Зеленський vs медіа: "медові" 100 днів не вдалися

"Почати нову епоху" та "Об’єднавшись – зробити неможливе".

Ці гасла з інавгураційної промови Володимира Зеленського до всіх українців могли стати і початком його стосунків з медіа. Особливо після майже повного ігнору спілкування з журналістами протягом виборчої кампанії.

Проте нової епохи, об’єднання та "медового місяця" не вийшло. Уже з перших днів і тижнів команда Президента продовжила демонструвати: традиційні медіа – не для комунікації Зеленського із суспільством. Ціла низка обіцянок Адміністрації / Офісу Президента залишилися невиконаними. Зокрема, так і не відбулася велика пресконференція, так і не почала роботи Рада з питань свободи слова.

За 100 днів найгучнішою подією у "співпраці" президентської команди зі ЗМІ став скандал з так званою "відставкою Богдана". Якби медійники продовжили визначати "ворогів преси", то керівник Офісу Президента став би головним претендентом на це звання. Навіть призначення посіпаки Віктора Медведчука Нестора Шуфрича головою парламентського комітету з питань свободи слова не затьмарило проблемних стосунків Богдана з медіа.

Це все призвело до подальшого загострення в стосунках. Водночас медійники закликали зробити висновки із ситуації з поширенням неправдивої інформації про відставку Богдана. Висновки команда Зеленського мала б зробити з усіх проблемних історій із журналістами, які сталися протягом перших 100 днів. Хоча поведінка основних соратників президента не дає підстав сподіватися на кардинальні зміни в комунікаціях Зе-команди.

Як усе починалося

Стосунки Володимира Зеленського з пресою не склалися із самого початку його президентства.

Уже перший публічний захід завершився інцидентом. На IForum охоронці Президента силою відтіснили журналістів від Зеленського. 

Фото - Ліга

Зеленський уникав запитань журналістів, коли обходив павільйон, оглядав технологічні новинки. А найбільш наполегливих представників преси "заспокоювали" охоронці. Зокрема, бодігарди застосували силу до спецкора Liga.net Юрія Смирнова.

"При отталкивании журналистов от Зеленского (по-другому назвать это сложно) я и получил несколько раз локтем в живот. Это не были целенаправленные удары, поэтому ни о каком "избиении" речи быть не может. Это было классическое поведение удошников, которые считают, что во время охраны объекта могут делать все что хотят", – описав цей інцидент сам Смирнов.

Жодних пояснень з боку Зеленського не було.

Уже за два тижні Президент спробував налагодити стосунки зі ЗМІ. Спочатку Зеленський привітав журналістів із професійним святом. 

"У вас багато талантів. Але один я ціную понад усе: ви не даєте розслабитися. Змушуєте завжди тримати себе в тонусі. За це я вам дякую. Дуже дякую", – написав він у себе на фб-сторінці.

А вже наступного дня провів зустріч із представниками медіа. Щоправда, зустріч була закрита, розмова – офрекордз, а учасники підбиралися за особистими запрошеннями Банкової.

Одна з учасниць тієї зустрічі, голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа, поділилася у себе на фб-сторінці обіцянкою Зеленського – провести пресконференцію за підсумками перших 100 днів президентства. Водночас вона звернула увагу, що цю обіцянку Зеленський давав "не дуже впевнено".

Фото - фейсбук Світлани Остапи

Скільки чекати на обіцяне?

Першою про велику пресконференцію за підсумками 100 днів заявила прессекретар Зеленського Юлія Мендель.

"Ви можете розраховувати на велику конференцію тоді, коли буде 100 днів президентства, тому що будуть певні результати напрацьовані", – сказала Мендель.

Цю заяву Мендель зробила 3 червня, у день свого призначення. Тоді на Банковій провели серію брифінгів працівників Адміністрації Президента прямо на вході до будівлі.

Тоді ж Мендель обіцяла проводити такі брифінги чи не щодня, щоб доносити позицію Президента з актуальних питань.

Фото - Укрінформ

Але обіцянку цю не було виконано. З якогось моменту прессекретар Зеленського перестала виходити на брифінги.

"Помните, Мендель давала по два брифинга в день. Прошло какое-то время, и мы сделали социологический замер. Люди не хотят слушать пересказчиков. Люди хотят слышать президента, а не как раньше: три-четыре телеканала сидят за красивым столом. Люди хотят слушать комплексные ответы на очень простом языке", – пояснив у серпні в інтерв’ю Liga.net заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко.

Фото - Ліга

Тоді Тимошенко ще обіцяв, що велика пресконференція таки відбудеться.

"Другой вопрос – в каком формате это будет. В любом случае там будут журналисты", – відповів він на запитання про пресконференцію Зеленського до 100 днів президентства.

Проте вже за кілька тижнів стало відомо – обіцяної пресконференції не буде.

Замість цього – "інтерв’ю" актору Станіславу Боклану, яке вийшло в ефірі телеканалу "1+1".

"Це не означає, що пресконференції не буде. Оскільки Президент ці 100 днів не мав можливості для повноцінної роботи, ми чекаємо, поки запрацює парламент, буде підтримано законодавчі ініціативи глави держави, будуть результати, і тоді пресконференція буде проведена. Постараємося пошвидше. Можливо, навіть восени", – зазначила Мендель у коментарі "Українській правді".

Фото - "Українська правда"

У самому "фільмі-інтерв’ю" виробником зазначено ТОВ "Квартал 95". До президентства Зеленський належав до числа бенефіціарів цієї фірми.

Запити до ТОВ та Офісу Президента щодо умов зйомки цього фільму залишилися без відповіді.

СКРІН ЗАПИТ

Це не перший випадок, коли Офіс Президента проігнорував інформаційний запит.

У серпні "Українська правда" повідомила, що Офіс Президента понад місяць не відповідав на їхні запити про доступ до публічної інформації.

Пізніше УП таки почала отримувати відповіді з Банкової. Проте без змістовної інформації щодо відвідувачів Офісу Президента та ситуації із затягуванням підписання закону про регулювання імпічменту глави держави.

Щодо "фільму-інтерв’ю", то з наближеного до телеканалу "1+1" джерела автору стало відомо, що замовником такого формату виступав канал Ігоря Коломойського. А вартість фільму становила "сотні тисяч гривень".

Спілкування без посередників

Уже в перші 100 днів Зеленського його офіс вирішив, що в інформаційній політиці будуть робити ставку на так зване "пряме спілкування із суспільством". 

"Мы провели анализ и поняли, что люди не хотят смотреть президента на пресс-конференциях, в интервью телеканалам, СМИ, во время коротких пресс-подходов. Они хотят слушать его напрямую – в камеру, хотят прямого разговора с президентом", – розповів наприкінці липня в інтерв’ю Інтерфаксу Кирило Тимошенко.

Повністю від посередництва ЗМІ Зеленський не відмовився. Він щоразу виходив із заявами до преси під час міжнародних зустрічей.

Зокрема, можна згадати спільні брифінги з Генсеком НАТО Йєнсом Столтенбергом, Президентом Франції Емманюелем Макроном, Канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, Прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяхгу, Президентом Польщі Анжеєм Дудою.

Також низку брифінгів Зеленський провів на Банковій.

Перший пройшов зі складнощами й отримав від DW назву "Перший млинець нанівець".

3 червня Адміністрація Президента анонсувала брифінг Зеленського на ґанку. Водночас в анонсі вказали, що попередня акредитація не потрібна.

Перед самим початком брифінгу журналістам повідомили, що захід перенесли всередину будівлі. На вході утворилася довга черга через проходження металошукачів. І до кінця брифінгу (який тривав лічені хвилини), за повідомленнями свідків, половина журналістів не встигла пройти поста охорони.

"Я вибачилася перед усіма. Це технічний оргмомент. Ми планували проводити на вулиці, але служба безпеки переформатувала нашу подію, тому сталася така прикра ситуація. Ми врахуємо, аби надалі такого не відбувалося", – зазначила в коментарі для DW Ірина Побєдоносцева, яка на той момент відповідала за інформаційну політику в Адміністрації Президента.

Уже наступний брифінг Зеленського на Банковій проводився з попередньою акредитацією.

За перші 100 днів Зеленського було ще три випадки, коли журналісти скаржилися на проблеми з пресзаходами за участю Президента.

На початку липня журналістам не вдалося поспілкуватись із Зеленським під час його візиту разом із головою Європейської ради Дональдом Туском до Станиці Луганської.

"Подія була анонсована Адміністрацією Президента. На неї були акредитовані журналісти. У підсумку – щонайменше 20 журналістів прибули в Станицю Луганську... Загалом очікування тривало півтори години. Після відвідування Зеленський і Туск залишили КПВВ і проїхали повз журналістів, які чекали на них на виході", – написав у себе на фб-сторінці спецкор телеканалу "Україна" Олександр Махов.

"А хто акредитовував? Бо від нас акредитації не було", – відповіла на цей допис Юлія Мендель.

У липні кілька журналістів не потрапили на брифінг Зеленського і Прем'єр-міністра Молдови Майї Санду. Тоді співробітники пресслужби пояснили це тим, що держохорона закрила вхід до приміщення за 20 хвилин до початку заходу.

У серпні на пресслужбу Зеленського поскаржилася журналістка ТСН Неллі Ковальська. 

"От зараз тільки нічого не викрикуйте. Президент не буде з вами говорити все одно!" – процитувала журналістка у себе на фб-сторінці "репліки від пресслужби" під час зустрічі Зеленського зі Вселенським патріархом.

Щоправда, були випадки, коли Зеленський особисто наполягав, щоб на події за його участю безперешкодно пускали журналістів. Наприклад, так сталося в липні під час його візиту до Миколаєва.

"Вообще всегда пускайте журналистов", – заявив Зеленський, коли дізнався, що місцеві чиновники обмежили вхід преси до миколаївського аеропорту на час візиту Президента.

Проте, як зазначалося вище, у комунікаціях команда Президента вирішила зробити ставку не на журналістів, а на спілкування з виборцями без посередників.

Серед нових підходів комунікації – "інтерв’ю в Tesla". У липні в мережу виклали відеоролик тривалістю понад 15 хвилин. У ньому Зеленський за кермом Tesla ніби давав "інтерв’ю". На ютуб-каналі "Зе! Президент" відео подивилися більш ніж 2,5 млн користувачів, а на фб-сторінці Зеленського – майже 300 тисяч.

"Оно сработало. Это именно то, что хотели слышать люди", – підсумував в інтерв’ю Інтерфаксу Кирило Тимошенко.

Також Зеленський викладав невеличкі відеозвернення. Перше з них – про дострокові вибори. На фб-сторінці Зеленського це відео подивилися 2,3 млн користувачів.

Друге відеозвернення, про намір піти до Конституційного Суду, на фб-сторінці Зеленського подивилися 780 тисяч.

Загалом за 100 днів на посаді на фб-сторінці Офісу Президента виклали три звернення, останнє – 11 липня.

А на ФБ-сторінці Володимира Зеленського – вісім відеозвернень. Останнє – 22 серпня.

За цей самий час – жодного розлогого інтерв’ю журналістам.

Богдан проти медіа

Він ще не став керівником Адміністрації / Офісу Президента, а вже провів перший брифінг для преси. 21 травня, наступного дня після інавгурації Зеленського, Андрій Богдан поспілкувався з журналістами на Банковій. Тоді ще як радник Президента з юридичних питань.

Наступного брифінгу довелося чекати понад два місяці. 

30 липня Богдан зібрав журналістів на Банковій, щоб повідомити, що до нього приходили від столичних "смотрящих" із пропозицією хабара.

Проте вже за кілька днів у Трускавці Богдан заявив кореспонденту Радіо Свобода: "Ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів". 

Що ж сталося між цими двома подіями? 

Відбулася "відставка Богдана". А точніше – інформаційний вкид про "відставку".

1 серпня українські ЗМІ поширили відповідну новину з посиланням на джерела в Офісі Президента. Підтвердженням нібито мало бути фото заяви Богдана.

Проте дуже швидко журналісти зрозуміли, що поширили непідтверджену інформацію.

"Стало очевидно, що і Богдан, і ОПУ, та й Президент Володимир Зеленський просто приколюються й використовують медіа. Причому всі медіа країни… Навіщо підривати довіру до традиційних ЗМІ? У чому прикол? Це прикол і стьоб над традиційними медіа, а також введення в оману виборців. Демонстрація їм, що не вірте нікому, тільки нашому телеграму та інстаграму. Постправда в чистому її прояві", – виклала свою версію події журналістка журналу "Новое время" Христина Бердинських.

"Представники Офісу Президента свідомо сприяли поширенню неправдивої новини: передали копію заяви одночасно декільком журналістам та протягом доби не підтверджували і не спростовували її достовірності. Отже, йдеться про цілеспрямовану провокацію проти засобів масової інформації. Готовність нової влади поширювати дезінформацію – тривожний дзвоник, що вимагає від журналістів не забувати про ретельну перевірку заяв та жорсткий контроль дій політиків", – йшлося в спільній заяві медійників щодо ситуації з поширенням інформації про "відставку Богдана".

Проте в команді Президента проблеми не побачили. Сам Зеленський запевнив, що Богдан дійсно написав заяву, тож не вважає цю історію підривом довіри до журналістів.

Зі свого боку Богдан також підтвердив, що заяву на звільнення він писав, як і всі кадри Зеленського. "Заяву писав, усі писали. Як вона з’явилася в інтернеті, не знаю. Може, журналісти-розслідувачі, може СБУ, може провокація спецслужб", – сказав журналістам Богдан.

Згодом кілька журналістів повідомили, що фото заяви Богдана отримали від його заступника – Кирила Тимошенка. 

Чиновник, який у команді Зеленського відповідає за комунікації, це спростовував.

Проте журналістка сайту "ТһеБабель", який належить Коломойському, опублікувала скриншоти листування з Тимошенком і факти, які доводили брехню чиновника.

Богдан не лише вирішив відмовитися від "посередництва" журналістів. Ба більше, він вирішив судитися з медіа.

У серпні він звернувся до суду з позовом проти журналістів програми "Схеми" і Національної громадської телерадіокомпанії України щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Як пояснили в Офісі Президента, приводом стала поширена інформація, що Богдан протягом 2018–2019 років 11 разів перетинав білоруський кордон та від 2014 року – шість разів російський. За версією ОП, таких перетинів кордону було лише два.

Засідання в цій справі призначено на 19 вересня.

Хто за свободу слова?

17 липня на офіційному сайті Президента з’явилося повідомлення, що ОП ініціює створення Ради з питань свободи слова.

"Нам важливий діалог з медіаспільнотою, тому ми запускаємо роботу ради. Вона збиратиметься регулярно", – процитували Кирила Тимошенка з експертної наради "Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення".

До складу мало увійти по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ.

"Очікується, що рада допомагатиме фіксувати та усувати загрози для свободи слова, прояви цензури. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в раді будуть представники силових відомств і медіаюристи", – йшлося в повідомленні.

За кілька днів Юлія Мендель у себе на фб-сторінці написала про технічну проблему і попросила продублювати листи з пропозиціями кандидатів до Ради з питань свободи слова при Президентові України. Також вона повідомила, що установчі збори цієї ради заплановано на початок серпня.

9 серпня в інтерв’ю Liga.net Кирило Тимошенко розповів, що йому вже надали списки до цієї ради.

"На следующей неделе или через пару недель (рада запрацює. – Ред.). Многие просто не подались. Особенно большие каналы. Мы звоним и приглашаем", – пояснював чиновник, коли рада запрацює.

З моменту цієї заяви минув місяць, а Раду з питань свободи слова при Президентові України так і не створили.

Натомість у Верховній Раді за цей час створили комітети. На чолі комітету з питань свободи слова опинився Нестор Шуфрич. Хоча комітету і обрізали повноваження, але це призначення спричинило обурення медійників.

"Медіарух закликає новообрані партії і насамперед президентську політсилу "Слуга народу" не допустити головування в комітеті свободи слова представника ОПЗЖ, члени якої використовують підконтрольні медіа для пропаганди та маніпуляцій і брали безпосередню участь в утисках свободи слова", – йшлося в спільній заяві Медіаруху напередодні голосування в парламенті за формування комітетів.

Цю заяву партія Зеленського проігнорувала.

"Це кадрове рішення було розцінено як жест зневаги до медіаспільноти та громадянського суспільства загалом. Але, схоже, саме на такий ефект автори рішення і сподівалися. На тлі раптових обшуків на Суспільному все це бачиться досить похмуро", – йшлося в статті "Похід проти медіа" журналу "Тиждень".

Разом із призначенням Шуфрича автор статті Максим Віхров згадав нові правила роботи журналістів у Кабміні – працювати за закритими від преси дверима. Прем’єр пояснив це нововведення тим, що засідання уряду "не повинні перетворюватися на шоу".

"Таке рішення скидається на чергову демонстрацію сили: нова влада навмисне провокує медіаспільноту на конфлікти, розраховуючи накинути їй свої правила гри… Не виключено, що між владою та журналістами справді почнеться "холодна війна", – зазначив Віхров.

Припинити війну з медіа

В інавгураційній промові Зеленський казав про спільний шанс та спільну відповідальність для всіх українців. Казав про національну ідею, про об’єднання. 

Проте 100 днів показали, що в його команді є люди, які готові воювати проти медіа, знищувати довіру до журналістів та журналістики. Водночас прикриваючись тим, що доносити інформацію до суспільства чиновники можуть і без посередників.

Може, і так.

Але син Володимира Олександровича вислів "Зеленський – Президент" почув не з інстаграма, фейсбука чи ютуба, а з телевізора. Принаймні сам Зеленський згадував це у своїй першій промові в парламенті. Та й цитував він гучні заголовки явно з новин, а не з фб друзів.

Тож за підсумками перших 100 днів Зеленському варто було б зупинити розв’язану війну проти четвертої влади. Бо завтра син може почути неприємні вислови з телевізора. Або прочитати гучні заголовки в пресі чи інтернет-медіа…

Олексій Братущак