Протягом минулого року в українських медіа зросла кількість порушень трьох базових стандартів журналістики – балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Такими є висновки експертів Інституту масової інформації (ІМІ) за результатами моніторингу для Мапи рекомендованих медіа у 2025 році.
Порівняння з аналогічними даними за 2024 рік показує чітке погіршення дотримання базових журналістських стандартів у середньому на 6,3%. На думку експертів ІМІ, ці зміни свідчать не про поодинокі збої, а про систематичний дрейф від традиційної фактологічної журналістики до оцінного та емоційного викладу.
Частка матеріалів з порушенням балансу зросла з 15 до 18%. За спостереженнями експертів ІМІ, однією з причин такого погіршення може бути те, що протягом 2025 року в регіональних медіа зросла кількість джинси, зокрема політичної. Своєю чергою, причиною зростання джинси стала активізація політичних процесів, а також зростання фінансової вразливості медіа, які стали більш готовими розміщувати приховану рекламу.
Порушення стандарту достовірності зросли ще більше – з 15 до 21%. На думку медіаекспертки ІМІ Олени Голуб, це пов’язане зі скороченням кількості джерел фінансування медіа, що позначилося на чисельності працівників редакцій.
“У регіональних медіа й раніше працювала невелика кількість журналістів, а після згортання донорського фінансування, на початку 2025-го, вона ще зменшилася. Важливим чинником є також війна, яка призвела до мобілізації та, відповідно, скорочення кількості професійних журналістів. На жаль, наслідком депрофесіоналізації медіа є те, що багато місцевих редакцій просто переставляють пресрелізи чи повідомлення із соцмереж без будь-якого редакторського оброблення”, – пояснює аналітикиня ІМІ Олена Голуб.
І найрізкіше падіння сталось у сфері відокремлення фактів від коментарів, де було зафіксовано в середньому 34% матеріалів з порушеннями порівняно з торішніми 24%. “Економічна нестабільність і залежність медіа від уваги аудиторії підштовхують редакції до емоційніших і суб’єктивніших форматів, які не завжди чітко маркуються як коментарі, – зазначає медіаекспертка ІМІ Олена Голуб. – Велику роль відіграє також відсутність професійних редакторів і, відповідно, розмивання редакторських фільтрів через скорочення команд. У 2025-му також пришвидшився темп публікацій і ще більше зріс вплив цифрового середовища на традиційні медіа. Алгоритми соціальних мереж заохочують емоційні формулювання і оціночні судження, і це поступово переноситься і в новинні тексти”.
Наразі до Мапи рекомендованих медіа ввійшло 253 медіа, включно з онлайн-медіа, проєктами розслідувачів, телебаченням та радіо.
Як повідомляв ІМІ, проєкт “Мапа рекомендованих медіа” стартував у вересні 2023 року. На першому етапі до мапи ввійшли 142 українських медіа з усіх регіонів України, на другому етапі – 176 медіаресурсів, на третьому – 205 медіа з усіх регіонів України.
