ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Держдеп США розповів про порушення прав людини в Україні

31.03.2021, 11:10
Фото – multimedia.europarl.europa.eu
Фото – multimedia.europarl.europa.eu

Держдепартамент США оприлюднив 30 березня щорічний звіт про дотримання прав людини в країнах світу, повідомляє Радіо Свобода.

“Порушення прав людини спричиняють невимовну шкоду й поза межами кожної конкретної країни. Якщо їх не зупинити в одному місці, вони можуть посилити відчуття безкарності в іншому. Саме тому нинішня адміністрація США поставила права людини на перше й центральне місце своєї зовнішньої політики”, – сказав державний секретар США Антоні Блінкен, оприлюднюючи щорічний звіт Держдепартаменту про становище з правами людини в 198 країнах світу за 2020 рік.

Один з розділів звіту присвячено й Україні. Більша його частина стосується ситуації на підконтрольній урядові території, але також ідеться про порушення на територіях, що перебувають під окупацією, – частина Донбасу та Крим.

У звіті повідомляється про випадки безкарності за попередні порушення, скоєні до 2020 року, як-от у справах про вбивства Катерини Гандзюк, Павла Шеремета чи вбивства й тортури учасників Євромайдану.

Особливу увагу звернено на ситуацію на контрольованих Росією територіях Донецької і Луганської областей – як мовиться у звіті, жертви зловживань керованих Росією сил угруповань “ДНР” і “ЛНР” не мали легальної можливості домогтися справедливості, адже незалежної судової системи ці угруповання не мають.

Крім того, у звіті згадуються напади на журналістів в Україні. Серед прикладів нападів на журналістів названо випадок 29 квітня 2020 року, коли працівник поліції вдарив журналіста “Громадського телебачення” Богдана Кутєпова, збив його на землю і зламав його обладнання, коли той вів прямий репортаж з антикарантинного протесту перед урядовою будівлею.

А прикладами нападів з боку неурядових чинників стали численні напади на журналістів Радіо Свобода, насамперед на розслідувачів програми “Схеми”, які ставалися протягом усього 2020 року. Зокрема, 7 серпня журналіст Михайло Ткач виявив імовірні докази прослуховування його помешкання. 16 березня підпалили автомобіль водія і оператора “Схем”, мовиться у звіті. Ткач заявив, що отримував анонімні повідомлення, які давали знати, що його журналістська діяльність дратує чільних посадовців.  

Журналісти “Схем”, ідеться у звіті, вважають, що ці напади є відповіддю на їхні критичні матеріали й розслідування корупції на найвищому рівні. Іще один згаданий у документі напад – січневий підпал автомашини журналістки Радіо Свобода Галини Терещук у Львові.

Також у звіті є й історія журналістки Катерини Сергацкової. 3 липня співзаснований нею сайт “Заборона” надрукував статтю, в якій стверджував про нібито зв’язки між радикальними насильницькими групами й керівниками неурядового проєкту StopFake.org, який має на меті викривати неправдиву інформацію. Після цього вона заявила про погрози їй і її родині, що були, на думку Сергацкової, пов’язані з її роботою: журналістку, зокрема, звинувачували в роботі на російські спецслужби, і 13 липня вона виїхала з України, мовиться у звіті. За словами Сергацкової, поліція спершу відмовилася починати розслідування щодо цих погроз, і його почали вже після звернення її адвоката до Міністерства внутрішніх справ.

Серед значних проблем із правами людини на території України у 2020 році зазначено:

  • незаконні чи свавільні вбивства;
  • тортури й випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних з боку правоохоронців;
  • суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях і пунктах утримання;
  • свавільні арешти чи утримування;
  • серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
  • зловживання в перебігу керованого Росією конфлікту на Донбасі, зокрема фізичні зловживання над цивільними й членами збройних груп, яких тримають у центрах утримання;
  • серйозні обмеження свободи висловлювання, преси й інтернету, зокрема насильство, погрози насильством чи невиправдані арешти чи переслідування журналістів;
  • цензура і блокування інтернет-сайтів;
  • відправлення біженців назад до країн, із яких вони втікають;
  • серйозні акти корупції;
  • відсутність розслідування і відповідальності за насильство над жінками;
  • насильство чи погрози насильства, мотивовані антисемітизмом;
  • злочини із застосуванням насильства чи погроз насильства щодо осіб з інвалідністю, представників національних меншин, а також ЛГБТІ-осіб;
  • існування найгірших форм дитячої праці.

Деякі зі зловживань чинили члени силових структур, мовиться у звіті.

У перебігу розпаленого і підтримуваного Росією конфлікту на Донбасі сили під керівництвом Росії, за повідомленнями, займалися незаконними чи свавільними вбивствами цивільних, зокрема позасудовими вбивствами; примусовими зникненнями й викраденнями; тортурами й жорстоким, нелюдським чи принизливим поводженням або покараннями.

Серед значних порушень прав людини в окупованому Росією Криму були: примусові зникнення і викрадення; тортури і випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних, щоб здобути визнання і карати осіб, які чинять опір окупації; суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях; свавільні арешти чи утримування та інші порушення.

Російська окупаційна влада в Криму, за повідомленнями, продовжувала вдаватися до широкого застосування насильства і залякувань щодо кримських татар і проукраїнських активістів у відповідь на їхню мирну опозицію російській окупації, мовиться у звіті, в якому Кримові присвячено також окремий підрозділ.

У ньому щодо Криму зазначено ще деякі порушення, такі як застосування Росією чи керованою нею владою на півострові каральної психіатрії, перевезення в’язнів до Росії, переслідування Меджлісу кримськотатарського народу, серйозні випадки корупції.

Окупаційна влада практично не вживає кроків для розслідування чи переслідування посадовців чи осіб, які вчинили порушення прав людини, що створює атмосферу безкарності й беззаконня, мовиться у звіті.

Також у звіті йдеться про напади на меншини. Серед перешкоджань свободі зібрань у звіті названо кілька нападів насильницьких радикальних груп на демонстрації ЛГБТІ-осіб: йдеться про події на підконтрольній Києву території.

На території ж, контрольованій Росією, права на мирне й вільне зібрання просто не існує, мовиться у звіті, демонстрації ж, які там відбуваються, часто, вочевидь, організовані керованими Росією силами, і участь у них примусова.

Серед інших порушень, перелічених у звіті, – випадки антисемітизму чи нападів на представників національних меншин. Зокрема, станом на 1 жовтня 2020 року зафіксовано три напади з підозрюваних антисемітських мотивів: два на єврейських паломників в Умані й один на охоронця синагоги в Маріуполі, а також близько шести випадків антисемітського вандалізму. Як зазначено у звіті, це число зменшилося, як порівняти з 10 випадками за такий самий період 2019 року.

Інші такі випадки – це низка нападів на ромів у різних місцях України чи напад на студентів з Демократичної Республіки Конго в Києві, які заявили, що нападники висміювали їхній колір шкіри.

“Пандемія вплинула не тільки на здоров’я людей, але і на їхню здатність безпечно користуватися своїми правами та основними свободами. Деякі уряди використовували кризу як привід для обмеження прав та закріплення авторитарного правління”, – відзначили в зовнішньополітичному відомстві США.

Українська влада ще не коментувала звіту Держдепартаменту.

Liked the article?
Help us be even more cool!