Права дитини в українських медіа: моніторингове дослідження

З 1 квітня набирає чинності новий Закон України “Про медіа”, який містить спеціальне регулювання, що стосується матеріалів про дітей. Медіа будуть зобов’язані отримувати письмову згоду батьків (або законних опікунів) дітей перед тим, як оприлюднювати інформацію, за якою дітей можна буде ідентифікувати. 

Поки складно сказати, як це позначиться на контенті, особливо на тому, що побудований на пресрелізах правоохоронних органів чи соцмережах. Тому ми вирішили дослідити, наскільки етично медіа пишуть про дітей зараз. 

Моніторингове дослідження ІМІ показало, що війна, надзвичайні ситуації та кримінал – це ті три теми, де згадки про дітей трапляються найчастіше. Окрім того, під час моніторингу експерти зафіксували випадки сексуалізації дітей, матеріали з порушенням журналістської  етики та маніпуляції з використанням образу дітей. 

Такими є результати моніторингового аналізу 19 онлайн-медіа, проведеного ГО “Інститут масової інформації” в лютому 2023 року*.

Як медіа висвітлюють дітей?

• Найбільше згадок про дітей зафіксовано на сайті Суспільного – 24% всіх матеріалів зі згадками про дітей, ТСН – 11,4%, 24 канал – 8,4%, РБК-Україна – 7,6% та “Еспресо” – 7,4%. 
• Щодо географії новин, то найчастіше українські медіа (у 81,6%) згадували дітей у контексті українських та локальних новин. Ще 12,8% стосувалися новин про дітей за кордоном та 5,6% – РФ.
• У 67% випадків діти були головними героями публікацій, інші 33% – згадки, де діти фігурували як другорядні герої публікацій.

Діти та тематичне різноманіття

Найбільше матеріалів про дітей стосувалося війни, надзвичайних ситуацій та криміналу. Значно менше згадок про дітей було в темах прав людини, освіти, здоров'я, шоубізу. 

Діти як жертви війни

Українські медіа найчастіше згадували дітей у матеріалах про війну (16,7% всіх згадок про дітей). Значну частину таких матеріалів підготували регіональні редакції Суспільного. В переважній більшості матеріалів про війну діти згадувалися як частина родини українських військових, які загинули під час бойових дій. У таких текстах журналісти не публікували фото дітей або іншу чутливу інформацію про них.

• На Ніжинщині попрощалися з батьком п'ятьох дітей, який загинув на Луганщині
• Залишилася вагітна дружина та двоє дітей: під Соледаром загинув молодий випускник Могилянки

Окрім того, діти як герої матеріалів про війну згадувалися як жертви та потерпілі від обстрілів українських територій російськими військовими.

• Окупанти обстріляли Херсон, постраждали 40-річний чоловік і 15-річний підліток – ОВА
• Окупанти вранці обстріляли Харківську область, поранено чотирьох людей, зокрема 10-річну дитину – ОВА 
• Росіяни обстріляли цивільне авто в Голій Пристані: загинув восьмирічний хлопчик

Журналісти готували матеріали про евакуацію українських дітей із прифронтових міст Вугледара, Авдіївки та Бахмута. В одному з матеріалів про евакуацію дитини з опікунської родини журналісти “Телеграфу” використали емоційний заголовок “Ну і помру, яка різниця!” В Авдіївці евакуювали хлопчика, чиї опікуни не хотіли виїжджати. Окрім того, в матеріалі розміщено зображення із заблюреним обличчям жінки-опікунки, однак обличчя малолітньої дитини не було приховане. Нагадуємо, якщо опікуни надали письмову згоду на фільмування дитини та її обличчя, журналістам варто зважити, чи не завдасть публічність шкоди дитині в майбутньому. Опікуни чи батьки можуть не усвідомлювати повною мірою наслідків публічності для дитини.

Медіа також часто публікували матеріали зі статистичними даними про те, скільки дітей загинуло через обстріли та бойові дії росіян, – За час повномасштабної війни в Україні загинула 461 дитина.

Ще в 10% діти згадувалися в матеріалах про права людини. Згадки про дітей на цю тему стосувалися депортації та викрадення українських дітей до Росії, а також кейсів щодо повернення українських дітей до України.

• В Україну повернули ще двох незаконно вивезених до РФ дітей
• 16 222 українські дитини було примусово депортовано до Росії
• Україна повернула 128 депортованих росіянами дітей

Якихось персональних історій, досліджень, інтерв’ю чи репортажів, що стосувалися дітей і війни в моніторинговий період, практично не зафіксовано. Майже вся інформація в медіа переважно зводилася до офіційних пресрелізів від органів влади. 

Пресрелізи про надзвичайні ситуації… та передруки закордонних історій

16,2% всіх згадок про дітей траплялися в публікаціях про надзвичайні ситуації. В таких матеріалах ішлося про дітей – жертв ДТП, потерпілих від пожеж, травмованих унаслідок необережного поводження з мінами або загиблих на водоймах. Переважно це були пресрелізи від правоохоронних органів та ДСНС. 

• Провалився під лід: на Вінниччині загинув 8-річний хлопчик
• Під Києвом 11-річний хлопчик провалився під лід і загинув (фото)
• У горах на Львівщині розшукали 14-річного лижника

Втім, у матеріалі Хизувався міною, яку місяць ховав вдома: подробиці підриву 8 дітей на Харківщині про постраждалих під час вибуху міни підлітків журналісти ТСН вирішили доповнити сюжет персональними деталями, які можуть допомогти ідентифікувати дитину. Можливо, родина дитини дала на це письмову усвідомлену згоду? Журналісти розкрили ім’я дитини, назву населеного пункту, інформацію, що в сім’ї виховуються ще двійнята.  

Діти також часто згадувалися в матеріалах про землетрус та його руйнівні наслідки в Туреччині та Сирії. Журналісти ділились історіями про врятовані після кількох денних перебувань під завалами дитячі життя.

• Уся в крові, але жива: у Сирії також витягли з-під завалів дитину
• У Туреччині під завалами дивом вижили мама з 6-місячним немовлям: фото та відео порятунку
• У Сирії під завалами будинку врятували новонароджену

Презумпція невинуватості? Знову не знаємо, як з цим працювати

Згадки про дітей у матеріалах про кримінал – на третьому місці за популярністю в українських медіа (11,9% загальної кількості матеріалів про дітей). Значна кількість матеріалів була присвячена дітям, які стали жертвами нападів або жертвами пограбування чи інших злочинів. Наприклад, у моніторинговий період медіа писали про дітей – жертв фотографа, який кілька років знімав дітей у дитсадку для збуту порно. 

Також неповнолітні як герої публікацій про злочин фігурували в матеріалі про вбивство жінок. Медіа, які масово передрукували пост поліції про “підлітків, які скоїли вбивство”, порушили презумпцію невинуватості – адже назвати людину вбивцею може лише суд. До рішення суду може йтися лише про підозру. 

• Тіла кинули на берег річки: 16-річні молодики вбили двох жінок на Харківщині

Для порівняння: Суспільне подало текстову інформацію на цю саму тему коректно – і в заголовку, і в тексті матеріалу йдеться про підозру. 

• На Харківщині суд взяв під варту 16-річних підлітків: їх підозрюють у вбивстві двох жінок

Водночас пресслужба поліції, яка поширила цю інформацію, надала забагато деталей, за якими неповнолітніх можна ідентифікувати, – і все це до рішення суду й навряд чи з письмової згоди їхніх батьків. На жаль, медіа розкрили й назву населеного пункту, вік і дали фотографію підлітка, за якою можна легко зрозуміти, про кого йдеться (наприклад, на фото потилиця з характерною стрижкою).

Тонкий лід освіти і медицини: як писати про дітей, якщо це не пресреліз? 

8,4% згадок про дітей припало на матеріали про освіту. Головною темою таких матеріалів була адаптація навчального процесу під час війни в Україні, і базувалися вони переважно на пресрелізах. 

• У школах Сумської громади створять "класи безпеки" для вивчення правил пожежної та мінної безпеки
• Для доступу до онлайнових уроків: у Черкасах відкрили освітній хаб

Крім того, згадки про дітей трапилися в матеріалах, які стосувалися школярів-переселенців та їхнього навчального процесу за кордоном. Цікаво, що в цих матеріалах зображені діти без блюрення обличчя. Сподіваємося, медіа не забули взяти в батьків письмові дозволи на публікацію. 

• У Німеччині продовжують навчатися понад 200 тис. школярів з України, які втекли від війни
• В австрійських школах навчається близько 13 тисяч дітей з України
• Посол України разом з міністром освіти Литви відвідали українські школи у Вільнюсі

7,7% згадок про дітей припало на матеріали, присвячені темі здоров’я. Дуже часто такі матеріали супроводжувалися фото дітей та розкриттям інших персональних даних. Наприклад, одна з історій, про яку писали медіа в моніторинговий період, стосувалася передозування вітаміном А. Підлітки спожили завелику дозу вітамінів та потрапили до лікарні з відшаруванням шкіри та раптовим випадінням волосся. Спершу цю історію розмістив сам Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр на своєму фейсбуці. Втім, згодом лікарня поспішно видалила пост, і цей контент на їхній сторінці наразі недоступний. Однак українські медіа встигли його підхопити й поширити фотографії дітей з наслідками передозування. Судячи з того, що лікарня видалила контент зі своєї сторінки, але в медіа він лишився, журналісти не звернулися до батьків дітей з проханням дозволити публікацію фото. Водночас у медіа поширено фотографії частин голови, спини, ніг, потилиць дівчаток. Фотографії голови містили частину обличчя, що разом з іншими персональними даними цілком дає змогу ідентифікувати дітей і завдати їм додаткової психологічної травми – судячи з інформації в медіа, діти й так сумували за батьком, який служить у ЗСУ.

• Передозування у 300 разів: у сестер-близнючок зі Львова випало волосся через надлишок вітаміну А. ФОТО
• У Львові лікують сестер-близнят, в яких через надлишок вітаміну випало волосся і відшарувалась шкіра
• У 13-річних дівчат з Прикарпаття випало волосся через передоз вітаміном А. Усе почалось з бажання схуднути

Ще раз нагадуємо, що, згідно з новим ЗУ “Про медіа”, перед тим як публікувати подібну інформацію, редакції зобов’язані отримувати письмову згоду батьків або інших законних опікунів дітей. Те, що інформацію опублікувала лікарня на фб (а потім видалила), ніяк не позбавляє медіа відповідальності дотримуватися професійних та етичних стандартів.

6,9% матеріалів про дітей стосувалися теми шоу-бізнесу. На жаль, більшість цих матеріалів мала ознаки сексизму та дискримінації. Зокрема, в таких матеріалах застосовували сексуалізацію дівчат-підлітків, описи дій із сексуальним контекстом та навіть фотографії грудей неповнолітніх дівчат. Найчастіше сексуалізували дітей працівники редакції ТСН, УНІАН та “Знай” (вибачте, не можемо назвати це журналістикою). Згідно з результатами минулих моніторингів ІМІ щодо сексизму жінок у медіа, ці редакції займають першість в антирейтингу щодо дискримінації жінок.

У моніторинговий період найчастіше в таких матеріалах траплялися неповнолітні доньки Ольги Фреймут та Ольги Полякової. Ось приклади таких матеріалів:

• 16-річна дочка Ольги Фреймут вивалила груди з шовкової комбінації
• Донька Полякової похвалилася солодким прутнем у роті: “Просто жах”

Неповнолітні можуть виставляти у своїх соцмережах сексуалізований контент, але відповідальність журналістів саме і полягає в тому, щоб фільтрувати його і не порушувати закони України та професійні журналістські стандарти й етику. Дівчата 16–17 років усе ще неповнолітні й усе ще вважаються підлітками. 

Незначний відсоток матеріалів, де фігурували неповнолітні діти та підлітки, припав на історії про життя на окупованих територіях, волонтерство, культуру та спорт.

Українські медіа також готували матеріали для батьків про дітей. Це стосувалося порад щодо всиновлення, їжі, харчових звичок, здоров'я та діагностики хвороб у дітей. Через війну та її наслідки журналісти також публікували матеріали та поради щодо безпеки під час війни. Найбільше таких матеріалів підготували Суспільне, Апостроф та 24 канал:

• На порталі Дія з'явилося п'ять нових послуг із усиновлення
• Як позбутися цукрової залежності й приборкати тягу до солодощів
• Педіатр пояснила, з якого віку можна давати дітям гриби
• “Крива голова” у дитини – проблема чи ні? Лікар розповів правду про плагіоцефалію
• Як рік у війні вплинув на людську психіку: розповідає одеський психотерапевт

***

Діти та їхнє життя – це чутлива тема, яку медіа мають висвітлювати дуже обережно, максимально враховуючи інтереси дитини. Про це йдеться в ​​Кодексі етики українських журналістів: “Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством”.

Про висвітлення чутливої інформації щодо дітей також прописано окрему норму в новому ЗУ “Про медіа”. Як роз'яснив юрист ІМІ Роман Головенко, у новому законі забороняється без письмової згоди законного представника дитини оприлюднювати ідентифікаційну інформацію про неї, якщо дитина, ймовірно, вчинила правопорушення чи стала його жертвою, фігурує у відповідній справі в іншому статусі, а також вчинила самогубство – крім виняткових випадків, коли неможливо інакше забезпечити найкращі інтереси дитини. 

*Дослідження контенту проводилося 4–8 лютого 2023 року в 19 загальнонаціональних інтернет-медіа: УП, Суспільне, Ліга, Обозреватель, Цензор, ТСН, Корреспондент, РБК Україна, НВ, УНІАН, 24 канал, Гордон, Главком, Еспресо, Укрінформ, Радіо Свобода, Знай, Апостроф, Укрінформ. За моніторинговий період зафіксовано 582 матеріали зі згадками про дітей.