Жінкам в українських медіа завжди бракувало місця. Це стабільна тенденція, яку підтверджують 13 років моніторингу Інституту масової інформації: частка жінок у медіаконтенті коливалася в межах 13–30%. Водночас чоловіки завжди звучать і фігурують в медіа в рази більше.
За підсумками моніторингу ІМІ в лютому 2026 року, частка експерток в онлайн-медіа становить 21% (так само як і минулого року), а частка героїнь зросла із 16,5 до 26%. На перший погляд це прогрес. Але насправді зростання кількості героїнь у 2026 році відбулося переважно завдяки збільшенню кількості матеріалів про кримінал і надзвичайні події в медіа, де жінки з’являються здебільшого як потерпілі або фігурантки злочинів.
Іншими словами, жінки в новинах стають видимішими не тому, що медіа нарешті почали послідовно шукати їх як суб’єкток рішень і компетентних експерток, а тому, що ними зручніше ілюструвати сюжети. Жінок показують як жертв, фігуранток, родичок, красивих доньок і героїнь із соцмереж. А от як експерток, які пояснюють, аналізують і задають рамку дискусії, жінок усе ще тримають на рівні кожної п’ятої згадки.
Експертки українських онлайн-медіа
За даними моніторингу ІМІ, найчастіше жінки як експертки трапляються в матеріалах на сайті “Суспільне.Новини” (37%). Це видається наслідком редакційної політики та стандартів, а не випадкової удачі з джерелами.
Найнижчий показник представленості експерток фіксується у виданні “Кореспондент” – 11%. Такий розрив зазвичай означає, що медіа майже не працює над розширенням пулу спікерок.
В інших медіа*, які ввійшли до моніторингу, показник представленості експерток варіюється від 13 до 28%. Цей коридор показує, що експерток на ринку цілком досить, питання лише в редакційній звичці та пріоритетах.
Найчастіше жінки коментували міжнародну тему – 19,1% (із загальної кількості матеріалів, де траплялися згадки про жінок-експерток). Міжнародка завжди підтягує видимість жінок, бо в європейських інституціях гендерний баланс у публічних ролях зазвичай кращий, ніж в українській політиці та економіці. Медіа цитували іноземних політикинь, речниць і спікерок міжнародних інституцій, зокрема єврокомісарку Аджі Лябіб, речницю Єврокомісії Анну-Кайсу Ітконен та спеціальну посланницю ЄС із питань українців Ілву Йоганссон. Найчастіше європейські політикині розповідали про гуманітарну допомогу Україні, правовий статус біженців у ЄС та позицію ЄС щодо ремонту нафтопроводу “Дружба”.
- Чи існує ризик скорочення гуманітарної допомоги Україні: що кажуть у ЄС (РБК-Україна)
- “Жодних критичних питань”: в ЄС оцінили, як Україна витрачає гуманітарну допомогу (РБК-Україна)
- Українцям не дозволять лишитися в ЄС автоматично: що чекає на біженців у 2027 році (Oboz.ua)
- ЄС не вимагає від України терміново ремонтувати “Дружбу”, – речниця (Українська правда)
13,6% експертних коментарів стосувалися теми погоди. Отже, безпечні побутові теми є одним з головних каналів, через які жінки стають видимими як експертки. У цих матеріалах медіа найчастіше цитували синоптикиню Наталку Діденко, яка була фактично єдиною експерткою з метеорології, що регулярно з’являлася в новинах протягом моніторингового періоду. Медіа переважно не старалися розширювати пул експерток з погоди та обирали рухатися за інерцією.
- Антициклон Felix змінить погоду в Україні: синоптикиня Діденко розкрила деталі (УНІАН)
- Коли в Україну прийде справжнє тепло: синоптик дала обнадійливий прогноз (Українська правда)
Поодинокі випадки коментарів від інших синоптикинь траплялися лише в новинах, які готували регіональні філії Суспільного.
- Можливі дощі та мокрий сніг: якою буде погода на Миколаївщині цього тижня (Суспільне)
Експертки також коментували тему криміналу та надзвичайних подій (10%). Значну частину таких матеріалів зафіксовано на Суспільному, що пов’язано з наявністю мережі регіональних філій. Насправді регіональна журналістика автоматично розширює коло джерел і збільшує шанси почути більше жіночих голосів у медіа, тому ІМІ завжди рекомендує національним ресурсам приглядатися до колег з регіонів.
У цих новинах кореспондентки й кореспонденти часто готували ексклюзивні коментарі пресофіцерок та речниць регіональних підрозділів силових структур і служб реагування, зокрема ДСНС, Національної поліції та СБУ. З одного боку, це підсилює присутність жінок у новинах. Але з іншого – консервує рамку “жінка-речниця”, тоді як експерток-аналітикинь у темах безпеки медіа залучають значно рідше.
- В Житомирі з річки дістали тіло чоловіка: причину смерті встановлюють (Суспільне)
- “Готував теракт у центрі Кропивницького”: СБУ затримала чоловіка через підозру в роботі на ФСБ (Суспільне)
- Депортація українських дітей до РФ: 22 особам повідомлено про підозру, 4 справи передано до суду (Цензор)
- У 2025 році до кримінальної відповідальності за держзраду притягнули понад 400 осіб (Українська правда)
8,2% експертних коментарів стосувалися політичної тематики. Це доволі низька частка, і вона гарно ілюструє проблему чоловічої монополії на публічну експертність у політичній сфері. Найчастіше медіа цитували прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. У моніторинговий період її заяви стосувались урядових рішень та програм щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом, спрощення оренди державного майна, а також запуску урядових програм енергетичної підтримки. Це доволі типова соціально-адміністративна рамка, у якій українські медіа цитують жінок, тоді як теми переговорів, стратегій, економіки, безпеки тощо віддають чоловікам.
- Житло для ВПО за 1 гривню на рік: уряд спрощує оренду держмайна – Свириденко (Суспільне)
- Уряд спрощує механізм забезпечення ВПО тимчасовим житлом (Кореспондент)
- Програми й виплати: в Україні запустили єдину платформу енергопідтримки для людей і бізнесу (РБК-Україна)
Експертки також коментували тему освіти, зафіксовано 8,2% таких матеріалів. Освіта традиційно є жіночою сферою публічної видимості, але це відображає гендерний розподіл праці, а не реальну рівність голосів у медіа. Коментарі стосувалися змін у проведенні НМТ, безпекових стандартів для навчальних закладів та використання мобільних телефонів під час навчання. Показово, що в цій тематиці жінок частіше залучають як практичних менеджерок процесів і правил, тоді як стратегічні дискусії про реформу освіти, фінансування чи політики часто однаково залишаються чоловічими в медійному представленні.
- Без розлогих відповідей, дводенної сесії, але з металошукачем: в УЦОЯО розповіли, яким буде НМТ-2026 (Українська правда)
- Металодетектори на входах та відеоконтроль: у школах запровадять нові заходи безпеки (РБК-Україна)
- Діти не вміють визначати час за годинником зі стрілками: що показала заборона смартфонів у школах Нью-Йорка (Oboz.ua)
Також траплялися поодинокі коментарі експерток, що стосувалися тем війни, прав людини, економіки, здоров’я та культури.
Героїні українських онлайн-медіа
Присутність жінок як героїнь матеріалів становила 26%, за даними моніторингу ІМІ. Порівняно з 2025 роком цей показник зріс на 9,5%. Здавалось би, проти минулого року це суттєвий стрибок. Але насправді зростання частки героїнь у 2026 році відбулося переважно завдяки збільшенню кількості матеріалів про кримінал і надзвичайні події, де жінки з’являються здебільшого як потерпілі або фігурантки. Отже, хоча зростання і є, воно все ще не свідчить про системну зміну, бо жінок усе ще переважно показують не як суб’єкток, а просто ілюструють ними сюжети.
Найбільшу частку героїнь зафіксовано на сайтах ТСН (38%) та 24 канал (32%), тоді як найнижчий показник – на Новини.live (13%). Такий розрив зазвичай означає різні редакційні підходи, одні медіа активніше працюють з людськими історіями та соціальною тематикою, інші орієнтуються на політику, безпеку, війну, спорт – в Україні це традиційно “чоловічі” теми. В інших медіа, що ввійшли до моніторингу, рівень представленості героїнь коливався від 16 до 29%. Це знову підтверджує, що проблема не в браку жінок у реальному житті, а в тому, кого журналістки й журналісти звикли шукати та вважати релевантними персонажами.
Жінки як героїні найчастіше траплялися в темі кримінальної хроніки, надзвичайних ситуацій чи ДТП – 31,7%. Це дуже тривожний маркер. Бо видимість жінок у наших медіа часто не там, де є вплив і суб’єктність, а там, де є травма, небезпека або сенсація. Жінки ставали героїнями матеріалів, що стосувалися кримінальних подій та надзвичайних ситуацій, шахрайства, викрадень, нещасних випадків, а також з’являлися як співучасниці злочинів, завербовані агентки чи колаборантки. Такі сюжети легко підсилюють стереотипи “жінка-жертва” і “жінка-загроза”. І в обох випадках роль жінки задається драмою, а не компетентністю.
- Сприяла примусовій паспортизації РФ. Суд визнав винною у колабораціонізмі жительку Херсонщини (Суспільне)
- Поліцейські Києва повернули матері трирічну доньку, яку батько викрав і вивіз за кордон (Oboz.ua)
- Виманила у дитини пів мільйона гривень: в Івано-Франківську жінку засудили за шахрайство (Українська правда)
- На Тернопільщині у двох ДТП травмувалася вагітна жінка та неповнолітній (Суспільне)
Тема шоу-бізнесу становила 30,4% згадок жінок як героїнь матеріалів. Тобто майже третина жіночої видимості зосереджена там, де медіа найчастіше продають “людину” як об’єкт цікавості, а не як суб’єктку з голосом і впливом. Медіа переважно писали про відомих жінок, акцентуючи на їхніх стосунках, приватному житті, стані здоров’я чи описуючи зовнішність. Це класична дискримінаційна оптика, коли чоловіків частіше оцінюють за діями й досягненнями, а жінок – за тілом, віком, зовнішністю, поведінкою, одягом. Значна частина таких матеріалів базувалася на постах, узятих з їхніх акаунтів соцмереж, та не мала ніякої інформаційної цінності. Такий контент підміняє новини плітками й закріплює уявлення, що головний внесок жінки в публічний простір – бути красивою. Бажано без зайвих думок.
- Нікітюк замилувала мережу новими фото 8-місячного сина (УНІАН)
- Тоня Матвієнко розкрила причини кризи у шлюбі з Мірзояном і як вони здолали її: “Це непросто” (ТСН)
- Бейонсе кардинально змінила імідж і обрізала довге кучеряве волосся (Кореспондент)
Не обійшлося без дискримінаційних новин про жінок у темі шоубізу. Лідером за кількістю таких матеріалів є редакція ТСН, яка фактично в кожному моніторингу порушує стандарти недискримінації щодо жінок. Тобто йдеться не про випадкові помилки, а про повторювану редакційну практику. Залежно від періоду моніторингу меседжі щодо жінок різняться від стереотипних кліше до осуду жінок за одяг, вік або спосіб життя. Деякі медіа ніби присвоюють собі право оцінювати, яка жінка правильна, а яка заслуговує на осуд. До прикладу, в редакції ТСН вирішили акцентувати на зовнішності дівчини, назвавши її “донька-красуня”.
- Маша Єфросиніна вперше за тривалий час показала 22-річну доньку-красуню і звернулась до неї (ТСН)
У такий спосіб редакція лише підсилює класичний гендерний стереотип, де жінок описують через зовнішність або одяг, тоді як чоловіків частіше характеризують через силу чи досягнення.
В іншому тексті редакція розважалася та сексуалізовано підкреслювала тіло дівчини, описуючи нафантазовані речі щодо її грудей.
- 21-річна донька супермоделі Клаудії Шиффер блиснула пишним декольте в купальнику (ТСН)
Раніше ІМІ повідомляв, що 26 із 50 редакцій створюють та поширюють дискримінаційний, знецінювальний чи принизливий контент щодо жінок. На думку експертів ІМІ, такі публікації негативно впливають на якість життя дівчат і жінок.
6,9% матеріалів, де жінки були героїнями, стосувалися теми війни. Це дуже небагато як для країни, що живе у війні щодня. І, на жаль, це показує, як легко медіа звужують жіночий досвід війни до кількох звичних ролей. У цих публікаціях жінок найчастіше зображували як жертв російських обстрілів або як родичок загиблих військових. Така рамка підсилює образ жінки як носійки втрати й болю, але майже не дає місця жінкам як військовослужбовицям, волонтеркам, медичкам, управлінкам, ветеранкам, рятувальницям чи експерткам з безпеки, які так само формують реальність війни, як і чоловіки.
- Росіяни вдарили по великому обласному центру: вгатили по лікарні, є поранені (ТСН)
- На Вінниччині матері загиблого Владислава Яшина передали посмертну нагороду сина (Суспільне)
У моніторинговий період узагалі не було зафіксовано новин зі згадками про жінок-військовослужбовиць. Для порівняння: минулого року дослідники ІМІ фіксували, що згадки про військовослужбовиць трапляються в медіа зрідка (близько 5%), тоді як згадки про чоловіків-військовослужбовців мають 95%.
Щодо міжнародної теми, то жінки як героїні фігурували в 5% таких матеріалів. У них ішлося про міжнародні переговори, безпекову політику та відносини між країнами. За спостереженнями дослідників ІМІ, жінки в таких матеріалах здебільшого виступають як другорядні героїні публікацій. Тобто вони з’являються поруч із подіями, але зрідка подаються як ключові акторки, які ухвалюють рішення й задають порядок денний.
- Реакція Каллас на Волца стала мемом: вона показала, що відчуває Європа до США (24 канал)
- Угорщина і Словаччина просять Хорватію дозволити транзит російської нафти в обхід України (Цензор)
- Федоров долучиться до зустрічі міністрів оборони п’яти європейських країн у Польщі (Цензор)
Щодо теми спорту, то героїні згадувались у 4,3% таких матеріалів. У цих публікаціях спортсменки ставали героїнями матеріалів про участь у міжнародних змаганнях, їхні досягнення та призові місця.
- Вінничани здобули шість нагород на чемпіонаті Європи зі змішаних єдиноборств ММА (Суспільне)
- Спортсменка з Чернігова виборола бронзову медаль на міжнародних змаганнях з олімпійського тхеквондо Austria Open 2026 (Суспільне)
Крім того, траплялися матеріали, де жінки були героїнями новин на теми політики, суспільства, культури та освіти, здоровʼя, а також життєвих історій.
Фемінітиви
За спостереженнями дослідників ІМІ, українські редакції все ще мають труднощі із системним вживанням фемінітивів у текстах. В окремих текстах редакції застосовують фемінітиви до назв посад чи професій, однак наступного разу може трапитися маскулінітив щодо цієї самої жінки.
Один із прикладів на сайті “РБК-Україна”, коли одну й ту саму експертку титрували “єврокомісар” та “єврокомісарка”.
Такі поодинокі випадки можуть свідчити або про відсутність прописаної редакційної політики, або про неуважність під час редагування. Дослідниці ІМІ не виявили жодної редакції, яка навмисно й послідовно уникала фемінітивів. Втім, проблема лишається в іншому. Фемінітиви часто використовують нерівномірно, залежно від автора чи конкретного тексту, а не як стандарт.
ІМІ рекомендує редакціям закріпити чіткі правила для команди, щоб редакторки й редактори, журналістки та журналісти дотримувалися єдиного підходу до вживання фемінітивів. Послідовне вживання фемінітивів сприятиме більшій видимості жінок у медіа і точнішому відображенню реальності, де жінки так само обіймають посади, ухвалюють рішення і є відповідальними, як і чоловіки.
*Дослідження контенту проводилось у лютому 2026 року та охопило 1000 матеріалів у 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: ТСН, “Українська правда”, Новини.live, Цензор.Нет, “Обозреватель”, РБК-Україна, Кореспондент.net, УНІАН, “24 канал”, Суспільне.
