
Російські пропагандисти приховують масштаби руйнувань Керченського мосту, підміняють інформацію про наслідки українських атак обіцянками швидкого ремонту та маніпулюють його цивільним призначенням. Водночас вони відкрито закликають руйнувати українську інфраструктуру, навіть визнаючи, що такі удари можуть не мати істотного військового значення. Натомість бажаними результатами називають погіршення умов життя цивільного населення, посилення міграції та економічні збитки. Як російська пропаганда приховує результативність українських ударів і виправдовує атаки на цивільних, дослідив Інститут масової інформації.
Упродовж 16–19 листопада українські військові тричі атакували Керченський міст. 16 листопада окупаційна влада повідомила про перший удар та обмеження руху. У ніч на 17 листопада обвалились арка та проліт автомобільної частини мосту, а в ніч на 19 листопада удар припав на залізничну частину, що призвело до пошкодження колій і зупинення руху потягів.
Російські пропагандистські медіа загалом повідомляли про атаки та спричинені ними транспортні обмеження. Проте замість пояснення масштабів руйнувань росіянам обіцяли все швиденько відремонтувати, навіть називали терміни запуску руху та переконували, що результати ударів по мосту не впливають на постачання до окупованого Криму.

Наприклад, 19 листопада ТАСС визнає пошкодження конструкцій і зупинення автомобільного та залізничного руху, але не вдається в деталі й не пояснює, які саме частини споруди постраждали та наскільки серйозними є руйнування. Водночас стверджує, що російська влада розглядатиме різні варіанти відновлення мосту.
В іншій публікації ТАСС цитує віцепрем’єра РФ Марата Хуснулліна, який обіцяє запустити окремі елементи мосту через один-два місяці. Щодо решти конструкцій посадовець обмежується словами “Інше – будемо дивитися”.

Отже, росіянам пропонують обговорювати майбутній ремонт, не пояснюючи, що саме доведеться відновлювати.

Тим часом “Комсомольская правда” замість інформації про руйнування мосту поширює розповіді про героїзм залізничників. Видання обіцяє якнайшвидше відновлення залізничного сполучення та цитує окупаційного керівника Криму Сергія Аксьонова, який вихваляє “героїчні зусилля” ремонтників, запевняє, що влада впорається з труднощами, і закликає довіряти лише офіційним джерелам. Про масштаби пошкоджень – ані слова.

В іншій публікації “Комсомольская правда” все ж визнає, що автомобільний рух мостом залишається недоступним уже кілька діб через пошкодження конструкцій. Але й тут росіян заспокоюють, що залізничне сполучення, мовляв, удасться швидко відновити, як це вже робили раніше. Наскільки серйозно постраждав міст, видання так і не пояснює.
Як пропагандисти шукають “хороші новини”
Провоєнний Telegram-канал “Рыбарь” не став удавати, що нічого серйозного не сталося. У дописі він визнає обвалення арки автомобільної частини Кримського мосту разом з дорожнім полотном. Ба більше, називає це найсерйознішим пошкодженням споруди від початку повномасштабного вторгнення. Канал навіть попереджає, що ремонт ускладнює загроза нових українських ударів, а логістику до окупованого Криму доведеться перебудовувати.

Але довго залишати росіян з такими невтішними новинами канал не став. Уже в наступному дописі запевняє, що постачання до півострова можна забезпечити суходолом.

Згодом знайшлися й “хороші новини”: попри руйнування автомобільної частини мосту, залізничне сполучення росіянам вдалося тимчасово відновити. “Рыбарь” хвалить оперативність російських відомств і нагадує про досвід попередніх ремонтів.

Навіть визнавши найсерйозніші руйнування мосту за час повномасштабної війни, пропагандисти вишуковують привід для заспокоєння росіян та пропонують захоплюватися тим, як успішно їхня влада бореться з наслідками російської агресії.
Нібито цивільний Керченський міст
Але знайшлися такі обдаровані пропагандисти, які змогли підвести свою аудиторію до висновку, що Керченський міст був майже непотрібний. Так, провоєнний телеграм-канал “Два майора” поширює заяви представників окупаційної влади про те, що міст нібито не мав військового значення.

Помічниця окупаційного керівника Криму Ольга Курлаєва називає його “абсолютно цивільним об’єктом” і стверджує, що ним їздили лише легкові автомобілі та пасажирські автобуси. За її словами, навіть військовий транспорт мостом не пересувався. Радник окупаційного керівника Криму Олег Крючков додає, що споруду майже не використовували для постачання продовольства, товарів і пального, а логістичні ланцюги нібито залишилися неушкодженими.
За версією пропагандистів, українські військові атакували суто цивільний об’єкт, який до того ж майже не використовували для постачання окупованого півострова. Про військове значення мосту – жодного слова. А всі наслідки його руйнування нібито зводяться до незручностей для цивільних пасажирів.
Виходить, Керченський міст майже нічого не перевозив і особливого значення не мав. Щоправда, після його пошкодження Росії чомусь довелося терміново шукати альтернативні маршрути постачання.
Російська пропаганда прагне помсти
Російська пропаганда переконує, що українські атаки не завдали Кримському мосту серйозної шкоди. Але помститися за них вимагає так агресивно та істерично, ніби міст зруйнували вщент. Провоєнні телеграм-канали закликають до нових ударів по Україні. Причому пропонують руйнувати не лише транспортну інфраструктуру, а й українську економіку загалом.

Наприклад, “Рыбарь” у дописі про відновлення руху закликає знищувати український економічний потенціал. Автори називають це найефективнішим способом наблизити “дипломатичне рішення” війни. Тобто спочатку пропонують завдати Україні якомога більшої економічної шкоди, а потім назвати це шляхом до дипломатії.

Ще відвертіше “Рыбарь” пояснює, навіщо Росії руйнувати мости в Києві. Канал визнає, що з військового погляду знищення переправ може істотно не вплинути на забезпечення ЗСУ. Але наполягає на необхідності знищення умов для життя в Києві
Тобто російські пропагандисти фактично пропонують російським військовим воювати з цивільним населенням України. І навіть не приховують цього. За їхньою викривленою логікою, мости мають залишатися недоторканними, але лише російські.
Для цього огляду ІМІ проаналізував публікації за 16–19 листопада 2026 року п’яти російських сайтів – РИА Новости, ТАСС, RT на русском, “Известия”, “Комсомольская правда” – та п’яти провоєнних телеграм-каналів: “Рыбарь”, “Два майора”, “Операция Z: Военкоры Русской Весны”, WarGonzo і “Соловьёв”.