Що може зробити прокурор для захисту журналістів

Фото – Reuters

25 травня відбулася зустріч генеральної прокурорки з журналістами й представниками медійних громадських організацій. Окрім великої кількості гарних слів, під час цієї зустрічі генпрокурорка Ірина Венедіктова оголосила про створення спільної робочої групи прокуратури, журналістів та громадського сектору, а виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк передала прокуратурі список порушень прав журналістів для розслідування.

Якщо все в майбутньому відбуватиметься так, як про це зазначали на зустрічі посадовці прокуратури, – у журналістів з’являться додаткові можливості захисту своїх порушених прав. Адже незважаючи на те, що функції прокуратури істотно змінилися, її повноваження в межах кримінального процесу все ще залишаються дуже широкими. На превеликий жаль, прокуратура останнім часом не використовує цих можливостей на користь суспільства, зокрема на захист порушених прав журналістів. 

Відповідно до статті 36 Кримінального процесуального кодексу, прокурор має право:

• розпочинати досудове розслідування подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела;
• доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
• доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій;
• скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
• ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, зокрема в разі неефективного досудового розслідування;
• ухвалювати процесуальні рішення, зокрема щодо продовження строків досудового розслідування.

Якщо перекласти положення закону в практичну площину, згадані вище повноваження прокурора означають, що в разі скоєння проти журналіста кримінального правопорушення і відсутності належного реагування з боку поліції у журналістів є додаткові способи захисту своїх прав. Наприклад, у разі неприйняття поліцією заяви про кримінальне правопорушення, реєстрації заяви як звернення громадян, невнесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутності слідчих дій з розслідування справи, безпідставного закриття кримінального провадження – окрім можливого судового оскарження, про яке писав ІМІ, журналіст може:

1. Подаючи заяву про скоєння правопорушення до поліції, одночасно (з позначкою про це на оригіналі заяви) надіслати копію цієї заяви до прокуратури. У такий спосіб журналіст повідомляє прокуратуру про кримінальне правопорушення, що, відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, є підставою доля початку кримінального провадження з обов’язковим внесенням події до ЄРДР. Якщо цього не зробить поліція у визначеному законом порядку, це може зробити прокуратура або ж може проконтролювати, наскільки своєчасно (протягом 24 годин) виконає свої дії поліція.

2. У разі, коли поліція не розпочала досудового розслідування порушення прав журналіста, журналіст може звернутися до прокуратури з проханням доручити поліції проведення досудового розслідування.

3. Якщо поліція внесла відомості про порушення прав журналіста до ЄРДР, однак не проводить жодних слідчих дій, зокрема не викликає на допит журналіста, свідків події, особу, яка скоїла порушення тощо, – журналіст може звернутися до прокурора з клопотанням доручити слідчому проведення конкретних слідчий дій, зокрема допиту конкретних свідків, виїмки даних відеоспостереження зі встановлених у приміщенні відеокамер тощо.

4. У разі безпідставного закриття слідчим поліції кримінального провадження щодо порушення прав журналістів журналіст може звернутися до прокуратури із заявою про скасування незаконної та необґрунтованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

5. Окрім цього, в разі, коли слідчі поліції ухиляються від виконання своїх посадових обов’язків, не розслідують справу, "гублять" докази тощо, журналіст може попросити прокурора про відсторонення такого слідчого від розслідування справи та ініціювання притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визначеної законом. 

6. Також у разі, коли через бездіяльність слідчого спливають строки досудового розслідування (наслідком чого є закриття справи), прокурор за поданням журналіста може продовжити його строк. У випадку розслідування перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за статтею 171 Кримінального кодексу України, через скорочені строки, це є дуже важливим повноваженням прокуратури. 

Поки що ІМІ не зафіксував випадків, коли завдяки втручанню прокуратури органи досудового слідства (поліція, ДБР тощо) належно розслідували злочини проти журналістів і довели справу до кінця. Можливо, це відбувалося не тільки через бездіяльність прокуратури й неефективність такого способу, а ще й через відсутність заяв, клопотань, звернень з боку журналістів до прокуратури. Збільшення кількості таких заяв і звернень покаже, наскільки слова генеральної прокурорки Ірини Венедіктової відповідають дійсності, наскільки прокуратура може стати ефективним інструментом для захисту закону і порушених прав журналістів

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Матеріал від Jmama