Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул та міські голови Борис Філатов (Дніпро), Ігор Терехов (Харків) і Віталій Кличко (Київ) стали лідерами за кількістю згадок та появ в ефірах муніципальних телеканалів.
Такі дані оприлюднив Рух ЧЕСНО за результатами дослідження контенту та фінансування регіональних комунальних телеканалів за останні два роки.
За даними дослідження, у сюжетах, що фінансуються з місцевих бюджетів, діяльність міських голів висвітлюється лише в позитивному світлі. Водночас передання допомоги військовим чи відкриття об’єктів презентується як їхня особиста заслуга, а не як видатки з кишень платників податків.
Найбільше коштів витрачає телеканал “Київ”, робота якого обійшлася киянам у понад 200 мільйонів гривень на рік (з незначним скороченням у поточному бюджеті всього на 3 млн грн).
Другу позицію посідає дніпровський “Дніпро TV” з бюджетом у 79 млн грн, а третю – вінницька ВІТА, фінансування якої зросло більш ніж на 20% і досягло 57 млн грн.
Також у лідерах за витратами – запорізький телеканал “МТМ” (30,5 млн грн) та львівський Перший Західний (40,4 млн грн).
Найбільше зростання видатків зафіксовано в Першого муніципального каналу Білгород-Дністровської міської ради, фінансування якого зросло на 167% – з 1,27 млн до 3,39 млн грн.
Дослідники констатують: замість збалансованого інформування громад про важливі рішення, муніципальні медіа часто перетворюються на “майданчики однієї акторської ролі” для чинних очільників міст чи областей.
За їхніми даними, на проаналізованих ресурсах повністю відсутня критика місцевої влади, не надається слово опозиційним депутатам, а базовий стандарт балансу думок замінено паркетною хронікою міських рад.
Аналітики також наголошують, що утримання таких мовників коштує українським містам десятки, а подекуди й сотні мільйонів гривень щорічно.
Як зазначають дослідники, в умовах воєнного стану витрати на утримання роздутих штатів і закупівлю дорогого обладнання для лояльних медіа видаються неефективними.
У русі зазначили, що через пряму фінансову залежність від рішень міських рад, де більшість зазвичай мають політсили чинних мерів, редакції комунальних каналів фактично виконують функції внутрішніх пресслужб.
Рух ЧЕСНО зазначає, що з погляду журналістських стандартів така практика тотально порушує принципи відокремлення фактів від коментарів та точності. Також дослідники вказують на довгострокові політичні ризики:
- використовуючи муніципальний телеканал, чинний міський голова отримує ексклюзивний медійний супровід, недоступний для жодного іншого політичного чи громадського діяча в регіоні, що викривлює умови конкуренції;
- жителі громад отримують однобоку картину, де місцева влада є безпомилковою, а реальні проблеми міста замовчуються або списуються на зовнішні чинники.
Дослідження базується на результатах моніторингу ефірного наповнення та аналітичних сюжетів регіональних комунальних телеканалів. Для збору даних аналітики надіслали офіційні запити на доступ до публічної інформації до більш ніж 120 найбільших громад України (обласних, районних та міських рад), які є засновниками таких медіа. До вибірки не ввійшли органи місцевого самоврядування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зоні безпосередніх бойових дій, а також громади, де комунальні медіа перебувають на стадії ліквідації чи не отримали фінансування на поточний рік.