Юрчишин про полонених медійників: Коли Росія не відчуває загальносвітового тиску, то починає вбивати

Росія цілеспрямовано атакує журналістів в Україні, щоб залякати їх і примусити не показувати світові російські злочини. Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин на пресконференції “Чи покарають Росію за злочини проти свободи слова в Україні?” 4 листопада в Медіацентрі Україна в Києві. 

“Коли мене призначили головою комітету в грудні 2023 року, одним з наших ключових пріоритетів було визначене звільнення заручників, захоплених Росією. Вже на той час завдяки Інституту масової інформації, правозахисним ініціативам було зрозуміло, що журналісти є окремою ціллю для російських окупаційних військ. Зрозуміло, що мета – залякати українську медіаспільноту й іноземних журналістів, щоб вони не показували правду про жахіття і геноцид, які вчиняють російські війська на окупованих територіях”, – зазначив народний депутат.

За його словами, спочатку комітет спільно з Координаційним штабом із питань звільнення полонених вів менш публічну роботу зі звільнення журналістів-заручників.

“Вимоги до Росії звільнити цивільних полонених, яких не мало б бути взагалі, і журналістів зокрема звучали на майданчиках ПАРЄ, ОБСЄ, ПА НАТО, Європарламенту. Були окремі візити, організовані нашими міжнародними партнерами за сприяння української сторони, родичів полонених журналістів, зокрема Катерини Єсипенко (дружина незаконно засудженого в РФ журналіста Владислава Єсипенка. – Ред.), до різних країн. Але після випадку з Вікторією Рощиною стало зрозуміло, що сподівання на ефективну кулуарну адвокацію звільнення вже немає. Те, що Росія не відчуває загальносвітового тиску, призводить до того, що вона починає вбивати”, – пояснив Ярослав Юрчишин.

Тому, каже він, відтепер цей процес проходитиме в публічній площині.

“Зараз у погодженні з Координаційним штабом, за сприяння “Репортерів без кордонів” та Інституту масової інформації готуємося до більш публічної комунікації. Певні кроки були здійснені. Маємо позитивний приклад, коли було звільнено з полону цивільного журналіста і заступника керівника Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Нещодавно також був звільнений журналіст і військовослужбовець Максим Буткевич”, – розповів голова комітету.

Юрчишин вважає, що особисті історії полонених медійників потрібно активніше поширювати на міжнародну аудиторію.

“Їхні історії разом з історією Вікторії Рощиної, тіло якої Росія не передала Україні, мають бути розказані світові. Бо зараз навіть іноземні медійники не знають історій українських журналістів-заручників і, відповідно, не включені в процес, щоб ставити питання до своїх політиків про те, що зроблено і чи досить зроблено для того, щоб звільнити українських колег”, – наголосив народний депутат.

Як повідомляв Інститут масової інформації, щонайменше 112 українських та іноземних журналістів побували в полоні чи стали заручниками проросійських сил та росіян з початку російсько-української війни 2014 року. 30 медійників Росія утримує досі.

Крім того, директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала посилювати розголос щодо медійників, яких полонила Росія.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).