71% українців вважає коронавірус штучно створеним – опитування

В Україні 71% респондентів вважає, що коронавірус – це штучно створений вірус, 19% – що він виник природним шляхом.  

Такими є результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 18–19 березня.

Серед тих, хто вважає вірус штучно створеним, відносна більшість зазначає, що його створили в результаті наукового експерименту (31%), як бактеріологічну зброю (27%), щоб зменшити кількість населення (40%). Ще 17% – для створення економічної кризи, 16% – щоб заробити на вакцині, 12% – задля контролю над людьми. 

Результати опитування показали, що 59% опитаних часто стежать за новинами про коронавірус. Ще 23% роблять це інколи, 11% – зрідка. Лише 7% не стежать за новинами про епідемію. Відносно більше споживачів новин про ситуацію з COVID-19 серед старшого населення та жінок. За останній місяць зросла частота стеження за цими новинами майже до рівня листопада минулого року, коли був пік показників, йдеться в опитуванні. 

Рівень страху в опитаних захворіти особисто на COVID-19 удвічі нижчий за страх, що захворіють близькі.  Так, 80% зазначили, що хвилюються через те, що можуть захворіти їхні близькі та знайомі, 19% не мають таких побоювань. Натомість щодо себе особисто, то хвилюються через те, що можуть захворіти, 45%, не хвилюються 54%. 

За рік зросла кількість тих, хто не погоджується з думкою, що коронавірус не страшніший, ніж звичайний грип (з 54 до 59%). Одночасно зросла і кількість тих, хто дотримується протилежної думки (з 32 до 39%).

Крім того, за останній місяць спостерігається невелике зростання індексу емоційного напруження серед опитаних. Так, у березні тих, хто оцінив свій емоційний стан як напружений, було 26% (у лютому – 23%). Як спокійний оцінили свій стан 43%, як посередній – 30%. Вищий рівень емоційного напруження спостерігається серед жінок, старших опитаних та особливо серед тих, хто важко перехворів на COVID-19. За весь час досліджень (з березня 2020-го до березня 2021-го), найвищі значення емоційного напруження фіксувалися в листопаді минулого року. 

За рівнем лояльності до вакцинації від коронавірусу аудиторія опитаних розділилася майже порівну. 37% є лояльними до проведення щеплення проти COVID-19 (26% – суперлояльні, 11% – лояльні). 41% є критиками вакцинації (31% – суперкритики, 10% – критики). Решта – так звані “нейтрали”. 

Відносно більше критиків щеплення серед молодої та середньої вікової категорії (18–49 років), серед жінок, мешканців півдня та сходу, виборців партій Шарія та Мураєва, “Опозиційної платформи – За життя”. Водночас найлояльніші до вакцинації прихильники “Європейської солідарності”, партії Гройсмана та “Голосу”. Частіше критично ставляться до вакцинації ті, хто не боїться захворіти на коронавірус, кажуть, що хворіли на COVID-19, але тест не робили: вважають, що вакцина це більше про заробіток, ніж про захист людей, і вірять, що більшість вакцин небезпечні. 

Опитані відносно більше довіряють вакцинам, виготовленим у Великій Британії, США та країнах Європейського Союзу (близько половини). Не довіряють близько 20%. Вакцинам, зробленим в Індії, довіряють 30%, не довіряють 45%, вагаються з відповіддю 23%. Вакцинам з Китаю довіряють 17%, не довіряють 35%, не змогли відповісти 46%. Натомість російським вакцинам довіряють найменше: довіру їм висловили 19%, недовіру – 58%, вагалися з оцінкою 24%. Відносно більше прихильників вакцини, виробленій в РФ, серед мешканців півдня та сходу, старших опитаних, суперкритиків процесу вакцинації від коронавірусу, виборців партії “Опозиційна платформа – За життя”, партій Шарія та Мураєва.

Зробити щеплення вакциною CovieShield висловили готовність 27%. Не хочуть робити щеплення цим препаратом 67%. Хоча загалом вакцинуватися від COVID-19 більше готові старші опитані, у готовності вакцинуватися CovieShield ця тенденція зникає, особливо в категорії старших жінок. Загалом ті, хто не боїться захворіти, вірять у міфи про коронавірус і вакцини, менше готові вакцинуватися будь-якою вакциною. 

Опитування проведено впродовж 18–19 березня серед 1500 респондентів віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більш ніж 2,5%. Проєкт здійснено на замовлення Форуму здоров'я Зоряни Скалецької.