Держдума Росії запроваджує кримінальне покарання для членів "небажаних організацій"

Державна дума Росії ухвалила в третьому й остаточному читанні законопроєкт про кримінальну відповідальність за участь у роботі неурядових організацій, визнаних у Росії “небажаними”, повідомляє Радіо Свобода.

Документ, який вносить зміни до кримінального кодексу, передбачає, що за організацію діяльності на території Росії іноземної або міжнародної “небажаної організації” може загрожувати позбавлення волі на термін від двох до шести років. Крім позбавлення волі, передбачаються обов’язкові або примусові роботи. 

За саму лише просту участь у діяльності такої організації термін позбавлення волі може становити від одного до чотирьох років, також передбачаються значні штрафи й можливість заборони вести певні різновиди діяльності аж на 10-річний термін.

Крім того, за грошові пожертви “небажаним організаціям” загрожуватиме до п’яти років позбавлення волі.

Від кримінальної відповідальності, згідно з документом, звільняється той, хто добровільно припинив участь у діяльності іноземної або міжнародної “небажаної організації” або сприяв припиненню її роботи.

Як очікують, документ після нижньої палати російського парламенту невдовзі ухвалить і верхня, Рада федерації, і після підписання президентом Володимиром Путіним він набуде чинності найближчим часом.

Днями Держдума так само ухвалила в третьому й остаточному читанні законопроєкт, який має на меті заборонити росіянам брати участь у діяльності “небажаних організацій” також і за межами Росії, а не тільки в самій країні.

Закон про “небажані організації” президент Росії Володимир Путін підписав у травні 2015 року, після цього його кілька разів посилювали.

“Небажаною” може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, становить “загрозу безпеці держави й основам конституційного ладу”.

Після занесення до списку “небажаних” організації забороняється працювати на території Росії, заморожуються всі її рахунки, мають бути закриті всі її відділення. Співпрацювати з такими організаціями заборонено.

Цей закон різко критикують правозахисники в Росії і за кордоном, а також західні уряди й міжнародні організації.

Як повідомляв ІМІ, 30 квітня 2021 року президент Росії Володимир Путін підписав поправки до законодавства, що передбачають штрафи за незгадування про статус “ЗМІ – іноземних агентів” у разі цитування повідомлень цих ЗМІ в інших засобах масової інформації.

23 квітня 2021 року інтернет-видання “Медуза” заявило, що Міністерство юстиції Росії занесло його до реєстру іноземних ЗМІ, які “виконують функції іноземних агентів”. "Медуза” подало позов про скасування рішення щодо занесення до списку “ЗМІ – іноземних агентів”.

5 грудня 2017 року міністерство юстиції Росії оголосило іноземними агентами дев’ять американських ЗМІ, зокрема “Голос Америки”, Радіо Свобода, а також Крим.Реалії (проєкт української служби Радіо Свобода).

До списку потрапили проєкти російської служби Радіо Свобода “Фактографія” і “Сибирь.Реалии”, телеканал “Настоящее время”, Татарсько-башкирська служба Радіо Свобода, медіапроєкти “Idel.Реалии” та “Кавказ.Реалии”.