Як волинський журналіст зібрав перший мільйон для допомоги ЗСУ
Мирослав Ватащук – відомий журналіст із Луцька, який ще займається і волонтерством. Він є адміністратором проєкту "Медіа-кава", де кожен може поторгуватись і купити можливість випити кави з представниками медіа чи ньюзмейкерами. Зібрані кошти з благодійного аукціону спрямують на допомогу бійцям Сил спеціальних операцій Збройних сил України. В липні в межах проєкту вдалося зібрати перший мільйон гривень.
– Проєкт "Медіа-кава" існує вже кілька років. Коли цього року ти його відновив і як цей проєкт змінився в порівнянні з минулими роками?
– Перший каволот, тобто виставлення на продаж і можливість поспілкуватися з кимось із цікавих людей за філіжанкою кави наживо чи онлайн, було опубліковане 10 травня о 17:00.
Що змінилося? У попередніх "Медіа-кавах" я збирав гроші на гуманітарні потреби. Йшлося про медичне обладнання, медикаменти, кошти на лікування бійців у Волинському обласному госпіталі ветеранів війни. Натомість цьогорічна перша "Медіа-кава" заточена, так би мовити, на фронт, на передову. Зрозуміло, що я не купую зброю чи боєприпаси, але я закуповую ті речі, які потрібні для бійців на передовій.
Раніше "Медіа-кава" стосувалася медійників (журналістів, блогерів чи представників пресслужб). Зараз вона розширена. Авторами каволотів, з якими можна попити каву, стали й ньюзмейкери. Тепер "Медіа-кава" повноцінніша, адже медіа не обмежується самими медійниками, а є і ньюзмейкери, без яких робота медійників була б недоречна і непотрібна насправді. Це люди, про яких створюють новини й про яких пишуть: військові, лікарі, письменники, співаки, музиканти, художники, правоохоронці.
– Скільки проєктів "Медіа-кава" вже було?
– Складне питання. "Медіа-кава" виросла з проєкту "Кава з волонтером", який започаткувала у 2015 році група волонтерів. Авторкою проєкту та ідейною натхненницею є Вероніка Федосова-Цибульська, відома волинська волонтерка і зооволонтерка.
Виросла ідея жартома. Тоді ми жили в умовах локальної війни на Донбасі. Це був квітень 2015 року. Люди були виснажені морально, економіка на спаді, бо теж вдарило по країні. Збирати кошти на потреби бійців АТО, як тоді казали, ставало дедалі важче. Під час одного з нічних жартівливих листувань іронічно вирішили: "Давайте вже волонтери будуть продавати самих себе!" Потім цю ідею пізніше обтесали, викристалізували, і виникла "Кава з волонтером". Цей проєкт втілили, зібрали доволі значну суму. Кошти спрямували на допомогу атовцям.
Десь за рік чи два, у 2016 чи у 2017 році, у мене виникла ідея відновити цей проєкт, але вже у форматі "Медіа-кави". Я тоді звернувся до адмінів, з якими ми робили "Каву з волонтером", спитав, чи можна використовувати цю платформу, люди погодились. У першій "Медіа-каві" мені ще допомагали декілька адмінів з нашої попередньої команди. Що стосується кількості проведених "Медіа-кав" – відверто скажу, що не знаю. Треба моніторити. Точно скажу, що "Медіа-кава" щонайменше третя. Тому що в мене збереглися екселівські таблички ставок 2017 і 2018 року.
– Зараз "Медіа-кавою" займаєшся ти сам?
– Я є адміністратором. Складаю графік публікацій каволотів, і я їх публікую. Веду облік ставок, здійснюю контроль за порядком у групі, верифікую акаунти й чищу від ботів, контролюю оплату каволотів, їхнє вчасне закриття, витрачаю кошти на замовленню хлопців, їм передаю, веду бухгалтерію. Сказати, що все я сам роблю, – неправильно з однієї простої причини: якщо треба щось знайти, а я в цьому не шарю, то я звертаюся до людей, які в цьому розбираються. Наприклад, щодо електроніки чи амуніції. Мені допомагають знайти, де дешевше. Це, звичайно, допомога, але я ж не роблю все сам.
Також у нас є група користувачів, які відомі як "збірна солянка анонімів на секретній базі НАТО в Естонії". З одного боку, принципом медіакави є добровільні ініціативи. З іншого – є багато користувачів "Медіа-кави", які мене знають і пропонують написати комусь із селебрітіз. Буває, що мені хтось каже: "А продаймо цю людину на "Медіа-каві"!" І тоді я до цієї людини звертаюся. Якби не ця група користувачів, я б, напевно, вже давно закрив "Медіа-каву".
– На що зараз збираєш гроші щодо проєкту "Медіа-кава"?
– На потреби бійців спеціальних операцій Збройних сил України. Всі кошти, які надходять на картку в межах "Медіа-кави", витрачаються туди.
– Яка була твоя реакція, коли ти зібрав на картці перший мільйон завдяки проєкту "Медіа-кава"?
– Надійшов, круто. В принципі, я вже очікував, коли він надійде, бо все до того йшло. Щоб сказати, що були якісь екстраемоції, то це ж не для мене збирається. Ці кошти не повинні лежати, от зараз збираємо велике замовлення, цих коштів уже фактично немає.
– Який був найдорожчий каволот?
– Автором найдорожчого каволота є Меланія Подоляк, координаторка фонду Сергія Притули. Ставку в розмірі 100 тисяч грн поставив Андрій Журжій за можливість поспілкуватись із нею за кавою.
– Які є правила в цьому проєкті та яких правил не можна порушувати?
– По-перше, це культура спілкування. Користувачі, які застосовують нецензурну лексику або починають спамити на тему некультурщини, зазвичай отримують спочатку попередження, а потім бан. Інколи відразу бан. Також ми маємо одне просте розуміння. "Медіа-кава" має два кольори – синій і жовтий. У ній немає місця партійним кольорам. Якщо автором каволота є представник якоїсь політичної сили, наприклад депутат, то ми не зазначаємо, яка це політична сила, – це наразі немає жодного значення.
Зрозуміло, що не можна видаляти ставки. За видалення ставки спочатку прилітає попередження і обмеження в ставках на 12 годин. Якщо це трапляється повторно, то в бан. Якщо ставка не оплачується, то таке теж інколи трапляється. Але є прохання впродовж 24 годин оплатити або ж вийти на зв’язок і сказати, що є поважні обставини. Різне трапляється в цьому житті. Коли ставка не оплачена і людина тривалий час не виходить на зв’язок, то цей користувач блокується, щоб не було таких ситуацій у майбутньому. В таких випадках ставка скасовується і виграє каволот той, хто ставив попередню ставку.
– Як вам вдається поєднувати журналістику і волонтерство?
– Складне питання. Робота робиться у вільний від волонтерства час. Має бути навпаки, але, на жаль, маємо те, що маємо. "Медіа-кава" забирає багато часу, а жити теж за щось треба. Це робиться на безоплатній основі. Відповідно, треба і працювати. Мені пощастило з керівництвом, яке розуміє, що інколи не встигаю десь щось доробити, тому йде на зустріч.
Ще додам про один міф, що неприємно, про нього запитують і волонтери. Є такий міф, що волонтер має право забирати собі 20% пожертв за те, що він волонтерить. Не може і не має жодного права забирати жодної копійки з пожертв собі на свої власні потреби чи на прожиття, так би мовити, з тієї простої причини, що це є донати й пожертви. Ті кошти, які були надіслані на волонтерську картку на потреби ЗСУ чи Нацгвардії, мають бути витрачені саме на ці потреби.
– Чи допомагає тобі волонтерство в журналістиці?
– Напевно, що ні. Радше журналістика змусила мене прийти у волонтерку. Волонтерка в журналістиці за великим рахунком нічим не допомогла.
– Як довго триватиме проєкт "Медіа-кава"?
– Складне запитання. Про це мене не раз вже питали. Я завжди орієнтувався на те, яку кількість каволотів ще можу виставити на продаж. Цитуючи одну з відомих медійних персон, ще два-три тижні, максимум місяць. Але важко сказати, тому що сьогодні (25 липня на момент запису розмови. – Авт.) було виставлено три каволоти, додалося приблизно п'ять.
Спілкувалася Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
Help us be even more cool!
