Українські онлайн-медіа практично не мають редполітик – моніторинг ІМІ

Фото – sproutsocial.com

Лише 8 із 50 промоніторених ІМІ онлайн-медіа оприлюднили для загального ознайомлення власні редакційні політики. Ще у двох оприлюднені документи / декларації можна лише частково зарахувати як редполітики.

Такими є результати моніторингу, проведеного ГО “Інститут масової інформації” в серпні 2020 року. Цей матеріал є продовженням дослідження ІМІ 50 вебсайтів з українського сегмента інтернету.

Онлайн-медіа, які мали редполітики. До восьми прозорих у частині редакційної політики видань увійшли: Радіо Свобода, РБК-Україна, “Українська правда”, “Економічні новини” (enovosty.com), Громадське, ВВС-Україна, а також сайти двох телеканалів – ЗІК та “НьюзВан”. Це становить лише 16% досліджених найпопулярніших новинних сайтів. 

Чи не найдокладнішими серед усіх розглянутих популярних онлайн-медіа є принципи та правила роботи інтернет-видання “Українська правда”. Вони містять не лише вимоги до самого процесу створення матеріалів (що охоплює дотримання точності, балансу, достовірності), а й технічні стандарти, правила взаємодії із зовнішніми стосовно редакції особами й навіть певні вимоги щодо поведінки журналістів у соцмережах.

Досить докладним також є кодекс Радіо Свобода, який охоплює стандарти повноти, неупередженості, достовірності (у цьому матеріалі під достовірністю мається на увазі перевірка джерел інформації), балансу. Також окремо підкреслюється ідеологічна незаангажованість РС, але в межах підтримки редакцією демократичного ладу та прав людини.  

Редакційна політика і стандарти РБК-Україна за структурою доволі подібні до документа “Української правди”. Вони охоплюють вимоги до повноти, об’єктивності, достовірності, недопущення дискримінаційних висловлювань. Тут також наявний пункт щодо використання соцмереж з боку журналістів. 

Редакційна політика видання “Економічні новини” (“Экономически новости”) досить лаконічна і містить вимоги щодо повноти, об’єктивності / збалансованості інформації, дотримання авторських прав.

Українська служба ВВС подала в себе на сайті посилання на редакційні настанови, але документ англійською мовою. Це є не зовсім дружнім підходом до читачів, які не володіють цією мовою. Але все ж на вебсайті загалом роз’яснено редакційні стандарти щодо достовірності, точності інформації, виправлення помилок та ін. 

Вебсайти телеканалів. Оприлюднення редакційних статутів передбачено законом для теле- та радіоканалів. 

Громадське ТБ в розділі “Наші політики” коротко згадує про “точну, достовірну та актуальну інформацію” і визначає політики конфіденційності, посилань на інші сайти, контенту відвідувачів тощо.

Редакційний статут телеканалу ЗІК оприлюднено на сайті, хоча знайти його непросто, оскільки відповідне посилання заховано в розділі “Структура власності”. Сам статут є доволі докладним і традиційно охоплює як вимоги до створення та поширення інформації, так і до функціонування редакційної ради, права й обов’язки творчих працівників та колективу каналу. Аналогічна ситуація і з редакційним статутом телеканалу “НьюзВан”, який, щоправда, усе ж простіше знайти на його вебсайті.

Окреме питання до багатьох інших телеканалів, яких закон аналогічно зобов’язує оприлюднювати редакційні статути, але вони його не виконують. Частину вебсайтів телеканалів можна вважати “з приколом”, оскільки із самого сайту на редакційний статут вийти не вдається, посилання на нього немає. І лише якщо загуглити назву телеканалу ICTV або “Еспресо ТВ” зі словами “редакційний статут”, то пошуковик видає вебсторінку сайту зі статутом. Тобто сторінка зі статутом існує десь у надрах сайту, але користувачеві не надано можливості перейти на неї із самого сайту, бо ніде на ньому не вказано, що існує такий його розділ. Можна лише припускати, що це технічні недоліки, унаслідок яких про редстатути забули під час оновлення сайтів. Але ми не враховували в таких випадках це як факт публікації редстатуту з огляду хоча б на те, що не зрозуміло, чи відповідна його версія ще є актуальною наразі. 

Не спромоглися опублікувати на своїх сайтах власні редакційні статути й телеканали 24, “Прямий” та 112. 

Новинний сайт Суспільного мовника функціонує окремо від сайту телеканалу, але в такому разі було б логічно розмістити на ньому правила редакційної політики. Які, однак, на цьому сайті відсутні.

Мінімально задекларовані редполітики. До цієї категорії ввійшли два сайти – “Апостроф” та “Українські новини”. На вебсайті “Апострофа” задекларовано: “Редакційна політика “Апостроф” базується на принципах неупередженості, точності та достовірності, оперативності, об'єктивності та збалансованості подачі інформації. Також “Апостроф” дотримується етичних стандартів журналістики...”

Інформаційне агентство “Українські новини” заявляє в себе на сайті, що воно “намагається забезпечити, щоб уся інформація на сайті ukranews.com була максимально достовірною”. 

Загалом сайти з мінімально задекларованими редакційними політиками становлять 2% всіх досліджених.

Покращили свою прозорість у частині редакційної політики, як порівняти з попереднім роком, три сайти – РБК-Україна, ЗІК та “Апостроф”.

Решта ж 80% досліджених інтернет-видань узагалі не опублікували якоїсь інформації про власну редакційну політику. 

Ми не вважаємо, що в решти досліджуваних вебсайтів немає редакційної політики. Ймовірно, що в певної частини вона наявна, але не публічна. Причини цієї непублічності можуть бути різні, включно з політичною заангажованістю. 

З іншого боку, наявність оприлюдненої редакційної політики ще не гарантує її дотримання на практиці. Однак вона демонструє хоча б намір редакції бути прозорими й підзвітними аудиторії та функціонувати на принципах журналістських і етичних стандартів. 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.