Патерналістський Крим. Як окупаційна влада формує залежність і контроль через медіа

Ілюстрація ІМІ

Проросійські кримські медіа продовжують штучно створювати атмосферу добробуту та процвітання на півострові. Для цього інформаційне середовище наповнюється позитивними матеріалами соціального спрямування та розважальним контентом.

Загалом контент проросійських кримських медіа зараз аж на 67% складається із соціальних новин, матеріалів розважального характеру та новин про покращення благоустрою. Ще 18% матеріалів припадає на кримінал, ДТП та надзвичайні новини.

Такими є результати моніторингу семи проросійських кримських онлайн-ресурсів, який проведено в період із 24 до 29 жовтня 2024 року включно.

Контент кримських медіа

Цікаво, що питанням "СВО" присвячено 12% усієї інформації в досліджених кримських медіа. Переважна більшість пропагандистських наративів припадає на теми культури, літератури, історії та релігії (загалом 7% матеріалів у кримських медіа).

Лише 3% інформації в кримських медіа стосувались України – і всі вони були присвячені бойовим діям в інтерпретації Кремля.

Великий акцент на соціальних новинах і розважальному контенті спрямований на відвернення уваги мешканців Криму від реальних проблем, таких як економічні труднощі, соціальна ізоляція та репресії. Складається враження, що розважальний контент і соціальні новини відіграють роль "інформаційного шуму", витісняючи альтернативну або критичну інформацію. У ситуації, коли доступ до незалежних джерел обмежений, цей підхід стає особливо ефективним для контролю за суспільною думкою.

Ілюзія добробуту й процвітання, яку створюють пропагандистські медіа в матеріалах щодо соціальної тематики та благоустрою

За даними моніторингу ІМІ, 18% контенту досліджених кримських медіа зосереджено на соціальних питаннях. До цієї збірної тематичної групи ввійшли також теми освіти й медицини.

Так, до прикладу, в кримських садочках дітей планують в ігровій формі привчати до "патріотизму", про це пишуть відразу кілька медіа:

• "В Крыму предложили приучать детей к патриотизму с детского сада" – SevastopolMedia.ru
• "В Крыму поддержали идею проводить "Разговоры о важном" в детских садах" – KP.RU

У новині наводять думку першої проректорки Кримського інженерно-педагогічного університету імені Февзі Якубова Анжеліки Лучинкіної про те, що "прищеплювати дітям правильні цінності та почуття патріотизму потрібно з раннього віку".

Акцент на "патріотичному вихованні" є частиною масштабної стратегії з формування ідеологічно лояльного покоління. Це знижує ймовірність критичного ставлення до окупаційного режиму в майбутньому.

Щодо медицини медіа півострова писали про щеплення проти грипу, статистику стосовно захворюваності на ковід та встановлення інсулінових помп.

Частина цієї соціальної інформації спрямована на задоволення потреб незахищених верств населення, як-от, наприклад, пенсіонерів:

• "Указ подписан: россиян, у которых низкая пенсия, начислят надбавку – без подачи заявления" – SevastopolMedia.ru
• "Сделают перерасчет и выплатят в большем размере: всех пенсионеров ждут новые суммы" – SevastopolMedia.ru
• "Более 10 тысяч крымских семей получают ежемесячную выплату из материнского капитала" – "Миллет"
• "Около 110 тысяч российских льготников примут санатории Крыма до конца года" – "Миллет"

Значна увага до соціальних тем спрямована на створення ілюзії стабільності й добробуту. Ці матеріали відвертають увагу від реальних викликів, таких як економічна криза, міжнародна ізоляція та репресії.

Окрему увагу в кримських медіа приділяють комунальним питанням та благоустрою.

На сайтах півострова не втомлюються повторювати, скільки поремонтовано доріг та переходів ("В Севастополе завершили ремонт транспортной развязки", – SevastopolMedia.ru; "Капремонт перехода на Матроса Кошки завершат до 1 ноября" – Первый Севастопольский), будинків та музеїв  ("Когда отремонтируют фасад дома на Нахимова, 17" – Первый Севастопольский, "Реставрацию музея Пушкина завершили в Гурзуфе" – Крыминформ).

Роблять усе, звісно, з випередженням графіка.

Скриншот ІМІ із сайту "Крымское информационное агентство"

Якщо ж трапляються певні ексцеси в комунальній сфері, всі служби й посадовці, як ті Чіп і Дейл, поспішають на допомогу кримчанам. 

Кримська прокуратура навіть проводить перевірки щодо відсутності опалення в будинку. "Прокуратура Криму перевірить інформацію, розміщену в соціальних мережах, про порушення прав мешканців багатоквартирного будинку", – пише Крымское информационное агентство.

А самопроголошений прем'єр-міністр тимчасової російської окупаційної влади в Криму Сергій Аксьонов особисто контролює реставрацію Воронцовського палацу, пише SevastopolMedia.ru. Така систематична демонстрація "соціальної турботи" спрямована на закріплення враження, що окупаційна влада ефективна й корисна для мешканців півострова.

Проте, щоб не було занадто нудотно, додали новини про кримінал та ДТП, на цей контент припадає 18% інформації, але й у цих новинах "доблесна російська поліція" стоїть на сторожі інтересів кримчан – усіх злочинців затримають та посадять.

• "Силовики задержали вымогателей в Севастополе" – SevastopolMedia.ru
• "В Крыму сотрудники ДПС задержали нетрезвого мотоциклиста" – SevastopolMedia.ru
• "Напавшему на губернатора Андрея Чибиса дали 13 лет тюрьмы" – Первый Севастопольский
• "Крымский мошенник, укравший товара с маркетплейса на 13 миллионов рублей, получил 4 года колонии" – Крымское информационное агентство

Висвітлення успіхів у боротьбі з криміналом і аваріями використовується для легітимізації влади та формування позитивного іміджу силових структур.

Проросійські кримські медіа активно використовують соціальні питання, кримінальні новини та теми благоустрою як інструмент пропаганди. Це не лише формує ілюзію добробуту, але й слугує засобом для зміцнення контролю над інформаційним простором і впливу на свідомість мешканців окупованого півострова.

Що пишуть кримські сайти про "СВО" та як медіа допомагають вербувати кримчан у російську армію

Згідно з моніторингом, 12% матеріалів на проросійських сайтах окупованого Криму присвячено темі "спеціальної військової операції" ("СВО"). Проте значна частина цих публікацій не стосується безпосередньо воєнних дій на фронті. Замість цього кримські медіа зосереджуються на повідомленнях про успішне збиття безпілотників над півостровом. 

Наприклад, матеріали з акцентом на "героїчних діях" російських військових і сил ППО створюють враження, що Крим перебуває під надійним захистом. Ось типові заголовки:

• "Российские военные сбили два украинских беспилотника над Чёрным морем" – SevastopolMedia.ru
• "Системы ПВО успешно ликвидировали угрозу у побережья Крыма" – Крымское информационное агентство

Скриншот ІМІ із сайту "Миллет"

Також сайти висвітлювали загибель кримчан, які воювали на боці Росії. Сайт SevastopolMedia.ru пише про смерть капітана II рангу Дмитра Лисенка та молодшого сержанта Володимира Коваленка. Зі свого боку Первый Севастопольский повідомляє про загибель бійця батальйону "Тигр" з позивним Педагог Валерія Міллера, що загинув на Курщині.

Скриншот ІМІ із сайту "Первый Севастопольский"

Проте, незважаючи на значну кількість земляків, що загинули на війні, кримські журналісти у своїх матеріалах про "СВО" продовжують вербувати жителів Криму на цю війну. Так, на деяких кримських ресурсах у матеріалах про "СВО" додається цілий абзац з контактами для охочих завербуватися на війну.

Скриншот ІМІ із сайту "Миллет"

Такі абзаци вставляють у наснажливі та повні переможних реляцій матеріали.

А кримську молодь спонукають підтримувати "героїв СВО" за допомогою "чарівного поштовху": "Знаєте, молодь, хай би якою доброю та класною категорією громадян нашої країни вона була, їй завжди потрібний такий "чарівний поштовх", скажімо так. І епоха викликів – це те, що об'єднувало та об'єднує молодих людей", – цитує "Миллет" окупаційного голову "Державного комітету молодіжної політики Республіки Крим" Олексія Зінченка.

Кримські медіа уникають опису реальних бойових дій або втрат, натомість акцентують на "захисті" Криму. Такий підхід дозволяє мінімізувати занепокоєння місцевого населення та створювати уявлення про успішність російської армії.

Як у матеріалах про культуру, історію та літературу кримчан занурюють у "рускій мір"

Один з головних російських наративів у кримських медіа – це стирання з пам'яті мешканців півострова всього, що стосується України, та заглиблення кримського суспільства в так званий рускій мір.

Це впроваджується шляхом розповсюдження матеріалів про "велику російську літературу", перекручену та спотворену історію, а також матеріалів, що стосуються культури.

Наприклад, у матеріалі "Победа русской армии: мифы и реальность Балаклавской битвы" на сайті "Кримської газети" йдеться про нібито спотворену англійцями історію битви біля Балаклави під час Кримської війни: "170 років тому, 25 жовтня 1854 року, біля невеликого кримського містечка Балаклава відбулася знаменита битва, з якою пов'язана ціла низка безглуздих міфів, що досі вперто тиражуються в інформаційному просторі. Переважно ці фантастичні історії були запущені в обіг добряче побитими під Балаклавою англійцями".

Сайт SevastopolMedia.ru, своєю чергою, щоденно публікує екскурс у російську історію. 

У виданні "Кримська газета" в матеріалах на історичну тематику навіть просувається фейк про те, що саме Україна свого часу окупувала півострів: "Те, що потім відбувалося з півостровом у складі Незалежної, було окупацією". В цьому ж матеріалі поширюється й наратив про примусову українізацію: "Все руйнувалося, нам нав’язувалась українська мова в діловодстві, на телебаченні, у кінотеатрах".

У Криму до "руского міра" активно залучати починають з дитячого садочка, а вже дітей шкільного віку стимулюють до російської самоідентичності шляхом занурення їх у російську літературу, яка добре відома людям, що народилися та зростали в СРСР.

Сайт "Первый Севастопольский" пише про літературний турнір щодо повісті Гайдара, на якому школярі мали продемонструвати, як добре вони знають повість "Тимур і його команда". 

Натомість сайт SevastopolMedia.ru пропонує своїм читачам перевірити свої знання з поезії Сергія Єсеніна в матеріалі "Вычеркните лишнюю строчку в 3-х стихах Есенина – справятся только истинные эрудиты" або пригадати романи Чехова та Достоєвського. Цікаво, що саме цю літературу автори матеріалів називають такою, що "формує культурний багаж, розширює горизонти та допомагає зрозуміти найважливіші ідеї людства".

Релігійні маніпуляції

Ще однією "скрєпою" "руского міра" є Російська православна церква (РПЦ). Сайт "Kримської газети" присвятив цілу серію матеріалів тому, що до Криму привезуть ікону Божої Матері "Феодорівська":

• "В Симферополь на три дня привезут чудотворную икону Божией Матери "Феодоровская"
• "В Симферополе встретили чудотворную икону Божией Матери "Феодоровская"

Феодорівська ікона Божої Матері є однією з найшанованіших святинь РПЦ, відомою з XII століття. За переказами, вона була написана святим апостолом-євангелістом Лукою і вважається покровителькою царської династії Романових. Привезення таких святинь до Криму слугує кільком цілям. По-перше, РПЦ посилює свою присутність на півострові, підкреслюючи духовний зв'язок Криму з Росією. По-друге, через релігійні заходи окупаційна влада намагається створити враження історичної та культурної єдності Криму з Росією. І, нарешті, релігійні події використовуються для відвернення уваги населення від поточних труднощів, підкреслюючи духовні цінності та традиції.

Російська православна церква відіграє ключову роль у просуванні ідеології "руского міра" в окупованому Криму. Проросійські медіа активно висвітлюють усі події, пов'язані з РПЦ, підкреслюючи її значення для місцевого населення.

Політика доброго царя

На думку експертів ІМІ, дії Росії у формуванні інформаційного простору Криму спрямовані на створення і закріплення патерналістського мислення в місцевого населення. Російські медіа систематично формують уявлення, що влада (включно з військовими, РПЦ і місцевими адміністраціями) забезпечує всі потреби суспільства – від соціального захисту до благоустрою. У патерналістській моделі громадян спонукають пасивно очікувати розв'язання проблем від держави, а будь-які спроби самостійної активності або критики зображаються як небезпечні або марні. Пропаганда акцентує на тому, що без державного захисту суспільство стикається з небезпекою (війна, злочинність, "ворожий Захід"). Російська православна церква та історичні наративи підсилюють патерналістське мислення, нав’язуючи ідею, що лише "традиційні" цінності, контрольовані державою, є правильними. В результаті люди починають сприймати власну безпорадність як норму, делегуючи відповідальність за всі аспекти життя (економіку, благоустрій, навіть ідентичність) державі.

Все це є частиною довгострокової стратегії, яка забезпечує контроль за населенням і знижує його здатність до критичного осмислення та спротиву. 

Як ефективно протидіяти? Оскільки Крим зараз окуповано, то протидія можлива лише на рівні підтримки альтернативних каналів інформації. Важливо, щоб такі канали показували, як в Україні громадські ініціативи, незалежні медіа та спільноти ефективно розв'язують проблеми. Це також надихало б мешканців півострова на пошук своєї громадянської ідентичності й, можливо, давало б поштовх їхній кращій самоорганізації. 

Моніторинг проводився в період із 24 до 29 жовтня 2024 року включно в семи онлайн-медіа Кримського півострова: SevastopolMedia, Первый Севастопольский, Крыминформ, Крымское информационное агенство, "Миллет", KP.RU Крым, "Крымская газета". Вибірка становить 514 матеріалів.