Українські медіаспоживачі дедалі частіше свідомо уникають новин про війну – через тривогу та інформаційне перевантаження. Про це свідчать результати дослідження MDF Research Lab.

Найпоширеніший спосіб уникнення – просте прогортання стрічки (47,1% тих, хто визнає, що уникає новин), а також вимкнення сповіщень новинних застосунків (28,8%). Чверть опитаних повністю припиняли споживання новин у соцмережах, а майже 19% – повністю відмовлялися від новинних ресурсів.

Серед основних причин уникнення респонденти найчастіше називали:

  • тривогу через новини (36,9%);
  • перевантаження інформацією (34,6%);
  • надмірну чутливість до воєнної тематики (28,5%). 

Високі показники тривоги та чутливості фіксують у північно-східному та південному регіонах, тоді як найбільше перевантаження відзначили в західних областях. Емоційно новини про війну найчастіше викликають тривогу, виснаження, страх, сум і відчуття безвиході.

Попри це респонденти, які уникають новин, водночас демонструють високий рівень патріотизму:

  • 65,4% опитаних погоджуються, що відчувають гордість, коли читають про спротив;
  • 63,5% – надію під час новин про успіхи українських військових. 

Водночас половина аудиторії вважає обсяг воєнних новин надмірним і таким, що їх пригнічує.

Більшість респондентів повідомила, що уникнення воєнного контенту допомагає їм покращити психологічний стан. 

У південному регіоні 20,5% відповіли, що це “дуже допомагає”. Частина ж зазначила, що відмова від новин не дає відчутного ефекту, – таких найбільше в центральному регіоні (14,9%).

Замість новин люди обирають розважальний, музичний або гумористичний контент. Щоб залишатися поінформованими, найчастіше звертаються до спілкування з родиною, друзями, колегами або військовими. Так роблять усі вікові групи, але найбільше – люди 25–34 років.

Дослідження проводилося за змішаною методологією: онлайн-опитування тисячі респондентів, моніторинг медіа, контент-аналіз понад 1800 публікацій, аналіз динаміки читацької уваги в Google Analytics та експертні інтерв’ю. Отримані результати показують: інформаційна втома в Україні має як психологічні, так і структурні причини, пов’язані з темпом новинного потоку та повторюваністю контенту.