох волинян" вийшла й на сайті "Конкурент".

Журналісти акцентують на географічному походженні кривдників. Cкрин із сайту "Конкурент"

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Волинь приїхало чимало переселенців з різних регіонів України. Вже 2022 року стало помітним неодноразове використання мови ворожнечі щодо переселенців у журналістських текстах. Через поодинокі конфлікти приїжджих з місцевими інформація з мовою ненависті почала з’являтися в соцмережах і на сайтах. Наприклад, ось реальні заголовки з медіа за 2022 рік: "Бандеры, вы скоро подохнете": на Заході України переселенці зробили напис на стіні фекаліями" (Волинь24), "Пускай и дальше привозят в закрытых гробах": переселенці на Волині зчинили скандал через мову" (Громадське Інтерактивне Телебачення) тощо.

ГІТ наразі не оновлює стрічку новин на сайті. 28 вересня 2024 року редакція ГІТ повідомила про призупинення діяльності сайту. Однак негативні стереотипи щодо ВПО продовжують поширювати інші медіа.

Новина з мовою ворожнечі за 2022 рік. Скрин із сайту "Волинь24"

Ці приклади неприпустимі, адже це розпалює ворожнечу й не сприяє порозумінню між людьми. Такі заголовки можуть навіть призвести до виникнення нових конфліктів у реальному житті. 

Неприпустимими є й акценти в заголовках про походження людини, яка, можливо, причетна до злочину. Наприклад, як на сайті "Волинь24", коли журналісти подали інформацію про походження чоловіка: "Чоловік із заходу України планував теракт біля ТЦК".

Приклад заголовка, який протиставляє жителів західних і східних областей України. Скриншот із сайту "Волинь24"

У новині автори послалися на інформацію зі Служби безпеки України на сторінці у Facebook. Утім, в СБУ ключовою є інформація про затримання агента ФСБ, а не те, звідки він. 

Магічне мислення та "страшилки": чому це погано

Приклад новини, що може посилити страх чи невпевненість у завтрашньому дні, "Таролог розповів, чи буде ядерний удар по Україні", розміщено на сайті "Волинь24". У новині є питання не лише до апокаліптичного заголовка, а й до вибору експерта, у цьому разі – псевдо. Очевидно, що про війну варто питати військових експертів, а не тарологів. Також у новини є знецінення пережитого українцями під час війни.

"У світі того, що коїться, навіть оптимісти припускають, що війна в Україні – це ще квіточки, і може початись Третя світова війна", – йдеться в тексті.

Приклад маніпулятивного заголовка про таролога. Скрин із сайту "Волинь24"

Так писати неетично, адже армія РФ продовжує атакувати цивільних, намагається захопити нові території, вбиває українських громадян, знищує будинки, інфраструктуру, енергетику. За даними Eurostat, станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона негромадян ЄС мали статус тимчасового захисту, причому Німеччина прийняла найбільшу кількість українських біженців – 1,17 мільйона, Польща – 993 тисячі українців, Чехія – майже 395 тисяч українців. 

Висновки

Регіональні медіа відіграють важливу роль, щоб інформувати суспільство, але маніпулятивні заголовки спотворюють суть новин. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук говорить:

"З погляду права заголовок не відрізняється від решти тексту. І в заголовку, і в тексті матеріалу міститься інформація, і якщо характер цієї інформації чи її вміст ображає честь, гідність ділову репутацію людини або, наприклад, містить приховану рекламу, то тільки в цьому разі може йтися про відповідальність медіа. За сам факт маніпуляції в заголовках відповідальність не передбачена. Вона залишається лише на рівні морально-етичного вибору авторів і редакторів медіа".

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області