42% українців ніколи не перевіряють інформації на достовірність – дослідження

Фото – jeanjullien.com

42% українців ніколи не перевіряють інформації на достовірність, 31% – не так перевіряють, як шукають повнішу деталізовану інформацію. 

Такими є результати дослідження “Індекс медіаграмотності українців”, яке провела громадська організація “Детектор медіа”.

Перевіряє медіаконтент лише чверть аудиторії (24%). 

32% респондентів визначають достовірність новини інтуїтивно, 28% – шукають посилання на джерело інформації, для 26% важливим маркером є представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото / відео, яке підтверджує інформацію. 

Кожен четвертий (25%) схильний довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленням та схожа на правду. Для 23% критерієм достовірності новини є довіра до видання, в якому вона розміщена, а для 21% – добра репутація або популярність автора (14%). 11% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування.

Також у дослідженні зазначається, що медіаграмотність у 15% українців є низькою, у третини (33%) – нижча за середню, 44% аудиторії характеризує вищий за середній рівень медіаграмотності, і лише 8% – високий.

Згідно з дослідженням, рівень медіаграмотності залежить від статі, віку та рівня освіти. Частка чоловіків з високим рівнем медіаграмотності вдвічі більша, ніж жінок (11% vs 6%). Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності в молоді 18–25 років (завдяки цифровій компетентності) й низький серед старшої вікової групи 56–65 років.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних, що здобули лише загальну середню освіту, медіаграмотність “низька” та “нижча за середню” в 63%, натомість серед тих, хто здобув повну / неповну вищу освіту – лише у 30%.

Спостерігається залежність між типом населеного пункту та рівнем медіаграмотності: найнижчий рівень у мешканців сіл, найвищий – у містах з кількістю населення понад 500 тис.

Щодо регіональних розбіжностей, то дещо вищий рівень медіаграмотності в Північному регіоні, а дещо нижчий – на півдні. Частки осіб з “нижчим за середній” і “низьким” показниками відповідно 41% і 58%.

Найбільші відмінності в рівні медіаграмотності між особами з різним матеріальним статусом. Результати опитування свідчать: що вищим є рівень добробуту, то вищою буде й медіаграмотність. Серед категорії, якій грошей вистачає лише на їжу, 72% мають “низьке” та “нижче за середнє” значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти, ця частка становить лише 33%.

Загальнонаціональне кількісне опитування проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення “Детектора медіа” в грудні 2020 – січні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей).