У Литві після заборони російських телеканалів соціальні мережі стали головним каналом поширення пропаганди, а дезінформація в них діє як скоординований механізм. Про це свідчить дослідження компанії з аналізу даних Repsense, проведене на замовлення Комісії з радіо і телебачення Литви (LRTK), повідомляє литовський суспільний мовник LRT.

Результати дослідження показують, що неправдива інформація поширюється в соціальних мережах комплексно – одночасно через різні платформи. Голова LRTK Мантас Мартишюс підкреслює, що сьогодні важливо аналізувати не лише зміст неправдивих повідомлень, а й способи маніпуляції ними.

Дослідження показало, що різні соціальні мережі відіграють різні ролі в поширенні дезінформації. За словами керівника Repsense Міколаса Каткуса, одні платформи використовуються для тестування повідомлень, а інші – для закріплення пропагандистських наративів.

“Telegram – це мережа, якою в Литві користується відносно невелика кількість людей, але саме вона є головним інструментом російської пропаганди. Тут тестуються повідомлення, під’єднується державний пропагандистський апарат, і через цей канал ідеї проникають у Європу. Це першоджерело, де формулюються основні наративи”, – заявив Каткус.

За його словами, потім відібрана інформація поширюється через інші соціальні мережі, де контент адаптується під конкретну аудиторію.

“Найчастіше поширюється негативна інформація про литовську державність, владу, незалежно від того, яка вона, а також про НАТО – це основні цілі пропагандистів. Потім ці повідомлення поступово переходять в інші мережі, насамперед у TikTok та Facebook”, – зазначив він.

Мартишюс підтвердив, що інструменти моніторингу LRTK фіксують аналогічну тенденцію: спочатку фейкові новини з’являються в російських або білоруських соціальних мережах, а потім адаптуються і поширюються в литовському інформаційному просторі.

За словами Каткуса, однієї публікації неправдивої інформації не досить. Щоб дезінформація мала вплив, вона має привернути увагу користувачів і викликати активне залучення аудиторії.

“Існують повністю фальшиві акаунти, а є люди, які створюють по 10–15 підроблених профілів і поширюють через них інформацію. Контент публікується в різних групах – іноді реальних, іноді захоплених або куплених. Але найважливіше, що Facebook використовується як майданчик для залучення самих користувачів”, – розповів він.

Експерт зазначив, що поширювачі дезінформації намагаються знайти найсприятливішу аудиторію – людей, які вже незадоволені литовською державою або схильні до постійного невдоволення.

“Також тут шукають відомих людей, які можуть підхопити поширювану інформацію. Для генерації лайків і репостів, хоча прямих доказів у мене немає, можна припустити використання ботів”, – додав Каткус.

Говорячи про перевірку інформації, Мартишюс зазначив, що сьогодні повністю захиститися від дезінформації практично неможливо. Раніше популярна порада перевіряти інформацію в кількох джерелах уже не завжди працює, оскільки різні канали можуть одночасно поширювати одну й ту саму брехню.

Каткус вважає, що кінцева мета дезінформаційних кампаній – вплив на політичні процеси в Литві.

“Якщо будь-який антидержавний діяч публікує інформацію і отримує 200 тисяч лайків або репостів, це не є природною популярністю. Створюється ілюзія суспільної підтримки. Справжньою перемогою стає ситуація, коли поширюваний наратив підхоплюють політики, громадські діячі або особи, які ухвалюють рішення. Мета – подолати бар’єр між соцмережами, ЗМІ та політикою”, – пояснив експерт.

Як повідомляв ІМІ, у листопаді 2025 року аналітики армії Литви виявили, що Росія та Білорусь посилили інформаційні атаки на Литву.