З якими перешкодами стикалися журналісти Волині після повномасштабного вторгнення

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну волинські журналісти стикалися з різними перешкодами: погрози, агресія, DDoS-атаки, фінансові труднощі, робота з укриттів, написання текстів за відсутності електроенергії, надання інформації та інше. 

За даними моніторингу російських воєнних злочинів, що здійснює Інститут масової інформації, за рік та два місяці з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 509 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.  

Під час війни журналістам важко морально і фізично, якщо в бронежилеті та з додатковою технікою. Особливо важко, якщо війна у твоїй країні. 

Журналісти Волині висвітлювали після повномасштабного вторгнення не один похорон загиблих на війні й водночас продовжують писати про життя. 

Волинські медійники у 2022 році неодноразово отримували погрози від росіян. Погрози надсилали редакції сайту "Конкурент" та телеканалу "Конкурент TV", сайту "Волинь Online", "Racurs.ua" та редакції сайту газети "Сім’я і дім". У листах були "рекомендації" про висвітлення дій армії Росії, а також "попередження" про відповідальність за написане. 

Редакторка сайту "Волинь Online" Мар’яна Метельська за 2022 рік отримала чимало погроз із Росії. 

"Понад 20 штук на електронну пошту надійшло. Але, звісно, ми на такі погрози не зважаємо і продовжуємо працювати. Такі ж погрози отримували й інші видання. Невдовзі відправники, мабуть, зрозуміли, що це неефективно, та перестали це надсилати", – розповіла вона. 

У відповідь на запит у Головному управлінні Національної поліції України у Волинській області повідомили, що у 2023 році не надходило звернень чи заяв до поліції від журналістів щодо перешкоджання їхній професійній діяльності, й, відповідно, кримінальні провадження за ст. 171. ККУ не розпочиналися. 

27 січня 2023 року слідчий Луцького районного управління поліції розпочав досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом погрози застосування насильства та фізичною розправою журналісту ТРК "Аверс". 

4 квітня в Луцьку вірянки намагалися завадити журналістам інформаційного агентства Конкурент потрапити до храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ (пов’язана з РПЦ). Спершу журналістам сказали, що їх не пустять, а далі порадили брати дозвіл на знімання. Журналістка Людмила Роспопа разом з колегою хотіла провести опитування вірян про те, чому вони обирають цю церкву. Також журналісти хотіли дізнатися, як люди ставляться до подій, що відбуваються навколо Української православної церкви (пов’язана з РПЦ) і чи не було думок про перехід до Православної церкви України. Тоді журналістам викликати поліцію не довелось, адже вдалося зняти відео попри зауваження жінок у церкві. 

Ще у квітні завершилася судова справа щодо перешкоджання журналістській діяльності, що тривала півтора року. 19 квітня Луцький міськрайонний суд Волинської області визнав експосадовця Підгайцівської сільської ради Георгія Штефанесу винним у привласненні бюджетних коштів та нападі на журналістку Людмилу Яворську й призначив покарання – позбавлення волі на термін п’ять з половиною років.  

Георгія Штефанесу судили одразу за привласнення, розтрату майна і заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах та організувавши злочинну групу (ч. 3 і 4 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ККУ), а також перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 ККУ).

Інцидент стався 4 січня 2021 року в селі Підгайці Волинської області, коли проєктний менеджер Підгайцівської сільради Георгій Штефанеса накинувся з кулаками на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала до Підгайцівської сільської ради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній з вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації. Неадекватні дії експосадовся є на відео.

Тоді поліція Волині відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання – ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України.

Робота нон-стоп і майже в цілодобовому режимі  

Редактор сайту ІА Конкурент Андрій Лучик розповів, що повністю змінили графік роботи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну:

"Перші місяці ми працювали без вихідних. Наш робочий день, особливо те, що стосується перших тижнів і перших місяців, був узагалі в режимі цілодобовому. Потім ми давали собі якийсь невеликий перепочинок. Грубо кажучи, робочий день був з п'ятої ранку до другої ночі".

Більшість працювала в офісі, а інші віддалено. Наприклад, якщо в людини нічна зміна з 18-ї вечора до 2-ї ночі, то не було сенсу ходити до офісу, бо комендантська година. Тоді ця людина працювала з дому. Або якщо з 5-ї ранку до 10-ї ранку зміна, то теж немає сенсу приходити до офісу.  

"Була в нас працівниця, яка виїхала за кордон, і вона тривалий час працювала віддалено з іншої країни. Якісно виконувала свою роботу, відписувала новини з-за кордону, які стосувались України. Це теж був цікавий досвід", –  розповів Андрій Лучик. 

На наступний день після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 25 лютого, ІА Конкурент зазнало DDoS-атак з території Росії та Німеччини. Головний редактор сайту ІА Конкурент Андрій Лучик та його колеги кілька годин не могли зайти на адмін-сторінку сайту. Також редактору телефонували з російського номера. 

"Всі втомилися, тому що не було повноцінної відпустки. Але завжди можна порівнювати себе з нашими бійцями на Сході України й казати, що в них теж немає ні відпусток, ні  вихідних кожен день, для них це постійна боротьба. Тому гріх жалітися, маємо те, що маємо. Розуміємо, що тримаємо інформаційний фронт, намагаємося доносити чесну, правдиву і корисну інформацію нашим читачам, глядачам. І відчуваємо відповідальність за такі речі", – зазначив Андрій Лучик.

Зараз редакція намагається перебудувати роботу відповідно до сучасних викликів.

"Зараз усе більше вимальовується субота й неділя як дні, коли немає такого великого інформаційного потоку, як було раніше. Українці все ж таки більше відпочивають у суботу-неділю. І, відповідно, ми теж намагаємося перебудувати нашу роботу. Наприклад, остання модель, яка зараз працює,  – ми максимально рівномірно покриваємо всі дні тижня і всі години, в які ми працюємо. Наразі ми працюємо із 7-ї ранку до 24-ї вечора. Якщо вночі трапляються якісь надзвичайні події, повітряні тривоги, ракетні обстріли, не дай Бог, то ми це оперативно в режимі онлайн висвітлюємо", – сказав він.

За словами Андрія Лучика, під час відімкнення світла не завжди була можливість працювати з офісу. А коли вимкали світло за місцем проживання працівника, то часто зникав і інтернет-зв’язок. А інтернет – це основне, що потрібно для роботи. 

Далі в редакції розподіляли чергування, коли вже були графіки. А якщо відбувалися позапланові відімкнення світла, то працівники одне одного страхували. 

"У редакції і в телеканалу є генератори бензинові. Вони забезпечували мінімальний обсяг електроенергії, який необхідний для роботи ноутбука. Ми запаслися цим ще до того, як почали вимикати світло. Ми прораховували ці всі ризики, ми розуміли, що де і як може бути. В офісі був запас і питної води і технічної. "Сила правди" нам давала повербанки. Теж за це дякую, вони нам дуже допомогли", – зазначив він. 

У редакції є старлінк, але майже не використовувався. Старлінк використовувався як запасне джерело живлення. Тому використовували раз чи два за весь період.

Андрій Лучик розповів, що пройшов курси домедичної допомоги. А коли їздив з колегами в поїздки на схід, то теж брав із собою аптечку. Завдяки навчанням вже є розуміння, як з цією аптечкою поводитись, як накладати турнікет, як робити тампонаж та інше. 

Роботи після 24 лютого стало більше

Редакторка сайту "Волинь.Online" Мар’яна Метельська розповіла, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну роботи стало більше.

"Менше сну, майже немає можливості на відпочинок, все подорожчало, немає можливості розширити команду, тож менша кількість роботи та обов’язків поки що залишаються в мріях. Однак ми не виїжджали за кордон, залишилися на своїх робочих місцях", – зазначила вона. 

За словами Мар’яни Метельської, вимкнення світла вплинуло на роботу взимку.

"Деякі задуми через це досі не втілені, адже в нас і так мала команда, а ці відімкнення світла не давали можливості практично цілий листопад і половину грудня працювати. Лише в грудні я під'єднала оптичний інтернет, який може працювати без електрики за допомогою павербанків, і тільки тоді стало легше. Але ноутбуків усе одно не було чим заряджати, тож відімкнення світла не давали можливості вибудувати нормальний графік роботи. Зверталася до організацій, які надають зарядні станції, але безрезультатно", – додала вона. 

За словами Мар’яни Метельської, крім фінансових труднощів у незалежному виданні є й труднощі з доступом до інформації.

"Я помітила, що не всі видання в рівних умовах. Наприклад, під час однієї наради ще минулого року навесні в ОВА, я запитала в представників влади, чому так стається, що коли приїжджають іноземні медіа, то в них немає проблеми кудись поїхати та зняти сюжет. А нам не дають навіть збирати інформацію. Тоді мені відповіли: "Так то іноземні ЗМІ, а то ви". Окрім того, був випадок, коли я намагалася зробити розслідування про одного колаборанта, то отримати доступ до будь-якої інформації виявилося складно. Натомість окремим медіа, швидко в невідомий мені спосіб коментували і друзі, і родичі… Я можу мати лише здогадки, чому так стається, але факт лишається фактом: ми постійно стикаємося з труднощами отримати доступ до інформації. Я не можу сказати, що нам відмовляють. Ні, просто, надають відмовки", –  зазначила вона. 

Як медіа зіткнулося з хейтом через незаборонені фото

Редакторка сайту "ВолиньPost" Іванна Рудишин розповіла, що повномасштабна війна спочатку повністю переформатувала роботу редакції у всіх сенсах – від локації до контенту.

"Перших два місяці ми працювали не з офісу, а з дому. Робота була цілодобовою і без вихідних. Буквально постійно (зокрема, вночі) хтось був на сайті й публікував новини реальним часом. До офісного режиму і більш-менш нормованого графіка ми повернулися наприкінці квітня 2022 року. Контент теж змінився, оскільки все так чи інакше стосувалося війни, практично зник розважальний контент. Щоправда, 23 лютого, за день до повномасштабного вторгнення, ми почали робити добірку добрих новин, бо вже тоді тривожність у людей зашкалювала. Робимо її досі щодня", – зазначила вона. 

Окрім того, команда заснувала медійну громадську організацію "Інформація і в чистому вигляді". Зараз у партнерстві з цією організацією видання завершує проєкт, який отримав грантову підтримку. 

За даними YouControl, керівником організації є Іванна Рудишин, а членом правління – Юрій Сковорода, який є керівником приватного підприємства "Волинь Post". За словами Іванни Рудишин, наразі немає планів повністю переходити на грантові кошти.

"Діяльність видання і громадської організації відокремлена. Сподіваємося далі мати підтримку від донорів на проєкти громадської організації, які зможемо реалізовувати в партнерстві з виданням. Окрім того, маємо надію на повне відновлення "довоєнних" показників прибутку від надання рекламно-інформаційних послуг видання", – зазначила вона.

За словами Іванни Рудишин, найбільша перешкода в роботі після повномасштабного вторгнення – це те, що впав рекламний ринок. Тому спочатку не могли забезпечити свою самоокупність:

"Це на деякий час спричинило мінімальну заборгованість із зарплати. Але ми швидко адаптувалися, шукали грантову підтримку, брали участь у проєктах НСЖУ, тому змогли втриматися перший період. Згодом прибутки від реклами стали поступово повертатися. Матеріальні виклики спричинили те, що ми змушені були звільнити, для прикладу, фотографа, який працював штатно, і використовувати ці послуги ситуативно за потреби. Окрім того, перші місяці ми працювали з дому, бо редакція втратила можливість оплачувати оренду офісу і комунальні послуги". 

Інший виклик – у редакції спочатку не знали, як працювати з кризовими комунікаціями, бо ті, хто мав би їх забезпечувати, не знав, як це робити. Зокрема, йдеться про взаємодію з військовою адміністрацією та іншими структурами. Проте згодом з’явилася певна системність і розуміння. 

Також ще одним викликом був хейт у бік команди видання після повномасштабного вторгнення.

"У коментарях прилітали прокльони навіть тоді, коли ми публікували ілюстративне зображення до новини про вибухи в місті чи області. Ми робили все так, як радило Міноборони й інші компетентні структури, але людям здавалося, що ми наражаємо регіон на небезпеку своїми публікаціями. Ще один виклик – месенджери й соцмережі. Інформація тут поширювалася надто швидко, адже її ніхто не перевіряв на правдивість. Треба було в цих умовах конкурувати з безвідповідальними анонімними ресурсами, водночас не втрачаючи авторитету й читача", – зазначила вона. 

Журналіст зібрав більш як 3 мільйони для ЗСУ

Мирослав Ватащук – відомий журналіст із Луцька, який є волонтером та активно допомагає ЗСУ. 

Він є адміністратором проєкту "Медіа-кава" у Facebook, де кожен може поторгуватись і купити можливість випити кави з представниками медіа чи ньюзмейкерами. Зібрані кошти з благодійного аукціону Мирослав Ватащук передає на допомогу бійцям Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Станом на кінець квітня цього року в межах проєкту вдалося зібрати 3,2 мільйона гривень.  

Мирослав Ватащук, співпрацює з "Гал-інфо" та "Інсайдером", теж розповів, як повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на роботу.

"Дуже просто – одномоментно залишився без чотирьох робіт. Тож лише з квітня минулого року влаштувався на першу роботу від початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого нічого особливо не змінилося в роботі. Істотно знизилися доходи, комендантська година, але акредитацію Міноборони оформив практично відразу, як запрацювала ця функція. А щодо робочих завдань, яке ставить переді мною керівництво на роботі – то вони стандартні для будь-якого медіа", – зазначив він. 

За словами Мирослава Ватащука, із серйозними перешкодами після 24 лютого не стикався.

Істотно скоротилися доходи у зв’язку з втратою джерел доходів, але з часом знайшов нові. Також вдячний за надану матеріальну допомогу від Інституту масової інформації, яка була вельми актуальною.

Станом на сьогодні автором найдорожчого каволота є Меланія Подоляк, координаторка фонду Сергія Притули. Ставку в розмірі 100 тисяч грн поставив Андрій Журжій за можливість поспілкуватись із нею за кавою. 

Нагадаємо, раніше Інститут масової інформації підрахував, якими були новини про волонтерство у медіа Волині.