2025 рік для медіа Миколаївщини став часом подвійного тиску: з одного боку, повсякденна робота в умовах війни, відключень світла, обстрілів і ризиків для життя, з іншого – фінансовий удар по регіональних редакціях через нестачу донорського фінансування. У цій ситуації медіа фактично опинилися перед вибором: шукати нові джерела доходів і адаптуватись або скорочувати витрати й людей, а інколи – балансувати на межі етичних компромісів. Про це – у матеріалі Інституту масової інформації про медійні підсумки Миколаївської області у 2025 році.

Фінанси не найбільша проблема, але вони запускають ланцюг втрат

На початку 2025 року різке зупинення фінансування від США, зокрема програм USAID, стало для миколаївських незалежних медіа холодним душем і запустило хвилю невизначеності на весь рік. Редакції почали підлаштовуватися й шукати альтернативні джерела доходів. Разом з тим навіть під час найгострішої фази кризи жодне медіа не зупинило роботи, хоча частина команд втратила журналістів.

Значне збільшення навантаження на журналістів та менеджмент миколаївських медіа, які змушені були в режимі нон-стоп шукати фінансування, призвело до іншої втрати – накопичувального виснаження. Шеф-редакторка телеканалу “Суспільне Миколаїв” Олександра Малевич схарактеризувала це як загальне вигорання. “Загальне вигорання, яке не звалюється в якийсь один момент. Поступово збільшується тиск та втома всіх у редакції до моменту, коли вже неможливо терпіти, і тоді в людині щось надламується”, – розповіла Олександра Малевич, відповідаючи на запитання про найбільшу втрату редакції.

Крім суто фінансових ризиків і кадрового відтоку, 2025-й приніс ще одну “тиху” втрату – звуження публічної дискусії про майбутнє регіону. “Ми щодня втрачаємо публічну дискусію про майбутнє наших міст, регіонів. Реальної політичної дискусії та конкуренції ідей майже немає, влада забуває про необхідність щоденної комунікації із суспільством, важливості підзвітності та роботи в режимі: обіцяєш – виконуй, або готуй пояснення громаді та журналістам. Весь фокус уваги сконцентрований на війні, обстрілах, графіках світла, і це логічно. Але ми як журналісти щодня хочемо працювати із сенсами, які розкривають складні проблеми й дають можливості знайти відповіді, як жити далі. Зараз наші новини не завжди дають такі відповіді”, – розповів Олег Деренюга, СЕО МикВістей.

Цей запит на “сенси” парадоксально співіснував з рутиною виживання: шукати гроші, закривати базові потреби редакції, тримати людей, працювати в умовах небезпеки та психологічного виснаження.

Паралельно з фінансовою турбулентністю медіа Миколаївщини весь рік працювали в умовах, які для мирного часу видавалися б надзвичайним станом: повітряні тривоги, ризик повторних ударів, перебої зі зв’язком та електроенергією. Навіть наприкінці року російські атаки знову залишали частину області без світла, а критичну інфраструктуру переводили на генератори. У такій реальності редакції продовжували не лише випускати новини, а й фізично організовувати роботу команд – під “вікна” зі світлом, доступним зв’язком, з урахуванням безпеки людей.

Важливим елементом цієї стійкості став журналістський хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Миколаїв”, який упродовж року для журналістів і редакцій працював як точка опори. Коли вдома або в редакціях зникали світло та інтернет, тут можна було відновити робочий ритм: дописати матеріал, змонтувати відео, зарядити техніку, провести зустріч з героями.

Медіабаза Миколаїв продовжувала робити тренінги й професійні події, але паралельно створювала простір для перезавантаження і відновлення ресурсу. В активностях з’являлися речі, які, на перший погляд, не мають прямого стосунку до новин, але насправді допомагають редакціям виживати психологічно: катання на сапах, майстер-клас із ліплення з глини, де журналісти могли видихнути, побути серед своїх і повернути відчуття нормальності.

Надбання попри втому: “втримати” як окрема перемога

Попри виснаження, обстріли, блекаути й фінансову невизначеність 2025 рік для частини миколаївських редакцій став і роком втримання – людей, процесів, якості. І це важливо проговорювати: у прифронтовому регіоні “втримати” часто означає “не дати зникнути” цілому сегменту суспільно важливої роботи.

Шеф-редакторка “Суспільне Миколаїв” Олександра Малевич формулює головний результат коротко: “Наше найбільше надбання – що ми змогли втримати все, що є, та цей рік пройшов без значної турбулентності та драми”.

Для Преступности.НЕТ головне досягнення 2025 року не просто факт безперервної роботи, а її зміст: редакція наголошує, що впродовж року оперативно і якісно інформувала читачів, не обмежуючись констатацією подій, а виконуючи роль “нервової системи” громади – ставила гострі питання владі, робила запити на інформацію, записувала інтерв’ю й допомагала людям говорити про проблеми, які вони не могли розв’язати самостійно. “Ми ставили гострі питання представникам влади різних рівнів, писали запити на інформацію, записували інтерв’ю та допомагали людям говорити про їхні проблеми, які вони не могли вирішити самотужки”, – пояснив головний редактор ПН Анатолій Чубаченко.

Для МикВістей важливе надбання 2025 року – це одночасно про спільноту і про вплив. СЕО видання Олег Деренюга серед головного називає створення першої в регіоні спільноти медіа – Клубу МикВісті, збереження команди й низку імпактів, як-от кримінальні справи, розірваний договір з підрядником та обшуки в посадовців міськради та в комунальному підприємстві після публікації онлайн-медіа відео з готуванням їжі на вулиці для миколаївських школярів.

Перемоги-2025: журналісти відвоювали правила доступу до міськради

Однією з найпомітніших перемог року для медіаспільноти Миколаєва стало врегулювання доступу журналістів до будівлі міської ради – після тривалого періоду фактичної закритості.

Щонайменше півтора року миколаївські медійники не мали відкритого доступу до мерії. Правила, які фактично запрацювали з травня 2024 року, передбачали: журналісти можуть потрапити до міськради лише за затвердженими списками та в супроводі представників пресслужби. Редакції неодноразово наголошували, що це суперечить статті 25 Закону України “Про інформацію”, яка гарантує журналісту право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень і відкриті заходи, що вони проводять.

Після публікації ІМІ 26 липня 2024 року поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів через недопуск до міськради. Згодом у поліції “не знайшли складу злочину” – і справу закрили. Це стало ще одним прикладом, коли юридична реакція не дає швидкого результату, а зміни доводиться виборювати публічністю та послідовним тиском.

У 2025 році комунікація з цього приводу продовжилася. Наприкінці жовтня представниця ІМІ в Миколаївській області Катерина Середа зверталася безпосередньо до міського голови Олександра Сєнкевича з проханням забезпечити журналістів офіційно зареєстрованих медіа картками доступу. Тоді мер не дав чіткої відповіді, пообіцявши “подумати”. На початку грудня він уже публічно заявив, що журналістам відкриють доступ до будівлі міськради.

Фінально це зафіксували документом: 17 грудня 2025 року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич після звернень ІМІ вніс зміни до порядку пропуску представників медіа до будівлі, визначивши процедуру отримання тимчасових електронних перепусток.

Згідно з опублікованим розпорядженням, пропуск зареєстрованих Нацрадою представників медіа може здійснюватися за тимчасовою електронною перепусткою. Щоб її отримати, потрібно надіслати заяву на електронну пошту департаменту голови Миколаївської міськради: [email protected] і оновлювати її раз на рік.

Це рішення не просто про “зручність заходу в будівлю”. Воно про повернення підзвітності та нормальної щоденної комунікації влади з громадою через журналістів – особливо в умовах війни, коли багато процесів і рішень відбуваються менш публічно.

СЕО МикВістей Олег Деренюга називає це одним з головних здобутків року і підсумовує так: після трьох років системного тиску, зокрема й за участі редакції, мерію Миколаєва відкривають для медіа, а журналістам мають надати доступ до будівлі.

Водночас сама форма рішення – тимчасова електронна перепустка, яку треба оформлювати й щороку поновлювати, – залишає простір для подальшої адвокації: щоб доступ журналістів до органу влади був не “опцією за заявою”, а нормою, яка працює автоматично й прозоро.

Окрім урегулювання доступу до будівлі міськради, також своє розв’язання знайшло питання щодо публічних заходів. У червні ІМІ звертався з офіційним листом до Миколаївської міської ради з проханням забезпечити доступ журналістів на відкриті апаратні наради при міському голові, куди запрошують представників громадськості. У липні 2025 року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич пообіцяв відкрити для журналістів апаратні наради, проте вже за кілька місяців у коментарі представниці ІМІ сказав, що зробить це із січня 2026 року. “Ми розглянули можливість відкрити апаратні наради для журналістів, плануємо з нового року це зробити. У нас буде відкрита апаратна нарада, яку ми проводимо раз на місяць”, – сказав тоді мер Миколаєва Олександр Сєнкевич.

Ця історія стала показовою для 2025 року – навіть коли юридичні інструменти не спрацьовують швидко, послідовна публічність і адвокація поступово змушують владу змінювати практики. Доступ до мерії та відкритість апаратних нарад – це не “пільга”, а базова умова контролю й підзвітності.

Мапа рекомендованих медіа – маркер якості миколаївських видань

Попри побоювання, які висловлювали медійники на початку року щодо можливого погіршення якості журналістики в регіоні та збільшення джинси в місцевих медіа через припинення американської донорської підтримки, результати проведеного цього року ІМІ моніторингу показали: у новинних стрічках онлайн-медіа Миколаєва фактично відсутня прихована політична реклама, зустрічається неналежне маркування і так званий паркет. Хоча політична джинса і збільшилася вдвічі з минулого року. Втім, якщо порівнювати цей показник з виборним 2020 роком, цифри все ще є мізерними. Фактів реклами казино чи гемблінгу в миколаївських медіа немає.

Цього року вісім регіональних видань з Миколаївської області потрапили до оновленої Мапи рекомендованих медіа, яку в грудні представили Інститут масової інформації та “Детектор медіа”. Це онлайн-медіа “МикВісті”, “Преступности.НЕТ”, 0512, медіа з Первомайська “Гард.City”, центр журналістських розслідувань Nikcenter, а також сайт та телеканал “Суспільне Миколаїв” і “Українське Радіо Миколаїв”.

Загалом до інтерактивної Мапи рекомендованих медіа ввійшло 253 медіа по всій Україні.

Медіа оцінювали експерти громадських організацій “Інститут масової інформації” (ІМІ) та “Детектор медіа” (ДМ), вибірка охоплювала жовтень-листопад 2025 року. Експерти послуговувалися методологією, яка містить 14 індикаторів оцінювання видань. Основні блоки критеріїв охоплюють прозорість, дотримання професійних стандартів та журналістської етики. Експерти ІМІ оцінювали онлайн-медіа, експерти ДМ – радіо і телеканали. Проєкт “Мапа рекомендованих медіа” реалізується за підтримки Європейського Союзу, і його мета – виявлення та підтримка медіа, які дотримуються високих стандартів журналістики.

2026: від “вижити” до “розвиватися”

Після року адаптації медіа Миколаївщини входять у 2026-й з різними фокусами, але зі спільною потребою – стати стійкішими й повернути увагу до змістовної дискусії про майбутнє.

“Суспільне Миколаїв” 2026 року хоче більше політичної журналістики, більше гострих тем і розслідувань, а також – більшого контакту з аудиторією. МикВісті ставить ціль, яка відповідає на “тиху втрату” 2025 року – звуження публічної дискусії: розвинути Клуб МикВісті до 200 учасників, а якщо відбудуться вибори – стати головним регіональним майданчиком для публічної дискусії про майбутнє Миколаєва. Преступности.НЕТ називає пріоритетом 2026 року фінансову стійкість, яка дозволить розширити команду.

Замість висновків

2025 рік для медіа Миколаївської області був роком, у якому “нормальна робота” стала розкішшю. Війна й блекаути змінювали редакційні процеси, фінансова невизначеність – плани та обсяги роботи, а психологічне виснаження – межі витривалості людей. Втрати цього року – не лише про гроші чи кадри. Це і про накопичувальне вигорання, і про звуження публічної дискусії, коли місто дедалі рідше говорить про майбутнє мовою конкуренції ідей, а не лише мовою виживання.

Попри це миколаївські медіа продовжили виконувати свою ключову роботу: оперативно інформувати, ставити незручні питання владі, працювати із запитами, тримати контакт із людьми та допомагати проговорювати проблеми, які без публічності часто залишаються “невидимими”. А приклад з доступом до міськради показав: системний тиск і адвокація можуть давати результат навіть тоді, коли юридичні інструменти буксують.

У 2026 рік медіасектор Миколаївщини входить із чітким запитом: від “вижити” до “розвиватися”. Це означає фінансову стійкість без етичних компромісів, сильніші команди, більше розслідувань і політичної журналістики, глибший контакт з аудиторією та повернення сенсів у публічну дискусію про те, яким буде Миколаїв після війни.

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області