У 2026 році видимість жінок як експерток у регіональних медіа зменшилася на 4%, як порівняти з попереднім роком, і становить 23% всіх експертних коментарів у регіональних новинах. Фактично не змінилася кількість героїнь – жінки становлять 27% згадок із загальної кількості героїнь і героїв у новинах, що на 1% більше, ніж минулого року. Водночас, як і минулого року, найбільшу кількість героїнь зафіксовано в кримінальних новинах – 35% згадок стосувалося саме жінок. За старою медійною звичкою жінка частіше потрапляє в новини як об’єкт події (жертва), ніж як суб’єкт із компетентністю та агентністю.
Такими є результати дослідження ГО “Інститут масової інформації”, що було проведене в 19 регіонах України в лютому цього року.*
Як показав моніторинг ІМІ, у регіональних медіа жінки найбільш стабільно представлені як експертки в м’яких темах, а в політиці й криміналі їхній голос або маргінальний, або зведений до ролі речниці.
Експертки в регіональних новинах
Цього року до першої трійки тем з експертними коментарями жінок увійшли соціальні наслідки війни, соціальні питання й економіка.
Як показало дослідження ІМІ, у моніторинговій вибірці регіональних медіа жінки найчастіше коментували в медіа тему наслідків війни для тилу. На цю тему припало 22% всіх коментарів експерток. Цей показник збільшився на 4% порівняно з минулим роком. Тобто жінки видиміші, коли дають оцінку наслідкам війни, але не в ролі тих, хто пропонує стратегії чи рішення. Водночас кількість коментарів жінок у темі соціальних питань, яка традиційно вважається “жіночою”, зменшилася. Якщо 2024 року на неї припадало 14,7% коментарів експерток, 2025-го – 16%, то цього року в соціальної тематики було 13% коментарів жінок.
В економічних новинах цього року зафіксовано зростання частки коментарів експерток до 10% загальної кількості коментарів експерток у новинах (минулого року було 7%). Це могло відбутися, зокрема, через те, що нині Кабінет Міністрів очолює жінка й економічні питання коментує прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, і це потрапляє в регіональні стрічки новин.
У культурній тематиці жінки дали 9% експертних коментарів, у темі здоров’я і медицини – 7%. Навіть у сферах, де жінок-фахівчинь об’єктивно багато, їхній голос у новинах залишається помірним, що вказує на редакційну інерцію регіональних медіа у виборі спікерів.
У 2026 році в темах політики, суспільства та криміналу експертність жінок помітна вибірково і суттєво поступається чоловічій. У матеріалах на тематику громад та ініціатив жінки виступали експертками у 8% згадок, у політичних – лише в 6%. Політичний порядок денний у регіональних медіа має переважно чоловічий голос, жінок цитують рідше й здебільшого в адміністративних сюжетах.
Окремо показова ситуація в кримінальних новинах. Цього року, як і 2025-го, частка експертних коментарів жінок у кримінальній тематиці становила лише 8% загальної кількості коментарів експерток. Для порівняння: у 2024 році цей показник був 15%, причому більшість коментарів давали речниці обласних управлінь поліції. Тобто, навіть коли жінки потрапляють у кримінальну тематику як експертки, їх найчастіше бачать у ролі офіційного голосу установи, а не як незалежних аналітикинь з безпеки, права чи кримінології. Зниження з 15 до 8% підкреслює, що доступ жінок до експертної видимості в цих темах тримається не на системній практиці редакцій, а виключно на наявності кількох інституційних спікерок і їхній готовності коментувати.
Найменше згадок про жінок-експерток було в тематиці спорту, новинах з окупованих територій і міжнародних новинах – по 1% загальної кількості згадок експерток у новинах відповідно. Втім, варто зауважити, що ці новини загалом займали невелику частку в регіональних онлайн-медіа.
Найбільший розрив між експертизою жінок і чоловіків зафіксовано в темі війни та бойових дій. Жінки, зокрема військовослужбовиці, майже невидимі як експертки. На цю тематику припадає лише 3% коментарів від жінок-експерток. Інакше кажучи, у найважливішій для країни темі медіа відтворюють картину “війна – це тільки чоловіча справа”.
У регіональних новинах зафіксовано згадки лише про двох експерток-військовослужбовиць (у матеріалах з Херсона та Рівного). Цей показник не свідчить про відсутність жінок у війську, вони є – але, можливо, у редакцій відсутній запит на саме їхню експертизу. Жінок у формі частіше показують у людських історіях, ніж слухають як фахівчинь.
Як і в попередні роки, цей розрив частково пояснюється нерівним доступом жінок до посад, які медіа вважають “легітимними” для коментування війни. Але це також про редакційну звичку, бо навіть за наявності жінок-командирок, інструкторок, медикинь, ветеранок, фахівчинь з різних військових сфер медіа часто йдуть найпростішим шляхом: не шукають жінок, а телефонують або пишуть чоловічому контакту.

Найбільше жінок як експерток залучали медіа Вінниці (67% коментарів у медіа припало на жінок, і 33% – на чоловіків), Кропивницького (66% експертних коментарів від жінок), Чернігова (39,5%) і Хмельницького (37,5%).
Найменше експерток зафіксовано в онлайн-медіа Миколаєва (лише 7% порівняно з 93% коментарів від чоловіків) і Харкова (10%).
Такий різкий розрив між містами, найімовірніше, пояснюється не особливими гендерними поглядами регіонів, а різницею в порядку денному та редакційних джерелах. У прифронтових і високобезпекових контекстах (як-от Миколаїв і Харків) домінують воєнні та силові сюжети, де медіа здебільшого звертаються до офіційних спікерів-чоловіків. Натомість у Вінниці та Кропивницькому більшу частку новин могли становити соціальні, освітні й медичні теми, де жінок-фахівчинь традиційно більше, а також могла спрацювати активніша робота редакцій з пулом експерток.
Героїні в регіональних новинах
Моніторингове дослідження ІМІ також оцінило баланс згадок про жінок і чоловіків у медіа як героїнь та героїв матеріалів. На жінок цього року припадає 27% (на 1% більше, ніж торік), а на чоловіків – 73% згадок у медіа.
За результатами моніторингу, в регіональних новинах жінки найчастіше виступали героїнями в кримінальній хроніці (35% загальної кількості героїнь), де їх переважно зображували як жертв чи потерпілих. Ця тенденція зберігається з 2024 року, коли кількість згадок жінок-героїнь у кримінальних новинах збільшилася з 21 (у 2023 році) до 33%. Тобто зростання жіночої видимості відбувається не через розширення спектра ролей, а через збільшення частки негативних або травматичних сюжетів. Водночас частина кримінальних матеріалів стосувалася жінок як суб’єкток злочинів. Зокрема, йшлося про випадки колабораціонізму, коли жінок описували як колаборанток і зрадниць України.
На новини про наслідки війни для тилу припало 19% згадок про жінок як героїнь матеріалів. Тут стабільно домінує родинна рамка, жінок найчастіше згадують як потерпілих, родичок, дружин і матерів загиблих. Значна частина цих матеріалів фактично є новинами про загибель, поховання та вшанування чоловіків-військових, де жінки присутні переважно як носійки горя й пам’яті. Тобто жінка з’являється поруч із війною, але зрідка як її учасниця чи фахівчиня.
У тематиці культури зафіксовано 8% героїнь. Ще по 8% згадок героїнь припало на спорт і новини громад та ініціативи. У політиці частка згадок жінок становила 6%. Це знову підтверджує, що у сферах, де формуються рішення і ресурси, жіноча присутність у медіа помітно нижча, ніж у менш “владних” темах.
У соціальній тематиці (у вузькому розумінні рубрикації моніторингу) жінки становили 4% згадок героїнь, а в новинах з/про тимчасово окуповані території – 3%. Найменше героїнь зафіксовано в темах медицини й здоров’я (2%), економіки (1%) та міжнародних новин (1%). На інші теми припало ще 3% героїнь. Показово, що там, де йдеться про гроші, геополітику й управління, жінки майже зникають з медійної картини.
Як і в ситуації з експертними коментарями, у регіональних новинах відчутний розрив між кількістю згадок про жінок і чоловіків у тематиці війни й бойових дій. Так, на героїнь у цій тематиці припало лише 2% згадок. Зауважимо, що кількість згадок про героїнь у порівнянні з минулим роком у цій тематиці загалом зменшилася на 5%. Також у загальному масиві регіональних новин ми зафіксували лише дев’ять, або 1%, героїнь-військовослужбовиць із загальної кількості всіх згадок про героїнь у матеріалах онлайн-медіа.

Найбільше матеріалів про жінок як героїнь писали в харківських (39%), дніпровських (37%), запорізьких і донецьких регіональних онлайн-медіа (34% загальної кількості героїнь / героїв у медіа регіону відповідно).
Найменше героїнь було в онлайн-медіа Кропивницького (17%) і Волині (20% загальної кількості героїнь / героїв у медіа регіону).
Дослідження, як і 2025 року, не зафіксувало випадків сексизму в регіональних новинах. У 2024 році в регіональних онлайн-медіа було зафіксовано 13 випадків використання стереотипів, дискримінаційної лексики щодо жінок.
*У межах дослідження було проаналізовано 4750 публікацій (по 50 перших публікацій у кожному медіа) починаючи з 2 лютого 2026 року в 95 регіональних онлайн-медіа 19 регіонів України (Волинь, Вінниця, Дніпро, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Луганськ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Чернігів). До моніторингу потрапили новинні публікації з новинних стрічок онлайн-медіа. Не аналізувались аналітика / статті / інтерв’ю, журналістські розслідування, комерційна / політична джинса, подана не у формі новини, авторські колонки / блоги, анонси.
Методологія моніторингу охоплювала аналіз кількості в новинах експерток / експертів, героїнь / героїв, а також тематичне розподілення експерток / експертів, героїнь / героїв у регіональних новинах. Усього в проаналізованих регіональних новинах виявлено 334 експертки і 1101 експерта, а також 1030 героїнь і 2793 герої.
Тематика новин охоплювала такі категорії: війна (бойові дії), наслідки війни для тилу (наслідки атак, жертви, руйнування, холодомор – стан ЖКХ, мобілізація тощо), новини з/про ТОТ, політика (вся, зокрема законодавство, зокрема місцева, рішення влади), кримінальні новини (зокрема, суди над колаборантами тощо) і надзвичайні події, здоров’я / медицина, економіка (відбудова, тендери, бюджет, корупція), соціалка (виплати, пільги, компенсації, зокрема вразливі категорії населення, ВПО, меншини, люди з інвалідністю, діти тощо), культура, спорт, громада й ініціативи (ініціативи, рішення спільнот, історії про порятунок людей, тварин, птахів, благодійність тощо), міжнародні новини (зокрема, процес мирних перемовин), інше.
Моніторинг проводили в таких онлайн-медіа:
Вінниця (20 хвилин Вінниця, Вінниця.Інфо, Суспільне Вінниця, Віта, 33 канал); Волинь (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Конкурент); Дніпро (056, Інформатор, Наше місто, Dnepr.info, gorod.dp.ua); Донецьк (Новини Донбасу, Східний Варіант, Вільне радіо, ІА Вчасно, Суспільне Донбас); Житомир (Житомир.інфо, Журнал Житомира, Житомир Online, 20 хвилин Житомир, Перший Житомирський); Запоріжжя (061.ua, РІА Південь, ZaБор, Акцент, mig.com.ua); Кропивницький (Гречка, Dozor, Без купюр, CBN, Перша електронна газета); Луганськ (Реальна газета, 0642.ua, Фарватер.Схід, Трибун, SD.UA); Миколаїв (Новини-Н, Преступности.НЕТ, 0512.com.ua, МикВісті, Корабелів.інфо); Одеса (Думська, Одеса.Онлайн, 048, Одеське життя, УСІ); Полтава (Полтавщина, Коло, Зміст, Полтавська хвиля, 0532.ua); Рівне (Радіо Трек, Рівне вечірнє, Рівненські новини, ОГО, ITV media group); Тернопіль (20 хвилин, 0352.ua, Тернополяни, Перший онлайн, Терен); Харків (SQ, Kharkiv Today, Гвара Медіа, Думка, 057.ua); Херсон (МОСТ, Вгору, Гривна, Херсононлайн, Район.Херсон); Хмельницький (Є новини, vsim.ua, Незалежний громадський портал, Поділля News, ХМ-Інсайд); Черкаси (Прочерк, Zmi.ck.ua, Вичерпно, Про все, 18000); Чернівці (Молодий Буковинець, 0372, БукІнфо, АСС, Чернівецький промінь); Чернігів (GOROD.cn, Челайн, Час Чернігівський, Суспільне.Чернігів, 0462.ua).